Рішення № 13238208, 27.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2010 р. Справа № 21/127

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.

За участю:

представника позивача - Петришак І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка", вул. Толбухіна, 4, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 23832335. до відповідача: приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження", вул. Українська, 1, с. Підвисока, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78321, код. ЄДРПОУ 30627043.

про стягнення з приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" боргу в сумі 16 752 грн. 32 коп., витрат на оплату державного мита - 167 грн. 53 коп. та витрат на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн. 00 коп.

встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" подало до господарського суду позовну заяву про стягнення з приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" борг в сумі 16 752 грн. 32 коп., витрати на оплату державного мита - 167 грн. 53 коп. та витрати на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн. 00 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно видаткових накладних № 37-01562, № 37-01563 від 29.04.2010р., № 37-01948 від 26.05.2010р. та № 3701947 від 27.05.2010р. позивач передав відповідачу запасні частини для сільськогосподарської та автотракторної техніки, шини, масла, інструменти на суму 23 752, 52 грн.

За передані товари відповідач в повному обсязі не розрахувався, заплативши лише 7 000 грн, згідно прибуткового ордеру № ФЧН-0176 від 26.05.2010року.

Претензією № 203 від 20.09.2010 року позивачем запропоновано відповідачу, у трьохденний строк від дня отримання претензії, перерахувати заборгованість в сумі 16 752, 32 грн. на рахунок позивача. Однак, відповіді позивач не отримав.

Відповідач в судове засідання не з"явився, відзиву на позовну заяву та доказів погашення заборгованості не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення(а.с. 2; 35).

Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу у випадку неподання відзиву на позовну заяву і витребовувані господарським судом документи, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи та вважає, що позовні вимоги позивача слід задоволити, зобов"язати сторону відшкодувати стороні на користь якої відбулось рішення витрати .

При цьому суд врахував наступне.

Згідно видаткових накладних № 37-01562, № 37-01563 від 29.04.2010р., № 37-01948 від 26.05.2010р. та № 3701947 від 27.05.2010р. позивач передав відповідачу запасні частини для сільськогосподарської та автотракторної техніки, шини, масла, інструменти на суму 23 752, 52 грн.

Відповідач провів оплату поставленого товару частково, що підтверджується наявним в матеріалах копією прибуткового ордеру № ФЧН-0176 від 26.05.2010р. на суму 7000, 00 грн.

01.04.2010р. сторонами у справі підписано відомість звірки взаєморозрахунків, з якої вбачається, що кредит відповідача на день підписання вищевказаного документу, становить 16 752,32.

23.06.2010р позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату коштів в сумі 16 752, 32 грн. за поставлений товар. Зазначену вимогу відповідач залишив без відповіді.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України забов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від забов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач в судові засідання не з"являвся, відзиву на позов не надіслав, позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував.

Вищеперелічені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав взятого на себе зобов"язання щодо оплати за поставлений товар, відповідно позов слід задоволити.

Приписами ст. 49 ГПК України встановлено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони .

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження", вул. Українська, 1, с. Підвисока, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78321 (код 30627043) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка", вул. Толбухіна, 4, м. Хмельницький, (код 23832335) - 16 752, 32 грн - заборгованості; 167, 53 грн. - державного мита; 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                            Скапровська І. М.