Рішення № 13238511, 16.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/50116.12.10 За позовом Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус М»

про стягнення 30272,16 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус М»про стягнення 30272,16 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 1848 від 16.11.2009р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, не оплатив вартість наданих послуг, заборгувавши позивачу 30272,16 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 30272,16 грн. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –302,75 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 18.11.2010 р. порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.12.2010 р.

02.12.2010р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 16.12.2010р.

16.12.2010р. представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання 16.12.2010р. також не з’явився, подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в прядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватися відділ, управління або уповноважуватися установа, організація (робочий орган –КП «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради) (п.5 Типових правил).

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради уповноважене виконавчим органом Дніпропетровської міської ради на виконання функцій з оформлення та реєстрації дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Дніпропетровську, укладення договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами та інших відповідно до рішення міської ради № 18.02.04р. № 29/15.

Пунктом 32 Типових правил передбачено, що місця для розташування об'єктів зовнішньої реклами, які перебувають в комунальній власності, надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі укладеного з уповноваженим органом (позивачем) договору.

16.11.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1848 на право користування місцями розташування рекламних засобів (далі по тексту рішення - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору у відповідності до вимог цього договору та на виконання позивач надає відповідачу місце для розташування рекламного засобу після оформлення в установленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач зобов’язався вчасно на в повному обсязі сплачувати рахунки за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний отримати рахунок в позивача не пізніше 3 денного терміну після закінчення попереднього періоду оплати. Оплата здійснюється протягом 3-х днів з моменту отримання рахунків.

На виконання умов Договору позивач у встановлені строки надав відповідачу послуги, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідачем одержані та несплачені рахунки за користування місцями за період з 01.07.10-31.10.10: № Р- 00003522 від 02.07.10 на суму 7 568,04 грн.; № Р- 00003628 від 02.08.10 на суму 7 568,04 грн.; № Р- 00004656 від 01.09.10 на суму 7 568,04 грн.; № Р- 00005230 від 01.10.10 на суму 7 568,04 грн. Всього на суму 30272,16 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус М»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12, 01103, м. Київ, вул. П.Лумумби, 16, кв. 30, код ЄДРПОУ 36087856) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 13/15, код ЄДРПОУ 19157017) –30272 (тридцять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 16 коп. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –302 (триста дві) грн. 75 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко