Постанова № 132384180, 05.12.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3539/25

3/154/1825/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2025 Суддя Володимирського міського суду Волинської областіПустовойт Т.В.,при секретарі судового засідання Мазій І.В., за участі захисника Борсуківської К.О., розглянувши в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області за заходами відеоконференцзв,язку, матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1ст.130 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , 25.08.2025 року о 00-03 год, в м.Володимир по вул.Поліської Січі, керував транспортним засобом «Сузукі» державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, (звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці). Пройти огляд на стан наркотичного сп`янінням у лікаря нарколога у Володимирському ТМО відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України відмова особи, яка керувала транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений. 17.11.2025 надав до суду клопотання, в якому зазначив, що наразі проходить військову службу в лавах ЗСУ у ВЧ НОМЕР_1 , станом на 17.11.2025 перебуває в зоні бойових дій на Покровському напрямку, що підтверджується відповідним Бойовим розпорядженням. А тому з незалежних від його волі та бажання причин, не має можливості прибути в судове засідання та реалізувати надані йому процесуальні права, бажає надати свої пояснення щодо обставин справи.

В судовому засіданні захисник Борсуківська К.О. пояснила, що підтримує зв,язок з підзахисним, повідомляє його про дату та час розгляду справи, при технічній можливості ОСОБА_1 підключиться на відеоконференцзв,язок для надання пояснень. Однак позиція захисту між ними узгоджена і сторона захисту не буде наполягати на обов`язковій участі особи з метою не затягування розгляду справи.

З урахуванням наведеного, того факту, що права та інтереси особи захищає професійний адвокат, з яким ОСОБА_1 узгоджена позиція захисту, а також вимог ч.2 ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Захисник Борсуківська К.О. надала до суду клопотання, які підтримала і в судовому засіданні, про визнання доданих до матеріалів справи відеозаписів недопустимими та неналежними доказами, просила провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Свою позицію мотивувала тим, що наявні в матеріалах справи відеозаписи події містить ознаки корегування, всупереч приписам Інструкції із застосування органами і підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції відеозйомки та відеофіксації, відеозйомка працівниками поліції велась не безперервно, відсутні фрагмент часу близько двох хвилин. Вважає, що ці дві хвилини вирізані з повного відеозапису працівниками поліції з метою приховати частину розмови з ОСОБА_1 , де вони запитують пароль для руху в комендантську годину. Крім того, на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських зазначений однаковий номер технічного засобу фіксації, а саме №0000000_0000000, що свідчить про те, що нагрудні камери не містять відповідного номенклатурного номеру для ідентифікації працівників поліції, які отримували такий відеореєстратор. А отже наявні відеозаписи в справі мають бути визнані недопустимими та неналежними доказами, і відповідно відсутні підстави для посилання на них при ухваленні остаточного рішення.

Крім того, зауважила щодо порушення процедури огляду на стан сп`яніння, а саме, що огляд військовослужбовців на стан алкогольного сп`яніння, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного сп`яніння та виконують обов,язки військової служби, проводиться посадовою особою, уповноваженою начальником управління ВСП у ЗСУ або командиром ВЧ, а також правоохоронним органом спецпризначення, з використанням спецтехнічних засобів. Оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов,язки військової служби, його огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений з істотним порушенням Порядку №32 та вимог ст.266-1 КУпАП.

Також наголосила, що працівниками поліції не дотримано вимог ст.256 КУпАП при складанні адміністративного протоколу, оскільки в протоколі зазначено, що водій керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та пройти огляд на стан сп`яніння відмовився, однак наявний в матеріалах справи відеозапис події 25.08.2025 не містить фіксації чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, працівниками поліції не роз`яснено особі наслідки невиконання такої вимоги. Фабула протоколу не містить опису дій останнього, які були розцінені поліцейським як відмова від проходження особою огляду. Також фабула протоколу не містить П.І.Б. особи водія, якому інкриміновано порушення п.2.5 ПДД України, що на думку захисту також свідчить про відсутність одного з елементів складу адміністративного правопорушення.

Також на думку захисту є упереджене ставлення поліцейських до ОСОБА_1 , так як аналізуючи хронологію відеофіксації подій 25.08.2025 працівники поліції ще з моменту зупинки ОСОБА_1 були налаштовані на складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки розпочали заповнення електронного бланку протоколу на службовому планшеті одразу після встановлення даних про особу. Відповідно пояснення інспектора Гоменюка М.Л. в судовому засіданні щодо необхідності мінімального часу для складання протоколу, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки повідомлення інспектора Гоменюка про розцінення дій Троценка за «відмову» і оголошення змісту протоколу відбуваються в один і той самий час протягом одної хвилини, що ставить під сумнів законність складеного протоколу. При цьому, ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності та йому не була відома процедура проведення працівниками поліції. Посилаючись на практику ЄСПЛ, вважала, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні інспектор поліції ОСОБА_2 пояснив, що 25.08.2025 перебував разом з поліцейським Бабічем на чергуванні, був зупинений автомобіль, оскільки він рухався під час комендантської години. Підійшов до водія, повідомив, що здійснюється відеофіксація, водій пояснив, що є військовослужбовцем і рухається з населеного пункту, з якого саме і який пароль, щоб рухатись в комендантську годину, не назвав. Поводив себе агресивно. Під час спілкування виявили ознаки наркотичного сп`яніння шляхом підсвічення ліхтариком у зіниці ока, які на світло не реагували. Запропонували водію проїхати в медзаклад для огляду, на що водій заперечив, сказав, що військовий і не має проходити медогляд. Відносно нього було складено протокол про адмінправопорушення направлення на медогляд, зачитано права, повідомлено, що у разі відмови буде складено протокол про адмінправопорушення, що справа буде розглядатись у суді. Будь які пояснення особа відмовилась надавати, всіляко намагався уникнути, казав, що він не збирається їхати в лікарню.

На поставлені захисником питання, пояснив, що камери відеоспостереження отримували, перевіряли дату і час, вони мають відповідний інвентарний номер, який знаходиться зовні та вказується в журналі обліку видачі. Технічними параметрами не передбачено, щоб номер камери відбивався на відео. На прохання водія, йому представлялось посвідчення поліцейського. На момент зупинення, водій не повідомляв, що здійснює свої повноваження як військовослужбовець, пояснив, що їде до гуртожитку де проживає. Складання протоколу займає 2-3 хвилини, оскільки складається в електронному вигляді, протокол складався після повідомлення особі про складання протоколу. Посвідчення водія не вилучалось, але особа була відсторонена від керування автомобілем. Дійсно відеофіксація припинялась до одної хвилини, з метою дізнатись чи знає водій пароль та на той момент виконував завдання. Встановили ознаки, що зіниці ока звужені, поведінка не відповідає обстановці. Зауважив, що з особою ОСОБА_1 не знайомий, раніше ніколи не бачились, негативного відношення не виникало, ніякої упередженості бути не може.

Суд, заслухавши позицію сторони правопорушника та врахувавши письмові заперечення, пояснення інспектора поліції, дослідивши матеріали справи, у тому числі відеозаписи, надані органом, який направив до суду адміністративний матеріал, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст.130КУпАП адміністративна відповідальність за приписами даної норми настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В пунктах п.2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Також, відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.7 розділу 1 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується навсебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами, які є допустимими та повними. Так його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №433268 від 25.08.2025 року,

-направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зазначені такі ознаки сп`яніння, як зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, а також відмова особи від проходження огляду,

-розписка про зобов,язання особи не керувати будь-якими транспортними засобами до повного витверезіння та передати транспортний засіб тверезому водію;

-відеозаписом з нагрудних боді-камер інспекторів поліції,

-довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія по місцю свого проживання серії НОМЕР_3 від 17.05.2006.

З наданих до суду та оглянутих судом відеозаписів за 25.08.2025 року, в тому числі витребуваних за клопотанням захисника, убачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , зазначили що водій допустив порушення, рухається в комендантську годину, на що той відповів, що є військовослужбовцем, їде зі звільнення, дзвонить керівництву. Поліцейський зауважив, що наявні ознаки наркотичного сп,яніння, а саме зіниці не рухаються та не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, пропонують пройти огляд на стан сп,яніння у медзакладі «Володимирське ТМО» на що водій вимагає пред,явити поліцейських посвідчення. Поліцейські повторно роз`яснюють причину зупинки та виявлені ознаки сп`яніння. Зауважують, що відсторонюють водія від керування і прямують до медзакладу. Особа тривалий час сперечається з працівниками поліції, після пред,явлення ними посвідчення, неодноразово зазначає, що вони так і не пред,явили посвідчення, йому не зрозуміло причину зупинки і що він не відмовляється від проходження медогляду. Поліцейський вказав, що розцінює таку поведінку водія як відмову від проходження огляду. Після роз,яснення поліцейським прав, ОСОБА_1 вказує, що вони йому не зрозумілі, що вказує все повторити. Поліцейський повторно оголошує права особі, після чого другий поліцейський зазначає про складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП. Водію зазначено, що він відсторонений від керування транспортним транспортом. В подальшому поліцейським зачитано вголос протокол, запропоновано отримати копію.

Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він всупереч п.2.5 ПДР України, як особа яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, а саме пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі «Володимирське ТМО».

Відповідно до п.3 ч.1ст.35 Закону України "Про національну поліцію"поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Із відеозапису із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліціїякий,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним танезалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи,доказом вини ОСОБА_1 та значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, з достатньою повнотою убачаються детальні обставини вчинення ним даного адміністративного правопорушення. Вбачається, що поліцейські встановивши, що водій керує транспортним засобом під час комендантської години, рухались за автомобілем правопорушника, та після зупинки транспортного засобу під керуванням вказаної особи, під час пояснення суті правопорушення та встановлення особи, в ході спілкування у останнього виявили ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували пройти, у встановленому законом порядку, огляд на стан сп`яніння, проїхати до найближчого медичного закладу «Володимирське ТМО». Цим відео також чітко зафіксовано, як на запитання поліцейського чи буде від проходити медичний огляд на стан сп,яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 , не надаючи відповіді на поставлене питання, тривалий час зауважує працівникам поліції, після пред,явлення ними посвідчення, неодноразово зазначає, що вони так і не пред,явили посвідчення, йому не зрозуміло причину зупинки.

Аналізуючи наведені обставини, суддя приходить до висновку, що така поведінка ОСОБА_1 свідчить про затягування ним часу при виявленні працівниками поліції ознак сп,яніння та обрання такого способу ухилитись від відповідальності.

При цьому, зафіксовано на відео, що поліцейський зауважив, що розцінює таку поведінку водія як відмову від проходження огляду.

Таким чином, заперечення захисника про відсутність чіткої відмови від проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Поліцейським було озвучено виявлені ним в ході спілкування у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, і лише після цього запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, а безпосередньо перед складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, було чітко роз`яснено наслідки такої відмови, тобто складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також права та обов`язки, передбачені ст.3 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд даної справи у суді.

Щодо зауважень сторони захисту про ознаки корегування відеозаписів, а також, що нагрудні камери не містять відповідного номенклатурного номеру для ідентифікації працівників поліції, які отримували такий відеореєстратор, суддя вважає їх неспроможними та спростованими поясненнями інспектора поліції, який пояснив, що камери відеоспостереження отримували перед нарядом, перевіряли дату і час, вони мають відповідний інвентарний номер, який знаходиться зовні та вказується в журналі обліку видачі. Технічними параметрами не передбачено, щоб номер камери відбивався на відео. Дійсно відеофіксація припинялась до одної хвилини, з метою дізнатись чи знає водій пароль та на той момент виконував завдання, оскільки він рухався під час комендантської години.

Отже,наявні порушення застосуванняпрацівниками поліціїтехнічних приладіві технічнихзасобів,що маютьфункції відеозйомкита відеофіксації, які б тягнули за собою як підстави для визнання доданих до матеріалів справи відеозаписів недопустимими та неналежними доказами, відсутні.

Відносно доводів захисника про необхідність застосування до ОСОБА_1 положень ст.266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем вважаю доцільним зазначити таке.

Положеннями вказаної статті визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тобто, положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

За таких обставин, порядок огляду ОСОБА_1 , який зауважив працівникам поліції що є військовослужбовцем, їде зі звільнення, отже не перебував на виконанні обов`язків військової служби, та який керував транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснювався в загальному порядку, встановленому ст.266 КУпАП, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо останнього такий порядок порушений не був.

Жодних порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядку оформлення матеріалів про адмінправопорушення, на які численно посилався захисник, в ході судового слідства не встановлено, зокрема Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам наказу Нацполіції України від 20.03.2024 «Про впровадження в органах поліції інформаційної підсистеми «Протокол БДР» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», а також «Алгоритму дій поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в електронному вигляді за допомогою логістичного пристрою».

Приймаючи до уваги викладене та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини правопорушника ОСОБА_1 , а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Позицію сторони захисту щодо упередженого ставлення поліцейських до ОСОБА_1 , з моменту зупинки останнього, слід вважати надуманою та обраною стороною правопорушника, як фактично спрямовану на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. При цьому, в судовому засіданні інспектором поліції зауважено, що з особою ОСОБА_1 не знайомий, раніше ніколи не бачились, негативного відношення не виникало, ніякої упередженості бути не може.

Таким чином, наведені стороною захисту заперечення щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу і події правопорушення, суд вважає неспроможними та спростованими вищенаведеними доказами.

Згідно ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Враховуючи вищевикладене, а також характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд вважає необхідним піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню, передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно дост.4ч.2Закону України«Про судовийзбір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст.130, 245, 247, 280, 284 КУпАП, Інструкцією «Пропорядок виявленняу водіївтранспортних засобівознак алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції» -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Роз`яснити, що згідно зіст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно ізст.308 КУпАПбуде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 гривень 60 копійок судового збору за наступними реквізитами:отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.

Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя: Тетяна Пустовойт