Постанова № 132384517, 08.12.2025, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/3092/25

провадження №3/283/1079/2025

П О С Т А Н О В А

08 грудня 2025 року суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко Володимир Вікторович, розглянувши справу, що надійшла від відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, мешканка АДРЕСА_1 , пенсіонерки, РНОКПП НОМЕР_1 ,

заст.184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 468245 від 28.11.2025, ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої опікунські обов`язки, передбачені ст.150 Сімейного кодексу України, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» відносно онуки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 24.11.2025 близько 14 год 00 хв в будинку брудно, антисанітарний стан, розкидані речі, внаслідок чого ОСОБА_2 було вилучено та поміщено в патронатну родину.

ОСОБА_1 до суду не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, із заявами та клопотання до суду не зверталась. Про дату і час розгляду справи повідомлялась належним чином.

Згідно ізст. 252 КУпАП Україниорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши подані до суду матеріали, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

В силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей закріплена уст. 184 КУпАП.

Частина 1статті 184 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Відповідно дост.12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Обов`язок батьків, щодо виховання та розвитку дитини закріплений уст. 150 Сімейного Кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Статтею 35Закону України «Про охорону дитинства»встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Під невиконанням обов`язків по вихованню дітей слід розуміти різні форми без дії, внаслідок чого відсутня належна турбота про виховання та освіту неповнолітніх. Виховання складається з різного роду дій батьків, одним з елементів якого є нагляд за поведінкою дитини. А тому легковажне чи байдуже відношення батьків чи осіб, що їх замінюють, до поведінки дитини, відсутність належного нагляду за поведінкою і її відповідності нормам життя суспільства нерідко ведуть до вчинення дітьми правопорушень. В силу цього підставою для відповідальності батьків в разі вчинення дітьми адміністративних проступків і інших правопорушень є також неналежне виконання батьками обов`язків по вихованню, що призвело до вчинення правопорушення неповнолітнім.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.11.2025;

копією рішення виконавчого комітету Малинської міської ради № 512 від 25.11.2025 про негайне відібрання неповнолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_2 ;

актом обстеження умов проживання від 24.11.2025;

копією рішення Малинського районного суду Житомирської області у справі № 283/2314/23 від 09.02.2024;

фото з місця події.

Вище наведені докази на переконання суду є належними, допустимими, достовірними та не поставлені під сумнів ОСОБА_1 .

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення під час судового розгляду справи не виявлено.

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності та давши їм оцінку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення тавважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у межах санкції статті у виді попередження.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605,60 грн. судового збору.

Керуючись ст. 184, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнативинною увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосуватидо неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовийзбір урозмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір належить стягнути на наступний рахунок:

UA908999980313111256000026001, отримувач коштів:ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягувач: Малинський районний суд Житомирської області, код ЄДРПОУ 02896147, місце знаходження: 11601, Житомирська область, Коростенський район, місто Малин, площа Соборна, 8.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.

Суддя