Рішення № 132379558, 28.11.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року місто Чернігів

Справа №751/7575/25

Провадження №2/751/2204/25

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»

відповідач ОСОБА_1

представник позивача Хлопкова Марія Сергіївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №392699942 від 13.01.2024 в сумі 37 271,46 грн, а також понесених судових витрат.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору факторингу від 04.06.2025, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» є новим кредитором за кредитним договором №392699942 від 13.01.2024, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . За умовами договору відповідачу надано кредит в розмірі 8 000,00 грн, який він повинен був повернути, сплативши при цьому проценти. Проте ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання, а тому утворилась заборгованість. До остаточної передачі прав вимоги ТОВ «Юніт Капітал» були укладені договори факторингу 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», 10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс». Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 04.06.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37 271,46 грн, яку він просить стягнути.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 11.09.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 15.10.2025 розгляд справи відкладався у зв`язку з неповідомленням відповідача про день, час та місце судового засідання.

У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідно до п.4 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.

З урахуванням вищевикладеного судом 28.11.2025 постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що згідно заявки на отримання коштів, 13.01.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №392699942, згідно якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником до 12.02.2024. Кінцева дата повернення кредиту 12.02.2029 (а.с.82, 93-102).

Відповідно до п.8.3.1 Договору за період від дати видачі кредиту до 12.02.2024 проценти нараховуються за процентною ставкою 175,200 відсотків річних, що становить 0,480 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним.

Відповідно до п.8.3.2 Договору, у разі якщо позичальник вчинить описані у п.3.2 Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 12.02.2024 проценти нараховуються за ставкою 880,900 відсотків річних, що становить 2,410 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним.

Відповідно п.8.4 Договору після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 відсотків річних, що становить 2,980 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним.

Відповідно до п.8.8 Договору, для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п.2.3 договору, за перші 30 днів дисконтного періоду орієнтовна вартість кредиту складає 9152,00 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 1 152,00 грн та суму кредиту у розмірі 8 000,00 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 413,870% річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складає 114,40% від суми першого траншу.

Вказаний договір підписано електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора ЕNJM, який відправлено товариству 13.01.2024 в 14:19:24 (а.с.102зв).

Згідно з пунктом 14.1 кредитного договору, невід`ємною його частиною є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текси яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua (а.с.83-86, 91-92).

У паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №392699942 від 13.01.2024 споживачу надана інформація щодо умов кредитування (а.с.91).

Відповідно інформації АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 належить емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_1 (а.с.135).

Зарахування коштів на карту № НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк», підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період 13.01.2024 -18.01.2024 (а.с.136), а також платіжним дорученням від 13.01.2024 (а.с.64).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передала права грошової вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №392699942 від 13.01.2024, де боржником є ОСОБА_1 , що підтверджується договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.31-36) та витягом з реєстру прав вимоги №280 від 16.04.2024 (а.с.27).

Додатковою угодою №26 від 31.12.2020 сторони виклали текст договору в новій редакції (а.с.37-40), додатковою угодою №27 до договору факторингу №28/1118-01 сторони погодилися подовжити строк дії договору до 31.12.2022 (а.с.42), додатковою угодою №31 до договору факторингу №28/1118-01 сторони погодилися подовжити строк дії договору до 31.12.2023 (а.с.42зв) та додатковою угодою №32 продовжено строк дії договору до 31.12.2024 (а.с.43).

Згідно розрахунку заборгованості за укладеним договором №392699942 від 13.01.2024, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на дату продажу 16.04.2024, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 21 749,12 грн та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 8 000 грн 00 коп, заборгованості за відсотками 13 749,12 грн за період з 13.01.2024 до 16.04.2024 (а.с.112-113).

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.19, 21-25).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №392699942 від 13.01.2024, який складений ТОВ «Таліон Плюс» станом на дату придбання 16.04.2024, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 37 271,46 грн, складається із заборгованості за кредитом в розмірі 7 999,00 грн, заборгованості за відсотками 29 272,26 грн за період з 16.04.2024 до 08.07.2024 (а.с.110-111).

04.06.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «Юніт Капітал», строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату з позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.13-17).

Згідно реєстру боржників від 04.06.2025 право вимоги виникло у ТОВ «Юніт Капітал» до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №392699942 від 13.01.2024 (а.с.11-12).

Згідно виписки з особового розрахунку за кредитним договором №392699942 від 13.01.2024 та розрахунку заборгованості, який складений ТОВ «Юніт Капітал» станом на 25.06.2025 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 37 271,46 грн, складається із заборгованості за кредитом в розмірі 7 999,00 грн, заборгованості за відсотками 29 272,26 грн (а.с.109).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №914/868/17, від 18.10.2018 року у справі № 910/11965/16.

Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №752/8842/14-ц.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кредитний договір №392699942 від 13.01.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано належні та допустимі докази отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором. Дана обставина не спростована стороною відповідача.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним кредитного договору №392699942 від 13.01.2024 відповідач не звертався.

Зазначені вище договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорена, а тому підлягають виконанню.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем за тілом кредиту, а тому позов у частині стягнення 7 999,20 грн заборгованості за тілом кредиту обґрунтований та підлягає задоволенню.

Водночас, суд не погоджується із розміром нарахованих процентів за вказаним кредитним договором з огляду на наступне.

Відповідно розрахунків, відсотки за період з 13.01.2024 до 08.07.2024 становлять 29 272,26 грн, розраховані за період з 13.01.2024 до 12.02.2024 за процентною ставкою 0,480%, з 13.02.2024 до 15.03.2024 2,410 %, з 16.03.2024 до 08.07.2024 2,980 %. При цьому відповідачем 10.02.2024 здійснено оплату за договором у розмірі 1 076,00 грн, які спрямовані на погашення тіла кредиту 0,80 грн, відсотків за період з 13.01.2024 до 10.02.2024 1 075,20 грн.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, яким статтю восьму Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, натомість відповідачу з 13.02.2024 та відповідно 16.03.2024 нараховувалися відсотки понад 1% в день (2,410% та 2,980 %). Процентна ставка позивачем не змінювалася відповідно до змін у Законі і нарахування здійснювалося всупереч законодавству.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 13.01.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Також суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитний договір укладено 13.01.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,410% та 2,980 % є нікчемною в силу положень ч.5 ст.8 та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, відсотки за період з 13.01.2024 до 12.02.2024 у розмірі 1 152,00 грн нараховані у відповідності умов договору та не суперечать положенням зазначеного вище Закону.

Розрахунок заборгованість за відсотками необхідно здійснювати за процентною ставкою 1 % в день за період з 13.02.2024 до 08.07.2024 (згідно розрахунку позивача, після відступлення ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, після 08.07.2024 відсотки не нараховувалися). Розмір відсотків за вказаний період становитиме 11 758,82 грн (7999,20х1%х147).

Отже, розмір заборгованості за відсотками за спірний період за договором позики №392699942 від 13.01.2024, становить 12 910,82 грн (1 152,00+11 758,82).

Ураховуючи часткову оплату відсотків, з відповідача підлягають стягненню відсотки у розмірі 11 835,62 грн (12 910,82-1 075,20).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №392699942 від 13.01.2024 в сумі 19 834,82 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 7 999,20 грн та заборгованості по відсоткам 11 835,62 грн.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 422,40 грн (а.с.52).

Ураховуючи, що позов задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 289,13 грн (2422,40х19834,82/37271,46).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору №05/06/25-01 від 05.06.2025, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (а.с.107-108), додаткової угоди №25770777834 від 05.06.2025 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с.106), актом прийому-передачі наданих послуг (а.с.105).

Позивач сплатив на користь адвоката 7 000,00 грн за надання правничої допомоги, що підтверджується актом №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 14.05.2025 (а.с.43), актом №1 прийому-передачі реєстру боржників (а.с.42), додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги (а.с.41) та платіжною інструкцією №1395 від 05.06.2025 (а.с.45).

З огляду на викладене, суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, часткового задоволення позову, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 3 725,20 грн (7000х19834,82/37271,46).

Керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625-629, 280-288, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 95, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

Вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 19 834 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн 82 коп заборгованості за кредитним договором №392699942 від 13.01.2024, з яких: 7 999 грн 20 коп заборгованість за кредитом, 11 835 грн 62 коп заборгованість за несплаченими відсотками.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 1 289 грн 13 коп судового збору, 3 725 грн 20 коп витрат на правничу допомогу, а всього 5 014 (п`ять тисяч чотирнадцять) грн 33 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 03.12.2025.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, оф. 10, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ 43541163)

Відповідач - ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя Н. В. Маслюк