Рішення № 132382773, 05.12.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4181/25

Провадження № 2/346/2370/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2025 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої- судді Третьякової І.В.

за участю секретаря- Дутчак Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2025 рокуТОВ «Селфі Кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1909402 від 21.11.2024 р. у розмірі 151999,99 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25300,00 грн.

В обґрунтування позовних вимогзазначили, що 21.11.2024р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1909402, за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит шляхом перерахування у безготівковій формі на номер платіжної карти № НОМЕР_1 , який відповідач вказала під час укладення кредитного договору. Кредитні кошти ОСОБА_1 прийняла у власне користування та зобов`язалася повернути їх у строки, визначені в кредитному договорі, сплатити відсотки за користування ними та виконати інші зобов`язання, які передбачені кредитним договором. Згідно п. 6.4 договору, у випадку невиконання та/або належного виконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити штраф. В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 151999,99 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 39 999,99 грн., заборгованість по процентам 92000,00 грн., заборгованість за штрафними санкціями20000,00 грн. Позивач звертався до ОСОБА_2 з проханням погасити кредитну заборгованість. Однак, в добровільному порядку відповідач свій борг не сплачує, що стало підставою для звернення ТОВ «Селфі Кредит» до суду за захистом своїх майнових прав.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 серпня 2025 рокуу справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу право подати письмовий відзив разом з доказами, що будуть обґрунтовувати доводи заперечень.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

В судове засідання представник ТОВ «Селфі Кредит» не з`явився, 08.10.2025р. представник позивача ОСОБА_3 подала до суду письмове клопотання, в якому просила розглянути справу за її відсутності за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, які були призначені на 08.10.2025р. та 26.11.2025р. двічі не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток про виклик за зареєстрованою адресою її місця проживання. Однак, поштове відправлення було повернуто до суду без вручення з відміткою «адресат відмовився».

Згідно п. 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч.8 ст. 128 ЦПК України).

В частині 9 ст. 130 ЦПК України вказано, що у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечувала.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку поданим доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.11.2024ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_4 уклали договір №1909402 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за умовами якого товариство взяло на себе зобов`язання надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктами 1.2-1.4 договору сторони погодили, що сума кредиту становить 35000,00 грн., строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит (далі Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього договору.

Згідно п. 1.5 договору, тип процентної ставкифіксована, стандартна процентна ставка становить 1,% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору, загальні витрати на дату укладення договору складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 126000,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 161000,00 грн., мета кредиту - споживчі потреби. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором М606 Андрієчко Г.І. (а.с. 10-16).

В пункті 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Дати надання кредиту 21.11.2024р. або 22.11.2024р.

Графік платежів, обумовлений сторонами на момент укладення договору, відображений у додатку №1 до договору № 1909402 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 21.11.2024, строк кредитування 360 днів, кількість днів у розрахунковому періоді 30 днів, дата видачі кредиту 21.11.2024, дата повернення кредиту 16.11.2025, сума кредиту 35000,00 грн, проценти 126000,00 грн, реальна річна процентна ставка 2333,95%, загальна вартість кредиту 161000,00 грн. (а.с. 17).

Відповідно до п. 6.4 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний оплатити товариству штраф: у розмірі 5250,00 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.п. 6.4.1 договору); та у розмірі 1050,00 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та /або неналежного виконання (п.п. 6.4.2 договору).

25.11.2025р. ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №1909402 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», яка була підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А586 ОСОБА_1 (а.с. 21-22).

Вказаною угодою сторони домовились збільшити суму кредиту на 5000,00 грн, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 40000,00 гривень. Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони також визначили, що денна процентна ставка складе6 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день. Загальні витрати збільшяться та складуть: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 143750,00 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка складе за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2330,29 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк становитиме 183750 грн.

Вказані відповідні зміни відображені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Дата надання частини кредиту 25.11.2025р.

Внесено зміни до п. 6.4.1 та 6.4.2 Договору щодо розміру штрафу та викладено його в новій редакції: у розмірі 6000,00 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.п. 6.4.1 договору); та у розмірі 1200,00 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та /або неналежного виконання (п.п. 6.4.2 договору).

З довідки ТОВ «Селфі Кредит» про ідентифікацію вбачається, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікована як позичальник за укладеним договором, оскільки прийняла умови договору, підписавши 21.11.2024 одноразовим ідентифікатором направленого на номер телефону відповідний договір (М606)

У паспорті споживчого кредиту зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, інформація та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

Згідно ст.. 626 ЦК України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положеньст. 638 ЦК України,договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документаз накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону,є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладенимз моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиціїв електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язаніз нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписанняє використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Згідно ст.. 4, 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Статтею 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:

1) у паперовому вигляді;

2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України"Про електронні документи та електронний документообіг";

3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;

4) в порядку, передбаченомуЗаконом України"Про електронну комерцію".

Відповідно достатті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбаченостаттею 526 Цивільного кодексу України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України.Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Таким чином, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

З листів Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» (ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА») адресованого ТОВ «Селфі Кредит» від 08.07.2025 вбачається, що на підставі укладеного між товариством та ТОВ «Селфі Кредит» договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 01.04.2024 на платіжну картку НОМЕР_1 від ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 21.11.2024 перераховані кошти у розмірі 35000,00 грн. та 25.11.2024р. грошові кошти в сумі 5000,00 грн.

Отже, наявними у справі доказами доведено, що ТОВ «Селфі Кредит» покладені на нього зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1909402 від 21.11.2024р. про надання коштів на умовах споживчого кредиту ТОВ «Селфі Кредит» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість станом на 11.08.2025 у розмірі 151999,99 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 39 999,99 грн., заборгованість по процентам у розмірі 92000,00 грн., заборгованість за штрафними санкціями20000,00 грн.

12.08.2025р. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу вих. №5910 про сплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 151999,99 грн. Як стверджує позивач, в досудовому порядку боржник заборгованість не сплатила.

В ході розгляду справи, суму заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростовано, так само не спростовано розрахунок заборгованості, який надано позивачем.

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконала, у передбачений в договорі строк кошти не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основним зобов`язанням (39 999,99 грн.) та за нарахованими їй відсотками за період користування кредитними коштами (92000,00 грн.), а тому позовні вимоги ТОВ «Селфі Кредит» в цій частині є обґрунтованими та доведеними в зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «Селфі Кредит» штрафу суд зазначає наступне.

Пунктом 18Перехідних положень ЦК Українивизначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 (справа № 183/7850/22, пров. 61-14740св23) висловив правову позицію щодо тлумачення п. 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у якій вказав, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2ст. 625ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Так, договір № 1909402 про надання споживчого кредиту, а також додаткову угоду до нього між сторонами було укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, нарахування ТОВ «Селфі Кредит» штрафу в сумі 20000,00 грн. за невиконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 1909402 від 21.11.2024 є неправомірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 25300,00 грн, які позивач просив компенсувати за рахунок відповідача, суд дійшов таких висновків.

Гонорар в розмірі 2500,00 грн. визначений адвокатом за аналіз фактичних обставин справи, збір та підготовка доказів у справі та підготовка написання та оформлення позовної заяви про стягнення заборгованості із боржника за кредитним договором №1909402, та 22800,00 грн. витрати ТОВ «Селфі Кредит», які він очікує понести, відповідно до ч. 3 Додатку №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.03.2025 (гонорар адвокатського об`єднання у розмірі 15% (п`ятнадцять відсотків) від суми боргу, яка підлягає стягненню із відповідача за цим позовом.

На обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав суду договір про надання правової (правничої) допомоги від 10.03.2025, додаток №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.03.2025, акт приймання -передачі наданої правової (правничої ) допомоги від 14.08.2025 на суму 2500,00 грн, у якому вказаний детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням «СВК ПАРТНЕРС» під час надання правової допомоги за договором по боржнику ОСОБА_1 , яка становить 2500,00 грн (аналіз фактичних обставин справи, збір та підготовка доказів у справі за позовом до боржника, яким є ОСОБА_1 платіжна інструкція № 1082 від 11.08.2025 про сплату позивачем 202 500,00 грн на користь адвокатського об`єднання «СВК Партнерс».

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати пов`язані з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, представником позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн. документально підтверджені та підлягають задоволенню.

Щодо компенсації позивачеві 22800,00 грн. судових витрат за правничу допомогу, які позивач очікує понести відповідно до п. 3 додатку № 2 до договору у розмірі 15 % від суми боргу, суд доходить таких висновків.

Відповідно до п. 3 додатку № 2 до договору про надання правової допомоги № 52 від 10.03.2025 клієнт зобов`язаний додатково сплатити адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 15% від суми боргу, яка підлягає стягненню із боржників та вказується у позовній заяві.

Оплата гонорару, визначеного пунктом 3 цього Додатку проводиться клієнтом протягом трьох календарних днів з моменту направлення клієнту рахунку, виставленого на підставі отриманих від клієнта реєстрів погашеної заборгованості боржників за звітний місяць, згідно з додатком №№4 до цього договору (п. 3.1.).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (див. зокрема, постанову Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 757/59959/18-ц (провадження № 61-15847св24)).

Суду не наданого доказів фактичного понесення позивачем витрат за надану правничу допомогу в сумі 22800,00 грн.

Крім того, відсутні як докази того, що такі витрати були необхідними у цій справі, так і докази того, що будуть неминуче сплачені ТОВ «Селфі Кредит» на користь адвокатського об`єднання «СВК Партнерс», а зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару від розміру стягнутої суми боргу, не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

У відповідності до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, яка була сплачена позивачем - 2422,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.526-530, 625, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст.12,13,81,141,263-265,280-284, 354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит»(код ЄДРПОУ 43979069, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 1А) заборгованість за Договором № 1909402 про надання споживчого кредиту від 21.11.2024 в загальній сумі 131999 грн. (сто тридцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 99 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 39999,99 грн., заборгованості по процентам 92000,00 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп., а всього: 136922 (сто тридцять шість тисяч дев`ятсот двадцять дві) гривні 39 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.12.2025р.

Суддя: Третьякова І. В.