YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Запорізька область

/

Господарський суд Запорізької області

Рішення № 13237961, 17.12.2010, Господарський суд Запорізької області

Дата ухвалення

17.12.2010

Номер справи

5/153/10

Номер документу

13237961

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАПОРІЖМІСТ"
2) ФІЛІЯ "ЗАПОРІЗЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ "ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ"

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.10 Справа № 5/153/10

Суддя

За позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Запорізьке РУ” ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст” (69000, м. Запоріжжя, вул. Яценка, 6)

про стягнення 399 292, 55 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави Суддя Проскуряков К.В. У судовому засіданні брали участь представники: Від позивача: Петріванова Ю.О., довіреність № 3814 від 08.1.2010 Від відповідача Не з’явився СУТНІСТЬ СПОРУ:

05.10.2010 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” в особі філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖМІСТ” про стягнення 399 292, 55 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2010 порушено провадження у справі № 5/153/10, розгляд якої призначено на 28.10.2010. Ухвалою від 28.10.2010 розгляд справи відкладено на 03.12.2010. Ухвалою суду від 03.12.2010 № 5/153/10 за клопотанням сторін строк розгляду справи було прдовжено строком на 15 днів –до 22.12.2010. За згодою представника позивача у судовому засіданні 17.12.2010, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовою заявою позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні 17.12.2010 позивач повністю підтримав позовні вимоги та надав суду пояснення, відповідно до яких 28.02.2008 між ним та відповідачем (ТОВ “ЗАПОРІЖМІСТ”) було укладено кредитний договір № 456-01-08, відповідно до якого кредитор (банк) надав позичальнику кредит на загальну суму 485 000, 00 грн., а позичальник зобов’язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити за користування ними проценти в розмірі 17, 0 % річних строком до 28.02.2013 шляхом щомісячного погашення заборгованості відповідно до Додатку № 1 до кредитного договору. 21.04.2008 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 456-01-08 від 28.02.2008, відповідно до якої були внесені зміни до п. 3.1., а саме: підвищення кредитної ставки за кредитним договором до 18, 0 % річних за період з 21.04.2008, а у випадку порушення позичальником строків погашення відповідно до графіку –27 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання по кредиту за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості. Позивач повністю виконав зобов’язання за кредитним договором та надав відповідачу кредит, що підтверджується виписками по позичковому рахунку відповідача. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, між банком та відповідачем було укладено договір застави № 0409ТЗ/0208 від 28.02.2008, відповідно до умов якого відповідач передав у заставу позивачу екскаватор ТОТА ТХ 210С, державний номерний знак Т5026, 2007 року випуску ЗС № 2258 від 27.02.2008, видане Територіальним управлінням державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Запорізькій області, заставною вартістю 693 000, 00 грн. Відповідач свої зобов’язання щодо щомісячного погашення заборгованості та процентів за кредитним договором № 456-01-08 від 28.02.2008 не виконав у зв’язку з чим станом на 17.12.2010 виникла заборгованість у розмірі 399 292, 55 грн., з яких: 352 771, 13 грн. –заборгованість за кредитом, 39 501, 63 грн. –заборгованість за процентами та 7 019, 19 грн. –пеня, яку позивач просить стягнути шляхом звернення на предмет застави.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на умови кредитного договору від 28.02.2008 № 456-01-08, договір застави № 0409ТЗ/0208 від 28.02.2008, ст. ст. 525, 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 199 Господарського кодексу України та ст.ст. 2, 54, 56 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 1, 3, 11, 19, 20 Закону України “Про заставу”. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 17.12.2010 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідачі був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал. В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву № 213 від 21.10.2010, відповідно до якого відповідач визнав частково суму боргу у розмірі 164 865, 55 грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2008 між Публічним акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Запорізьке РУ” ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖМІСТ” укладено кредитний договір № 456-01-08 (далі –Договір з усіма змінами, доповненнями та додатками), згідно п. 1.1. якого банк надає позичальнику кредит в сумі 485 000, 00 грн., а позичальник зобов’язується повернути отримані грошові кошти до 28.02.2013, та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 17, 0 % річних (а з моменту користування кредитом з момента, вказаного в підпунктах “б”, “в” п. 3.1. даного договора, сплатити проценти в підвищенному розмірі).

Відповідно до п. 2.2. договору позичальник зобов’язується повернути кредит банку відповідно до графіку погашення кредиту (Додаток № 1) з кінцевим строком погашення до 28.02.2013, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.

Пунктами 3.1., 3.3. – 3.6. договора передбачено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 17, 0 % річних (в розмірі, зазначеному в п. 1.1. даного договору) за період з дня видачі до строка повернення кредиту, вказаного в п. 2.2. даного договора;

б) у разі порушення позичальником строка повернення кредиту, відповідно до графіку (Додаток № 1 до даного договору), 25, 5 % річних від суми невиконаного вчасно зобов’язання по кредиту відповідно до вищезазначеного графіку, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості;

в) 25, 5 % річних за період з 28.02.2013 до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Розрахунок процентів здійснюється за період користування кредитними коштами з момента списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника до момента повернення коштів на позичковий рахунок позичальника. Розрахунок процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Розрахунок процентів здійснюється виходячи з 365 днів у році (366 днів у високосному році), у місяці – за календарем.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти у строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У вказаний строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Позичальник сплачує проценти за останній звітний період (у т.ч. звітний період, в якому настає строк повернення кредиту) не пізніше строку повернення кредита, вказаного в п. 2.2. цього договору.

Якщо позичальник скористується своїм правом достроково повернути отримані кредитні кошти, тобто достроково погасити позичкову заборгованість або її частину, то одночасно з погашенням основної (позичкової) заборгованості (або її частини) позичальник зобов’язаний сплатити банку проценти за весь період користування, нараховані на суму основної заборгованості (частини основної заборгованості, яка погашається) до дати погашення.

Датою сплати процентів є день зарахування коштів на рахунок, вказаний в п. 3.2. даного договору.

В разі порушення строків сплати процентів, вказаних в п. 3.4. даного договору, банк має право вимагати дострокового повернення отриманого позичальником кредита, а позичальник зобов’язаний повернути кредит та сплатити всі проценти на протязі 1 дня з моменту отримання вимоги банку.

Згідно п. 5.1. договору забезпеченням виконання зобов’язань за даним договором є застава екскаватору, що купується, ТОТА ТХ 210 С, у кількості - 1 відповідно до договора купівлі-продажу спецтехніки № 04/11 від 13.11.2007, рахунок-фактура № СФ –0143 від 13.11.2007, що купуються у ТОВ “УКРНАВЕКС”, узгодженої заставної вартості 693 000, 00 грн.

Відповідно до підпункту “б” п. 6.1. договору банк має право вимоги повернення виданих кредитних коштів та сплати процентів за період користування кредитом до настання строку, вказаного в п. 2.2. даного договору, а позичальник зобов’язаний повернути отримані кредитні кошти та сплатити всі проценти на протязі 1 робочого дня з моменту отримання вимоги банку, у разі якщо позичальник у період дії даного договора порушив будь-які умови даного договора, в т.ч.: не сплатив проценти за користування кредитними коштами; мало місце факт прострочки сплати процентів за користування кредитними коштами; не надав банку у встановлений строк які-небудь документи, якщо обов’язок надання таких документів передбачений даним договором; використав кредитні кошти не за цільовим призначенням; не сповістив банк у встановлені строки про факти, вказані в п. 5.6. даного договора; вчинив інші порушення даного договора.

Пунктами 6.2., 6.3. договора передбачено, що при невиконанні позичальником вказаних в п. 6.1. даного договора зобов’язань по поверненню кредита та сплати процентів за вимогою банку у встановлений пунктом строк (зобов’язання дострокового повернення кредиту та сплати процентів за вимогою банку у передбачених договором випадках) банк має право звернути стягнення на предмет застави (якщо в забезпечення зобов’язань за даним договором був укладений договір застави).

Дострокове повернення кредита та сплата процентів не звільняє позичальника від передбаченої розділом 7 даного договора відповідальності за порушення умов договору.

Відповідно до п. 7.1. договору за прострочку поверненя кредитних коштів або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки. Вказана пеня сплачується у разі порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 2.2., 2.6., 3.4., 3.6., 3.7., 4.5., 6.1., 8.3. даного договора, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених даним договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язань сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

21.04.2008 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 456-01-08 від 28.02.2008, відповідно до якої п.п. 1.1., 3.1. кредитного договору були викладені в наступній редакції:

“1.1. Банк надає позичальнику кредит у сумі 485 000, 00 грн., а позичальник зобов’язується повернути отримані грошові кошти до 28.02.2013, та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 18, 0 % річних (а за користування кредитом з моменту, вказаного в підпунктах “в”, “г” п. 3.1. даного договора, сплатити проценти у підвищеному розмірі).

3.1. Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредита за процентними ставками:

а) 17, 0 % річних за період з дня видачі до 21.04.2008;

б) 18, 0 % річних за період з 21.04.2008 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4. даного договора;

в) у разі порушення позичальником строків погашення, відповідно до графіку (Додаток № 1 до даного договора) 27, 0 % річних від суми невиконаного вчасно зобов’язання за кредитом відповідно до вищезазначеного графіку, за період часу з моменту непогашення суми кредита (частини кредита) до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості;

г) 27, 0 % річних за період з 28.02.2013 до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.”.

28.02.2008 між ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Запорізьке РУ” ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖМІСТ” було укладено договір застави № 0409ТЗ/0208 (далі –договір застави), відповідно до п. 1. якого заставодавець передає в заставу заставодержателю наступне майно (автотранспорт): екскаватор ТОТА ТХ 210 С, державний номерний знак Т 5026 ЗС, рік випуску - 2007, заводський № 200708037, номер двигуна 176624, свідоцтво про реєстрацію: серія та номер ЗС № 2258 від 27.02.2008, видане Територіальним управлінням державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Запорізькій області, узгоджена заставна вартість –693 000, 00 грн.

Відповідно до п. 2 –5 договору застави зазначене майно передається в заставу, як забезпечення повернення кредиту, виданого за кредитним договором № 456-01-08 на суму 485 000, 00 грн. строком до 28.02.2013, а також процентів за користування кредитом, виходячи з наступних процентних ставок:

17, 0 % річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту;

25, 5 % річних за період зі строку повернення кредиту за умовами кредитного договору до дня фактичного погашення кредиту, а також комісійної винагороди, неустойки за цим договором або за кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за вищезазначеними договорами, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет застави, в повному обсязі (в т.ч. витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Відсотки за користування кредитом сплачуються згідно умов кредитного договору.

Узгоджена сторонами вартість предмету завстави становить 693 000, 00 грн.

Місцезнаходження (адреса гаража/стоянки) предмету застави: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 12.

Право власності на предмет застави належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу серії ЗС № 2258, виданого Територіальним управлінням державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Запорізькій області 27.02.2008.

Пунктами 8, 9 договору застави передбачено, що в разі неналежного виконання заставодавцем умов кредитного договору (несвоєчасне повернення суми кредиту, несвоєчасна сплата процентів, комісійної винагороди та інших зобов’язань), заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави або провести його відчуження, задовольнити свої вимоги в повному обсязі на момент фактичного задоволення, в т.ч. відшкодувати збитки. Право звернення стягнення на предмет застави заставодержатель набуває також, якщо заставодержатель відповідно до умов кредитного договору заявить вимогу заставодавцю повернути кредит та сплатити проценти, комісійну винагороду до настання строків, зазначених в п. 2 цього договору, а заставодавець не виконає зазначене зобов’язання.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд заставодержателя або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або заставодержателем самостійно позасудовим способом відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Позасудовий спосіб звернення стягнення здійснюється заставодержателем шляхом отримання предмету застави у власність шляхом продажу предмету застави заставодержателем відповідно до договору купівлі-продажу та інше.

06.04.2009 на адресу відповідача було направлено лист-вимогу № 15-10 від 02.04.2009 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором у розмірі 401 562, 19 грн., який було отримано належним чином уповноваженим представником відповідача 08.04.2009, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1005530 від 06.04.2009.

08.05.2009 на адресу відповідача було направлено лист-вимогу № 22-23 від 06.05.2009 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором у розмірі 407 729, 06 грн., про що свідчить реєстр від 08.05.2009.

12.11.2009 на адресу відповідача було направлено лист-вимогу № 5542 від 12.11.2009 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором у розмірі 397 964, 71 грн.

08.04.2010 на адресу відповідача було направлено лист-вимогу № 1653 від 07.04.2010 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором у розмірі 359 198, 52 грн., який було отримано належним чином уповноваженим представником відповідача 10.04.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1274077 від 08.04.2010.

В зазначених вимогах міститься посилання позивача на те, що у разі невиконання вимоги позивач буде змушений прийняти міри щодо примусового стягнення заборгованості, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за кредитним договором від 28.02.2008 № 456-01-08, договором застави № 0409ТЗ/0208 від 28.02.2008, належним чином не виконав.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов’язкову силу для сторін. Будучи пов’язаними взаємними правами та обов’язками (зобов’язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов’язання.

Відповідно до вимог статті 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, неустойкою. Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов’язання, відповідає перед кредитором за збитки завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтями 224, 229 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції.

Пункт 1 статті 623 ЦК України зазначає, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України, передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обов’язково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Також, згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання за кредитним договором № 456-01-08 від 28.02.2008, а Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖМІСТ” (відповідач ) фактично отримала грошові кошти в сумі 485 000, 00 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку відповідача.

Станом на 17.12.2010 позивачем нараховано заборгованість за кредитом у розмірі 352 771, 13 грн. та відсотки за користування кредитом у розмірі 39 501, 63 грн.

Відповідно до п. 7.1. договору за прострочку поверненя кредитних коштів або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки. Вказана пеня сплачується у разі порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 2.2., 2.6., 3.4., 3.6., 3.7., 4.5., 6.1., 8.3. даного договора, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених даним договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язань сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Розрахований позивачем станом на 17.12.2010 розмір пені, згідно із Постановою НБУ від 21.04.2008 N 107, складає 7 019, 19 грн. та відповідає вимогам закону та договору.

Таким чином, на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає 399 292, 55 грн. та підтверджується розрахунками позивача, які містяться в матеріалах справи.

Ст. 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України .