Рішення № 13238085, 23.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 р. Справа № 12/44-14/76 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"

вул. Коновальця, 103/605, м.Львів, 79057

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс"

вул. Довбуша, 2, смт. Обертин, Тлумацький район, Івано-Франківська область,           78060; вул.Незалежності , 4/3 , смт .Обертин, Тлумацький район)

(вул. Горбачевського, 11, м. Івано-Франківськ, 76008)

про стягнення заборгованості в сумі 87 841,21 грн., із них: 64 083,80грн. основного боргу,

6 875,76грн. інфляційних втрат, 16 881,65грн. - 3% річних

від позивача: Кравцова В.Е. (довіреність № 623 від 20.10.10);

від відповідача: не з"явились

встановив: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 87 841,21 грн., із них: 64 083,80грн. основного боргу, 6 875,76грн. інфляційних втрат, 16 881,65грн. - 3% річних.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.10

справу № 12/44 за позовом ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" до відповідача ТзОВ "Промбудсервіс" про стягнення 87 841,21 грн. заборгованості, передано на розгляд судді

Булці В.І.

Ухвалою суду від 30.11.10 продовжено строк вирішення спору (за клопотанням позивача).

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №460/0908 від 05.09.08, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідач в засідання суду не з"явився, в попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, вимог ухвал господарського суду Івано-Франківської області не виконав, а саме: не надав суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.

За наведених обставин та в силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду.

Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

Між сторонами 05.09.08 укладено договір фінансового лізингу №460/0908.

Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договору, позивач (лізингодавець) передав у відповідачу (лізингоодержувачу) в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме: бульдозер SHANTUI мод. SD16 з прямим відвалом 4,5 м3 і 3-х зубим розпушувачем в кількості 1 шт.

Термін дії договору - з моменту проплати лізингоодержувачем першого лізингового платежу згідно додатку №3 по 30.06.13 (п.3.2 договору).

Відповідно до розділу 2 договору, предмет лізингу переданий відповідачу 10.09.08, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання, який знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач за користування майном вносить лізингові платежі (розділ 4 договору).

Розмір, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у додатку №3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами є невід"ємною його частиною (п.4.3 договору). Відповідач зобов"язався до 15 числа поточного місяця сплачувати лізингові платежі відповідно до графіку. Проте, відповідач порушує строки сплати лізингових платежів.

Як вбачається з угоди №460/0908 РЗ від 12.07.09 припинення дії договору фінансового лізингу №460/0908 від 05.09.08, договір достроково припинив свою дію.В силу п.1 угоди, в зв"язку з невиконанням лізингоодержувачем своїх зобов"язань, що стосуються своєчасності виплати лізингових платежів, достроково припиняється дія договору з моменту підписання акту прийому-передачі майна. На виконання вказаної угоди відповідач передав позивачу предмет лізингу. В підтвердження надано суду акт прийому-передачі від 14.07.09.

Позивач в засіданні суду зазначив, що станом на 27.04.10 борг відповідача становить

64 083,80грн. (за період з березня 2009 року по квітень 2010 року).

На підставі п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу

6 875,76грн. інфляційних втрат та 16 881,65грн. - 3% річних.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 87 841,21грн., із них: 64 083,80грн. основного боргу, 6 875,76грн. інфляційних втрат, 16 881,65грн. - 3% річних.

Беручи до уваги викладене вище суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір фінансового лізингу №460/0908 від 05.09.08 укладений в межах чинного законодавства - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як і погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Сторонами по договору у встановленому законом порядку і формі, було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов, текст вказаного договору був підписаний обома сторонами і скріплений печатками.

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначені статтею 509 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" унормовано, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства та відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з положеннями статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу унормовано статтею 16 цього кодексу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідач порушив договірні зобов"язання що стосуються сплати лізингових платежів. Дана обставина призвела до виникнення заборгованості, яка становить 64 083,80грн.

У відповідача за неналежне виконання договору виникла заборгованість, яка ним не спростована, а доказів, які б підтверджували протилежне суду не подано.

За порушення грошового зобов"язання позивач правомірно нарахував відповідачу

6 875,76грн. інфляційних втрат та 16 881,65грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі

87 841,21грн., із них: 64 083,80грн. основного боргу, 6 875,76грн. інфляційних втрат,

16 881,65грн. - 3% річних.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.11,204,526,629,806 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст.33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 87 841,21 грн., із них: 64 083,80грн. основного боргу, 6 875,76грн. інфляційних втрат,

16 881,65грн. - 3% річних - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудсервіс", вул. Довбуша, 2, смт. Обертин, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78060; вул.Незалежності , 4/3 , смт .Обертин, Тлумацький район; вул. Горбачевського, 11, м. Івано-Франківськ, 76008 (р/р26001006250611 в АБ "Брокбізнесбанк", МФО 336882, код ЄДРПОУ 24678787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", вул. Коновальця, 103/605, м.Львів (п/р 260060134500 у Першій ЛФ АТ "Кредобанк", код банку 325365, код ЄДРПОУ 31730064) 64 083,80грн. (шістдесят чотири тисячі вісімдесят три грн.80коп.) основного боргу, 6 875,76грн. (шість тисяч вісімсот сімдесят п"ять грн. 76коп.) інфляційних втрат, 16 881,65грн. (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одну грн. 65коп.)- 3% річних, 878,41грн. (вісімсот сімдесят вісім грн. 41коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Булка В.І.

Повне рішення складено 28.12.10.