Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 398/7760/25
провадження №: 2-з/398/35/25
УХВАЛА
Іменем України
"08" грудня 2025 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Голосеніна Т.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» про забезпечення позову у цивільній справі №398/7760/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 08.10.2021 року №73-413-867-2-21-Г в сумі 383686,72 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 5815,48грн., та оплату за професійну правничу допомогу в сумі 20 700,00 грн.
Разом з позовом було надано заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що 08.10.2021 року Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №73-413-867-2-21-Г з ануїтетними платежами. За умовами укладеного Кредитного договору, Кредитодавець (Банк) надає кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених договором, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до договору. Також, як визначено в самому Кредитному договорі, цей договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК»/Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які розміщуються на офіційному сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua. Кредит надається на строк з 08.10.2021 року до 07.10.2024 року включно. Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі і видав Позичальнику кредитні кошти в сумі 190000 гривень. Однак, Позичальник належним чином умови Кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на погашення кредитної заборгованості. Датою останнього платежу Позичальника по сплаті заборгованості за Кредитним договором є 07.10.2024 року та станом на день подання позовної заяви у Відповідача ОСОБА_1 перед Позивачем існує заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 383689,72 грн., з яких: заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) (в тому числі простроченим) в сумі 175046,96 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (в тому числі простроченими) в сумі 99202,76 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями (в тому числі простроченими) в сумі 109440 грн.
03.09.2024 року, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до ОСОБА_1 за Основними договорами, в тому числі і за Кредитним договором №73-413-867-2-21-Г від 08.10.2021 року.
Далі, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) 27.12.2024 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги в тому числі і за Кредитним договором №73-413-867-2-21-Г від 08.10.2021 року, відповідно до якого Боржником є ОСОБА_1 .
Отже, станом на день подання цієї заяви у Відповідача перед Позивачем існує заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі 383689,72 гривень.
Заявник зазначає, що вказана сума позову є досить значною, і у зв`язку із цим, фактичне стягнення вказаної суми на користь Позивача у разі задоволення позовних вимог, може бути здійснено тільки за рахунок нерухомого майна, належного Відповідачу.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів відповідачу на праві власності належить: земельна ділянка площею 0,0852кв.м, кадастровий номер 3510300000:03:079:0011.
Отже, на думку позивача, Відповідач має у власності майно, за рахунок якого в майбутньому може бути фактично виконане можливе рішення суду про стягнення заборгованості, та яким Відповідач можуть вільно розпорядитись для уникнення сплати за рахунок цього майна значної суми заборгованості на користь Позивача.
Позивач вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити Позивач, є співмірними із позовними вимогами, оскільки внаслідок вжиття цих заходів єдиним негативним наслідком для Відповідача буде відсутність можливості відчуження майна, яке може бути реалізовано в рахунок стягнення з Відповідача заборгованості. Натомість, невжиття цих заходів може призвести до неправомірного відчуження майна третім особам, і як наслідок до додаткового порушення прав як Позивача, так і третьої особипокупця майна. Тому заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову та заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам та будь-яким державним реєстраторам - державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, територіальним органам з надання сервісних послуг МВС та іншим органам чи особам, які виконують функції чи мають повноваження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації транспортних засобів, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також в Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію виникнення, переходу, припинення та скасування права власності, інших речових прав, обтяжень, записів про іпотеку тощо, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державну реєстрації (перереєстрацію), зняття з обліку в Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ транспортних засобів, відносно рухомого та нерухомого майна, яке належить Боржнику, яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а саме: земельна ділянку площею 0,0852 кв.м, кадастровий номер 3510300000:03:079:0011, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2526342935080).
За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого королівства») положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.
Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що позивач просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.
Отже, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову, про які ним заявлено, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.
Позивачем не надано суду доказів, підтверджуючих те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не надано доказів співмірності із заявленими позивачем вимогам засобу забезпечення позову. Суд не вбачає необхідності у забезпеченні позову, так як доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а тому безпідставне вжиття заходів забезпечення позову порушить права інших осіб.
Доводи заяви про забезпечення позову про те, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за кредитним договором та може вчинити дії, спрямовані на відчуження належного йому майна з метою ухилення від виконання судового рішення, не ґрунтуються на відомостях, що містяться в матеріалах справи.
Матеріали справи не містять відомостей про вартість нерухомого майна, адресу місця знаходження, на яке вимагається накласти арешт, що унеможливлює врахувати критерій співмірності заходу забезпечення позову.
Враховуючи наведене вище, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову за безпідставністю та не співмірністю.
Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
За таких обставин, аналізуючи викладені вище обставини, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; співмірність вжиття заходів забезпечення позову до позовних вимог, суд дійшов висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову, та співмірності відносно заявлених вимог ціні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.149 - 154, 157, 258, 261, 353 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» про забезпечення позову у цивільній справі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з момент підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.В.Голосеніна
Судове рішення № 132383173, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 08.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 398/7760/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: