Рішення № 13238069, 23.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 р. Справа № 23/80

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Рочняк О.В.

при секретарі судового засідання Харук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон", вул. Галицька, 25, м. Івано-Франківськ, 76018,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія ІФ", вул. Ленкавського, 22, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення коштів в сумі 119021 грн. 17 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Сурков М.С. - представник, довіреність № 2 від 22.12.2010 року,

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон" звернулося в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія ІФ" про стягнення коштів в сумі 119021 грн. 17 коп., в тому числі: 77496 грн. 80 коп. основного боргу, 21489 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 5369 грн. 57 коп. 3 % річних та 14664 грн. 94 коп. пені.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору на виготовлення м/конструкцій будівлі цеху № 2 по вул. Пушкіна в м. Коломия № 02/03-08 від 02.04.2008 року, позивачем виконано роботи по виготовленню та монтажу металоконструкцій, а відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за виконані роботи.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2010 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2010 року.

                    Ухвалою суду від 25.11.2010 року відкладено розгляд справи на 23.12.2010 року.

                    Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2010 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виготовлення м/конструкцій будівлі цеху № 2 по вул. Пушкіна в м. Коломия № 02/03-08 від 02.04.2008 року, в частині оплати коштів за виконані роботи, в результаті чого утворилася заборгованість відповідача в сумі 77496 грн. 80 коп., в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 21489 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 5369 грн. 57 коп. 3 % річних, 14664 грн. 94 коп. пені та покласти на останнього судові витрати.

                    Представник відповідача в судове засідання 23.12.2010 року повторно не з"явився, причини нез"явлення відповідач суду не повідомив, не виконав вимоги ухвал суду від 11.11.2010 року та від 25.11.2010 року, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.

          Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02 ) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

                    Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

                    Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

                    Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

                    За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та витребувані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    02.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софія ІФ" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меткон" (Підрядник) укладено договір на виготовлення м/конструкцій будівлі цеху № 2 по вул. Пушкіна в м. Коломия № 02/03-08 (далі Договір), предметом якого є виготовлення і монтаж металоконструкцій будівлі гуртівні "Пакко".

                    На виконання умов Договору ТзОВ "Софія ІФ" перерахувало ТзОВ "Меткон" 200000 грн. 15.04.2008 року та 20000 грн. 15.05.2008 року.

                    ТзОВ "Меткон" в червні 2008 року виконало будівельно-монтажні роботи на суму 297496 грн. 80 коп., що підтверджується двостороннім актом приймання виконаних робіт за червень 2008 року, який підписано та скріплено печатками сторін (а.с. 11).

                    Відповідно до п. 5.З. Договору Замовник зобов"язаний прийняти і оплатити протягом 10 (десяти) днів роботи згідно актів виконаних робіт.

                    В порушення умов Угоди відповідачем не оплачено кошти за виконані роботи в сумі 77496 грн. 80 коп.

          Згідно ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 21489 грн. 86 коп. інфляційних втрат та 5369 грн. 57 коп. 3 % річних.

          Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов"язання забезпечується згідно з законом чи договором неустойкою (штрафом, пенею).

          Згідно приписів статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України та 230 ГК України виконання зобов’язань забезпечується неустойкою (штрафом, пенею).

          Згідно ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

          За порушення договірних зобов"язань відповідачу нарахована пеня в сумі 14664 грн. 94 коп., за період з 01.11.2009 року до 01.11.2010 року.

          Проте, згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Станом на час розгляду справи року обгрунтований розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 9350 грн. 43 коп.

          За наведених обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5314 грн. 51 коп.

                    Відповідно до ст.ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

                    Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

                    В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

          Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Доказів сплати заборгованості в сумі 113706 грн. 66 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

                    За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору на виготовлення м/конструкцій будівлі цеху № 2 по вул. Пушкіна в м. Коломия № 02/03-08 від 02.04.2008 року в сумі 77496 грн. 80 коп. основного боргу, 21489 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 5369 грн. 57 коп. 3 % річних, 9350 грн. 43 коп. пені, є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1137 грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита та 225 грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

                    позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія ІФ" про стягнення коштів в сумі 119021 грн. 17 коп. задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія ІФ", вул. Ленкавського, 22, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 34624093), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон", вул. Галицька, 25, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 32873650), 77496 (сімдесят сім тисяч чотириста дев"яносто шість) грн. 80 коп. основного боргу, 21489 (двадцять одну тисячу чотириста вісімдесят дев"ять) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 5369 грн. (п"ять тисяч триста шістдесят дев"ять) 57 коп. 3 % річних, 9350 (дев"ять тисяч триста п"ятдесят) грн. 43 коп. пені, 1137 (тисячу сто тридцять сім) грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита та 225 (двісті двадцять п"ять) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    В решті позовних вимог відмовити.

                    Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя           Рочняк О. В.

                                                            Повне рішення складено 28.12.2010 року.