Рішення № 132386511, 08.12.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8369/25

Провадження №: 2/752/5542/25

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2025 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Сінчук І. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (далі - ТОВ «Теплопостачсервіс») звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Свої вимоги мотивувало тим, що ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , у якому відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 , та споживачами житлово-комунальних послуг.

Позивач нараховує плату за послуги, а також формує і надає споживачу рахунки на оплату комунальних послуг, згідно затверджених уповноваженими органами тарифів та водопостачання. Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Тексти типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води було опубліковано на офіційному сайті ТОВ «Теплопостачсервіс». Відповідачі приєдналися до умов вказаних договорів, однак не виконують належним чином своїх зобов`язань з оплати вказаних послуг, внаслідок чого, на момент звернення позивача до суду утворилась за період з листопада 2019 року по лютий 2025 року заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 40 824,64 грн, з постачання гарячої води за період з березня 2020 року по лютий 2025 року в розмірі 4 172,73 грн, а також з абонентського обслуговування за період з березня 2022 року по лютий 2025 року в розмірі 1 898,94 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачі не сплатили вказану вище суму боргу, чим прострочили виконання зобов`язання, останні зобов`язані відповідно до частини другої статті 625 ЦК України також сплатити: інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 2 718,10 грн; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 552,10 грн; інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води в розмірі 607,36 грн; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води в розмірі 127,13 грн.

Позивач ТОВ «Теплопостачсервіс» просить суд стягнути солідарно з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь зазначену вище заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду у розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

У позовній заві ТОВ «Теплопостачсервіс» просило розгляд справи проводити без виклику сторін.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_1 направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

11 вересня 2025 року судом було повторно надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу її реєстрації ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Оскільки зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 суду не вдалося встановити, тому на підставі частини десятої статті 187 ЦПК України повідомлення її про розгляд даної справи здійснювалося шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відзив до суду відповідачі не надіслали.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що ТОВ «Теплопостачсервіс» як юридична особа здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата формування виписки 24 квітня 2024 року.

ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право власності від 31 січня 2005 року, яке зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 41914 від 07 лютого 2005 року.

Також ОСОБА_1 з 04 квітня 2006 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що встановлено за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА від 10 квітня 2025 року № 129236052.

Отже, відповідачі є споживачами житло-комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які надаються позивачем. Відповідачі з моменту отримання житла у власність є споживачами комунальних послуг з гарячого водопостачання та центрального опалення, від вказаних послуг не відмовлялися.

Відомості про те, що відповідачі не споживали надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання чи відмовилися від даних послуг суду не надано.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Стаття 322 ЦК України передбачає, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з розрахунками ТОВ «Теплопостачсервіс» за адресою: АДРЕСА_4 за період з листопада 2019 року по лютий 2025 року обліковується заборгованість за послуги постачання теплової енергії в розмірі 40 824,64 грн та заборгованість з постачання гарячої води з березня 2020 року по лютий 2025 року у розмірі 4172,73 грн.

Крім того, відповідно до умов публічного договору приєднання про надання послуг з постачання гарячої води та публічного договору приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії, розміщених на сайті позивача, з 22 лютого 2022 року плата виконавця послуг включає, в тому числі, плату за абонентське обслуговування, розмір якої визначається виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами» від 21 серпня 2019 року № 808.

За наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за абонентське обслуговування за період з березня 2022 року по лютий 2025 року становить 1 898,94 грн.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до споживачів житлово-комунальних послуг відносяться індивідуальний та колективний споживачі.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановленні відповідними договорами (пункт 1 та пункт 5 частина 2 статті 7 Закону), а обов`язком виконавця забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов їх виконання згідно типовим договором ( пункт 1, пункт 2 частини другої статті 8 Закону).

Згідно статті 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 156, 162 Житлового кодексу України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, зазначає, що він надає відповідачам послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_4 .

До матеріалів справи позивачем надана копія свідоцтва про право власності на квартиру від 31 січня 2005 року серія № НОМЕР_1 .

Судом установлено, що відповідачі споживали послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за вказаною вище адресою, жодних заяв про відмову від надання зазначених послуг чи договору матеріали справи не містять.

Разом з тим, відповідачі неналежним чином виконували свої зобов`язання щодо оплати спожитих послуг, з огляду на що в них виникла заборгованість, яка згідно розрахунку позивача склала за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2019 року по лютий 2025 року у розмірі 40 824,64 грн та за послуги з постачання гарячої води за період з березня 2020 року по лютий 2025 року у розмірі 4172,73 грн.

Крім того, відповідно до умов публічного договору приєднання про надання послуг з постачання гарячої води та публічного договору приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії, розміщених на сайті позивача, з 22 лютого 2022 року плата виконавця послуг включає, в тому числі, плату за абонентське обслуговування, розмір якої визначається виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлено граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами» від 21 серпня 2019 року №808.

За розрахунком позивача заборгованість за абонентське обслуговування з березня 2022 року по лютий 2025 року склала 1 898,94 грн.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 70-80 ЦПК України.

Відповідачі не надади докази належної оплати комунальних послуг або контррозрахунок заборгованості та не спростували вимоги позивача.

Таким чином, під час дослідження наданого позивачем розрахунків суд дійшов висновку про те, що зазначені розрахунки зроблено правильно та у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та стверджує порушення відповідачами обов`язку, а тому позов ТОВ «Теплопостачсервіс» щодо солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води оплату підлягає до задоволення.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Таким чином платежі встановлені статтею 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд погоджується з розрахунком заборгованості наданим позивачем щодо нарахування інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 2718,10 грн та гарячої води у розмірі 607,36 грн та 3% річних на суму заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 552,10 грн та гарячої води у розмірі 127,13 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідачами даний розрахунок не спростовано, та не доведено належне виконання своїх зобов`язань щодо внесення плати за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Окрім того, згідно розрахунку заборгованості 3% річних та інфляційні витрати позивачем не нараховувалися на суму заборгованості, починаючи з березня 2022 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Крім того, будь-яких клопотань в частині застосування до позовних вимог строків позовної давності зі сторони відповідачів до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем ПАТ «Теплопостачсервіс» були понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,00 грн, які документально підтверджені та підлягають стягненню з відповідачів по 1514,00 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про житлово - комунальні послуги», статтями 67, 156, 162 Житлового кодексу України, статтями 15, 16, 509, 526, 611, 625 ЦК України, статтями 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» заборгованість:

- за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2019 року по лютий 2025 року у розмірі 40 824,64 грн (сорок тисяч вісімсот двадцять чотири гривень 64 коп.);

- з постачання гарячої води за період з березня 2020 року по лютий 2025 року у розмірі 4 172,73 грн (чотири тисячі сто сімдесят дві гривні 73 коп.);

- за абонентське обслуговування за період з березня 2022 року по лютий 2025 року у розмірі 1 898,94 грн (тисяча вісімсот дев`яносто вісім гривень 94 коп.);

- інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 2 718,10 грн (дві тисячі сімсот вісімнадцять гривень 10 коп.);

- 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 552,10 грн (п`ятсот п`ятдесят дві гривні 10 коп.);

- інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води в розмірі 607,36 грн (шістсот сім гривень 36 коп.);

- 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води в розмірі 127,13 грн (сто двадцять сім гривень 13 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» судовий збір у розмірі по 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) з кожного.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: вул. Кішки Самійла, буд. 7-А, приміщення 65,66, м. Київ, 03189.

Відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової катки платника податків: невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач-2: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової катки платника податків: невідомий, адреса проживання, яка зазначена позивачем: АДРЕСА_4 .

Рішення суду виготовлено 08 грудня 2025 року.

Суддя І. А. Кирильчук