Рішення № 13237966, 22.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.10 Справа № 27/216/10

Суддя

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

до Запорізької обласної організації Української Республіканської партії “Собор”, м. Запоріжжя

про стягнення 2 627 грн. 62 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Сікора І.В., дов. № 20 від 04.01.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району звернувся до господарського суду з позовною заявою до Запорізької обласної організації Української Республіканської партії “Собор”, м. Запоріжжя про стягнення 2 627 грн. 62 коп. основного боргу за використану теплову енергію.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2010 р. порушено провадження у справі № 27/216/10 та призначено судове засідання на 08.12.2010 р.

Ухвалою суду від 08.12.2010 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача. Судове засідання призначено на 22.12.2010 р.

22.12.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/216/10.

22.12.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 22.12.2010 р. підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 08.12.2010 р. та 22.12.2010 р. не з’явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз’яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” – неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи –подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарським судом ухвали суду від 11.11.2010 р. та 08.12.2010 р. було направлено за місцезнаходженням відповідача, на адресу суду поштовим відділенням не поверталися, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

          Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов –це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально –правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально–правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст.20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 09.10.2002 року між Концерном «МТМ»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (енергопостачальна організація) та Запорізькою обласною організацією Української Республіканської партії “Собор” (споживач) був укладений договір № 1747 про постачання та використання теплової енергії на приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя вул. Гагаріна, 12 прим. 3а.

Згідно із розділом 1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району взяв на себе зобов’язання постачати теплову енергію відповідачу з 01.08.2002 р. на опалення –в період опалювального сезону (з 1 листопада до 1 квітня), якщо інше не буде встановлено рішенням (розпорядженням, постановою) місцевих органів влади.

Згідно п. 4.2.1 енергопостачальна організація зобов’язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором.

Відповідно до п. 4.2.3 позивач повинен повідомляти споживача через засоби масової інформації про зміну цін (тарифів).

Відповідно до п. 6.4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно зі п. 6.5 договору, споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Концерну «Міські теплові мережі»вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 3.2.2 договору споживач зобов'язаний виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя за період з вересня 2008 року по вересень 2010 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 2627,62 грн., а саме: у 2008 р.: вересень - 18,00 грн., жовтень - 22,80 грн., листопад - 182,88 грн., грудень -218,20 грн., перерахунок у грудні (-2,98 грн.); у 2009 р.: січень - 160,66 грн., лютий - 177,40 грн., березень - 256,84 грн., квітень - 32,47 грн., травень - 19,64 грн., червень - 19,64 грн., липень - 19,64 грн., серпень - 19,64 грн., вересень - 19,64 грн., жовтень - 19,64 грн., листопад - 239,84 грн., грудень - 268,82 грн.; у 2010 р.: січень - 312,77 грн., лютий - 255,78 грн., березень - 232,61 грн., квітень - 19,64 грн., травень - 22,81 грн., червень - 22,81 грн., липень - 22,81 грн., серпень - 22,81 грн., вересень —22,81 грн.

На підставі п.6.5 договору споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Концерну «МТМ»вартість зазначеної в договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Позивач на адресу відповідача направляв претензії № 05/191 від 12.02.2009 року, № 05/945 від 17.09.2009 року, № 05/576 від 15.06.2010 року з вимогою терміново погасити дебіторську заборгованість.

Претензія залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.

          Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за використану теплову енергію у встановлений договором строк не здійснив, чим порушив умови договору.

          У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, сума основного боргу за використану теплову енергію складає 2 627 грн. 62 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати суми боргу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя правомірно звернувся до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Запорізької обласної організації Української Республіканської партії “Собор” (69001 м. Запоріжжя вул. Гагаріна, 12 прим. 3а, код ЄДРПОУ 20517136, р/р 2600830012287 в ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 313010) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091 м. Запоріжжя бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” в м. Запоріжжі МФО 313849) 2627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 62 коп. основного боргу за використану теплову енергію, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 22.12.2010р.