Ухвала суду № 13238471, 02.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02.12.10№ 05-5- 22 / 14128 Суддя , розглянувши

позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ВОЛОДИМИРСЬКИЙ"

до Акціонерного комерційного банку "Європейський"

про визнання права власності на майно та усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати за АТ «КБ «Володимирський» право власності на майнове право вимоги за кредитними договорами, а саме: Кредитним договором №К/62/2601, укладеним «05»серпня 2008 року між АКБ «Європейський»та ТОВ «БМБ Компаунд»;

Кредитним договором №К/33/2601, укладеним «16»листопада 2007 року між АКБ «Європейський»та ТОВ «БМБ Компаунд»;

Кредитним договором №К/018/2009, що укладений 26 жовтня 2007 року між АКБ «Європейський»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Сервіс-СВ»;

Кредитним договором №К/022/2009 року, що укладений 13.11.2007 року між АКБ «Європейський»та Приватним підприємством «Автосервіс»;

Кредитним договором №КЛ/12/2601, укладеним «27»квітня 2007 року між АКБ «Європейський»та ТОВ «АТТИКА СТИЛЬ»;

Кредитним договором №К/52/2601, що укладений 23.10.07 між АКБ «Європейський»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «АКАДЕМІЯ»; Кредитним договором №К/03/0301-ю07, що укладений 06 листопада 2007 року між АКБ «Європейський»та ТОВ «Спільне підприємство «Геолсервіс»з іноземною інвестицією»;

- усунути перешкоди по здійсненню права власності на майнове право вимоги за кредитними договорами шляхом визнання недійсними: Додаткового договору №6 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №К/62/2601 від 16 листопада 2007 року, укладеного між АКБ «Європейський»та ТОВ «БМБ Компаунд»від 05.02.2009;

Додаткового договору №3 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №К/33/2601 від 05.08.2008 року, укладеного між АКБ «Європейський»та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд»від 05.02.2009;

Додаткового договору №6 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №К/018/2009 від 26 жовтня 2007 р., укладеного між АКБ «Європейський»та ТОВ «Інтербуд Сервіс-СВ»від 10.02.2009;

Додаткового договору №7 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №К/022/2009 від 13 листопада 2007р., укладеного між АКБ «Європейський»та ПП «Автосервіс»;

Додаткового договору №7 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №КЛ/12/2601, укладеним «27» квітня 2007 року між АКБ «Європейський»та ТОВ «АТТИКА СТИЛЬ»від 05.02.2009;

Додаткового договору №4 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №К/52/2601 від 23 жовтня 2007 року, укладеного між АКБ «Європейський» та ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «АКАДЕМІЯ»від 05.02.2009;

Додаткового договору №6 до Кредитного договору №К/03/0301-ю07, що укладений 06 листопада 2007 року між АКБ «Європейський»та ТОВ «Спільне підприємство «Геолсервіс»з іноземною інвестицією»від 05.02.2009.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, порушено правила поєднання вимог або в одній позовній заяві об’єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно п. 5 частини другої статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство на підставі якого подається позов.

Вимоги позивача щодо усунення перешкод по здійсненню права власності на майнове право вимоги за кредитними договорами шляхом визнання недійсними договорів що укладені відповідачем з іншими особами, не можуть бути предметом позову заявленого виключно до АКБ «Європейський», оскільки при вирішенні в судовому порядку питання щодо недійсності угод, сторони таких угод мають виступати у процесуальному статусі сторони –позивача чи відповідача і аж ніяк не третіми особами.

Угоди щодо визнання недійсними яких заявляється позивачем, є оспорюваними, а відтак в разі якщо однією зі сторін такої угоди, або ж в даному випадку особою, якою набуто право вимоги за договором, заперечується дійсність угоди, то вказане питання має вирішуватись у встановленому чинним законодавством порядку –ч. 3 ст. 215 ЦК України, шляхом звернення до суду і не може розглядатись питання про недійсність угод, як встановлений факт при розгляді вимог про усунення перешкод, оскільки зазначене можливе виключно при нікчемності укладеного правочину (ч. 2 ст. 215 ЦК України), визнання недійсним якого судом не вимагається.

Згідно зі ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

В позовній заяві об’єднано кілька вимог, а саме: - вимоги визнати за АТ «КБ «Володимирський»право власності на майнове право вимоги за семи кредитними договорами; - вимоги про усунення перешкод по здійсненню права власності на майнове право вимоги за сімома кредитними договорами шляхом визнання їх недійсними.

Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, заявлені вимоги обгрунтовуються зобов’язаннями що виникають із семи різних договорів про відступлення права вимоги. При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов визначених у договорі, суд зобов’язаний також враховувати умови кожного кредитного договору за яким відбулось відступлення, з’ясовувати на яких умовах відбулось відступлення саме у відношенні семи договорів, де позичальниками виступають різні особи.

Як про те зазначено у коментованій статті Господарського процесуального кодексу (ст. 58 ГПК України) господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню сім окремих спорів за участю різних сторін. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо умов договорів про відступлення права вимоги, необхідним є з’ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги що виникли по кожному договору, з’ясування обставин щодо прав та обов’язків сторін, умов відступлення тощо, судом має бути надана оцінка правової природи зобов’язань, що виникли для позивача у зв’язку з придбанням прав вимоги за кожним договором окремо, а в свою чергу питання щодо недійсності додаткових угод, що укладені до таких договорів має бути окремим предметом спору за участю сторін такого договору.

Окрім того, жодних перешкод у зверненні позивача до суду з окремими позовами за вказаними договорами не існує, а подана до суду позовна заява не містить нормативного обгрунтування заявлених вимог, викладені в ній обставини щодо укладення позивачем договорів про відступлення права вимоги не свідчать про порушення відповідачем відповідних прав позивача, так само не є підставою для звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.1, ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Яким чином відповідачем порушені права позивача у здійсненні останнім права власності, які саме права порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем, і які обставини про таке свідчать у позовній заяві не зазначено. Бажання позивача отримати рішення суду про визнання права власності, і таким чином владнати свої справи на майбутнє, не може бути підставою для розгляду судом зазначених вимог, оскільки в судовому підлягає вирішенню спір, який виник між сторонами, та має бути вирішений судом задля відновлення порушених прав.

Відповідно до пункту 3 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Позивачем на підтвердження сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі додано до позовної заяви меморіальний ордер № 2378753 від 26.11.2010р., який свідчить про сплату державного мита в розмірі 595 грн. за позовні вимоги немайнового характеру –усунення перешкод (по семи договорах).

Документи, які вважаються належними доказами зарахування державного мита до бюджету, зазначено в пункті 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 (з подальшими змінами). Меморіальний ордер до числа таких документів не віднесено.

Вказана позиція наведена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від12.03.2009р. № 01-08/163 у відповіді на запитання чи може вважатися належним доказом сплати державного мита меморіальний ордер.

Окрім того, згідно з пунктом 33 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита затвердженої наказом ГДПІ України № 15 від 22.04.93 з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.

          Відповідно до матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів сплати державного мита за майнові вимоги про визнання за АТ «КБ «Володимирський» права власності на майнове право вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до п. 37 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.93р. до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці (про звільнення самовільно зайнятих приміщень, про надання площі в натурі, спори, пов'язані з примушуванням прийняти передаточний баланс тощо).

Державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15, про що також зазначено у п. 14 Листа Вищого господарського суду від 14.08.2007р. № 01-8/675.

Наведені недоліки є підставою для повернення позовної заяви згідно ст. 63 п. 3, 4, 5 ГПК України.

Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.

Керуючись п. 3, 4, 5 частини першої ст. 63 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський»повернути без розгляду.

Повернути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський»(40030, м. Суми, пл. Незалежності 10, ідент. код 26120084) державного мита в розмірі 595 грн. (п’ятсот дев’яносто п’ять гривень) сплаченого згідно меморіального ордеру № 2378753 від 26.11.2010р. та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно меморіального ордеру № 2378759 від 26.11.2010р..

Суддя Р.І. Самсін