Рішення № 132383400, 08.12.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/3458/25

Провадження № 2-о/638/147/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Подус Г.С.,

за участю секретаря Двойних А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області про встановлення факту перебування на утриманні, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа:Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни в Донецької області, якою просила з урахуванням уточнень, встановити факт її перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день смерті.

В обґрунтування заяви зазначає, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , вони проживали разом, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Від шлюбу мають трьох повнолітніх дітей. У 1996 році ОСОБА_1 перенесла інсульт, з того часу є непрацездатною та все життя перебувала на утриманні свого чоловіка. Основний дохід в сім`ю приносив чоловік. ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік заявниці помер. Заявник 03.12.2024 року звернулась до Головного управління пенсійного фонду України у Донецькій області для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, однак їй було відмовлено, оскільки в пакеті документів відсутні дані про перебування членів сім`ї на утриманні померлого годувальника. В зв`язку з чим заявник звернулася до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт перебування її на утриманні чоловіка та встановити факт постійного проживання з разом ним.

Представник заявника в судове засідання не з`явилась, надала заяву про слухання за її відсутністю, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити її заяву та встановити відповідні факти.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16.09.1972 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 16.09.1972 року Старосалтівською сільською Радою Вовчанського району Харківської області, актовий запис № 35.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 19 листопада 2024 року Першим відділом ДРАЦС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 14273.

Згідно довідки, виданої ГУ ПФУ у Харківській області вих №32229/02-16 від 28.01.2025 року, розмір пенсії ОСОБА_1 за інвалідністю з 01 січня 2021 року по 31.12.2023 року складав 2100,00 2760,00 гривень на місяць.

Згідно довідки, виданої ГУ ПФУ у Харківській області від 10.02.2025 року, розмір пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2019 року по 01.11.2024 року складав 5548,09 11422,49 гривень на місяць.

03 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

03 грудня 2024 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № п/с НОМЕР_4 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки відсутні дані про перебування членів сім`ї на утриманні померлого годувальника.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Відповідно до ч.ч.1-3ст.36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі-Порядку), до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, а також надається документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

У відповідності до п.2.11 Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Згідно із статтею 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17.

Також, у вищевказаній постанові Верховного Суду вказано на можливість вирішення даної категорії справ в порядку саме окремого провадження.

В судовому засіданні в якості свідків було допитано ОСОБА_3 , яка повідомила суду, що заявник проживала спільно з чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство. Чоловік працював, а ОСОБА_1 ні оскільки була інвалідом. Сама свідок переїхала за адресою: АДРЕСА_1 у 1974-1975 році.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що у 1991 році переїхала на вул. Очаківську, де познайомилась із сім`єю ОСОБА_5 . Зазначила, що вони потоваришували та часто спілкувались. В 1996 році у заявниці стався інсульт, після чого грошове забезпечення сім`ї перейшло на ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила суду, що є сусідкою та познайомилась із сім`єю Колесніку 1973 році. Після інсульту, що стався у ОСОБА_1 , саме ОСОБА_2 працював та забезпечував сім`ю всім необхідним. ОСОБА_1 є інвалідом і за минуванням років перестала виходити з дому, через, що спілкування вже не є таким близьким як раніше.

Відтак, за результатами судового розгляду справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 постійно мешкаючи разом з ним, ОСОБА_2 отримував дохід в більшому розмірі в порівнянні з доходами заявниці, а тому дохід її чоловіка був постійним і основним джерелом засобів до існування ОСОБА_1 . З наведених мотивів суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про перебування особи на утриманні підлягає до задоволенню.

Встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для заявника, так як дозволить їй використати своє право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 211, 259, 263, 264, 265, 272, 273, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа:Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни в Донецької області про встановлення факту перебування на утриманні задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на утриманні чоловіка ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день смерті.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий суддя: