Рішення № 132378685, 26.11.2025, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1762/25

Провадження № 2-а/486/23/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Манзенко В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділення поліції № 3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Позовна заяваобгрунтована тим,що постановоювід 08.08.2025серії ЕГА№ 1842625по справіпро адміністративнеправопорушення,складеною інспекторомВідділення поліції№3Вознесенського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Миколаївськійобласті капітаномполіції СіримВолодимиром Сергійовичем,на позивачанакладено адміністративнестягнення увигляді штрафув розмірі850грн.за нібитовчинене правопорушення,передбачене ст.183КУпАП.Вважає,що постанова винесена інспектором з численними порушеннями законодавства, а отже має бути скасована, оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, за вчинення якого її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, відповідачем зазначено, що позивач здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме повідомила про факт домашнього насильства, хоча насправді такого факту не було. Ці обставини відповідач ототожнив із здійсненням завідомо неправдивого виклику поліції. Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення завідомо неправдивого виклику поліції матеріали справи не містять. Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, на підставі яких позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, у ній не зазначено доказів на підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення, а також факту наявності прямого умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику працівників поліції. Поряд з цим дана постанова не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою його об`єктивної сторони. Просила скасувати постанову від 08.08.2025 серії ЕГА № 1842625 по справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області капітаном поліції Сірим Володимиром Сергійовичем, про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн., провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19.09.2025 залишено без руху позовну заяву.

23.09.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23.09.2025 клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку задоволено, поновлено строк на звернення до суду. Відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

25.09.2025 від Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача з посиланням на те, що на теперішній час лише ГУНП в Миколаївській області юридичною особою, а Відділення поліції № 3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області- є територіальним підрозділом.

21.10.2025 від Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Головного управління Національної поліції у Миколаївській області надійшов відзив на позов в якому зазначено, що відповідно до рапорту інспектора чергового відділення поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Чуприн Т.О. 08.08.2025 о 19 год. 08 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про домашнє насильство, що виразилось у тому, що за адресою: АДРЕСА_1 син (має інвалідність) в стані сп`яніння вчиняє сварку, та відповідно до попередніх карток заявником є ОСОБА_1 (рапорт ЄО №5543 додано до матеріалів). При відпрацюванні виклику поліцейські, які прибули на місце, а саме до подвір`я будинку АДРЕСА_2 , то побачивши жінку, особа якої була встановлена як ОСОБА_1 , запитавши в неї чи вона викликала поліцію остання відповіла, що дійсно викликала поліцію, але ніяке домашнє насильство її син не вчиняв, а викликала вона лише для того, щоб поліцейські відібрали у нього пляшку горілки. Також у відзиві зазначено, що про складання постанови серії ЕГА №1842625 від 08.08.2025 винесеної за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП України, якою накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 850 грн. ОСОБА_1 дізналась 08.08.2025, тобто строк на оскарження постанови сплив 18.08.2025. Однак, позивач звернулася до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області з адміністративним позовом з порушенням вимог ст. 122 КАС України. Розгляд даної справи просили здійснювати без участі представника ГУНП в Миколаївській області.

Ухвалою суду від 21.11.2025 замінено відповідача Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - на належного відповідача Головне управління Національної поліції у Миколаївській області.

В судовому засіданні позивач суду пояснила, що її син має інвалідність, яку отримав на підприємстві в наслідок черепно-мозкової травми та йому протипоказано вживати спиртні напої, оскільки після їх вживання він не може контролювати свої дії. 08.08.2025 вона у дворі багатоповерхового будинку, в якому проживає разом з сином, побачила його з пляшкою горілки, почала пояснювати йому про негативні наслідки вживання спиртного та намагалася відібрати у нього пляшку. Проте, оскільки син фізично сильніший, вона здійснила виклик до поліції, для попередження наслідків та для того, щоб працівники поліції допомогли їй, провівши з сином бесіду щодо негативного впливу алкоголю на його поведінку та заборону вживання спирних напоїв в громадських місцях. Мала побоювання, що не зможе потрапити до квартири, так її син буде у стані сп`яніння. Вважає, що її виклик не є завідомо неправдивим та вона мала об`єктивні підстави вважати настання негативних наслідків у випадку не виклику працівників поліції, у ситуації яка склалася. Також зазначила, що при здійсненні виклику вона не повідомляла про домашнє насилля, а також наголошувала про це неодноразово працівникам поліції під час складання відносно неї протоколу, проти її ояснення не були враховані. Оскільки під час складання протоколу за ст. 183 КУпАП, вона не погоджувалася з твердження працівника поліції щодо неправдивого виклику, та пояснювала, що причиною виклику було не вчинення відносно неї домашнього насилля, вона викликала наряд поліції для складання повідомлення щодо неправомірних дій працівника поліції під час складання протоколу. Наголошувала, що причина виклику не вчинення домашнього насилля, а прохання допомогти їй та провести з сином бесіду. В судовому засіданні для огляду, позивач надала суду виписки медичних довідок відносно свого сина на підтвердження наявності у нього інвалідності.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши заперечення, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 08.08.2025 інспектором Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції Сірим В.С. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1842625, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

За змістом оскаржуваної постанови, 08.08.2025 о 19:08 перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на сцецлінію 102 та повідомила про факт домашнього насильства, син в стані сп`яніння вчиняє сварку, відбувається сварка, хоча цього факту насправді не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Як слідує зі змісту рапорту 08.08.2025 о 19:08 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 08.08.2025 о 19:07 за адресою: АДРЕСА_1 , син (має інвалідність) в стані сп`яніння вчиняє сварку, відбувається сварка, заявник ОСОБА_1 . В ході проведення перевірки було встановлено, що 08.08.2025 ОСОБА_1 зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про факт вчинення домашнього насильства з боку її сина, хоча насправді даного факту не було. На ОСОБА_1 було складено постанову про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП.

Як вбачається з відеозаписів, зафіксованих на диску з місця події, 08.08.2025 працівники поліції під`їхавши до двору багатоповерхового будинку встановили, особу заявниці ОСОБА_2 , поряд з якою перебував її син ОСОБА_3 . Працівникам поліції остання повідомила, що викликала наряд поліції у зв`язку з тим, що її син придбав пляшку горілки, вживання якої йому категорично забороно, оскільки, з урахуванням наявності у нього черепно-мозкової травми, настають негативні наслідки як для нього так і для оточуючих, тому, метою виклику є здійснення попередження працівниками поліції її сину. Під час спілкування заявницею з працівником поліції, її син, викинувши пляшку у смітник, повідомив працівникам поліції, що конфлікт вичерпано. Після чого працівник поліції, з`ясовуючи причину виклику, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 здійснено неправдивий виклик, оскільки за зверненням було вказано про виклик по факту домашнього насильства, якого по приїзду не було встановлено, що стало наслідком складання відповідного протоколу.

Водночас під час складання протоколу, заявниця неодноразово зазначала, що про домашнє насилля під час телефонного дзвінка на лінію 102 вона не повідомляла, тому, вважаючи протиправними дій працівників поліції щодо складання відносно неї протоколу за ст. 183 КУпАП, вона викликала наряд поліції. Під час виїзду було складено матеріали за фактом звернення ОСОБА_1 щодо неправомірності дій працівника поліції. Проте, даних обставин працівником поліції під час складання протоколу враховано не було.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 під час складання її звернення, в яких остання зазначила, що побачила свого сина з пляшкою горілки, якому за станом здоров`я заборонено вживати спиртні напої, вона намагалася відібрати у нього пляшку. Проте, оскільки син фізично сильніший, вона здійснила виклик до поліції, для попередження наслідків та для того, щоб працівники поліції допомогли їй, провівши з сином бесіду щодо негативного впливу алкоголю на його поведінку. Вважає, що її виклик не є завідомо неправдивим та вона мала об`єктивні підстави вважати настання негативних наслідків у випадку не виклику працівників поліції у ситуації яка склалася. Коли під`їхали працівники поліції, її син викинув пляшку горілки у смітник. Зазначила, що пояснювала працівникам поліції, що виклик вона здійснила не у зв`язку з домашнім насиллям, а для надання їй допомоги шляхом роз`яснення її сину. Проте, працівники поліції, натомість щоб надати допомогу, склали відносно неї протокол.

Відповідно до довідки старшого оперуповноваженого СКП відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції про розгляд повідомлення ОСОБА_1 від 26.08.2025 зазначено, що враховуючи, що працівники поліції діяли відповідно до діючого законодавства України, та не порушили його норми, тому у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та п.12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 N? 930, за результатами проведеної перевірки прийнято рішення про припинення подальшого розгляду звернення, про що проінформовано ОСОБА_1 та роз?яснено порядок оскарження прийнятого рішення.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 183 КУпАП передбачає відповідальність за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, тобто завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Суб`єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу, тобто порушник усвідомлює, що його виклик спеціальних служб є завідомо неправдивим і не спрямований на усунення порушень правопорядку, стихійного лиха чи загроз життю людей, а має неправомірні мотиви, здебільшого хуліганські.

Дії не можна кваліфікувати завідомо неправдивим викликом, якщо людина вважала свої права порушеними чи такими, що можуть бути порушені; розраховувала на захист прав поліцією; не має прямого умислу на вчинення правопорушення, повідомляє правду та не хоче безпідставного виїзду поліції.

Сам факт виклику поліції не свідчить, що виклик завідомо неправдивий. «Повідомлення» на спецлінію «102» не може кваліфікуватися завідомо неправдивим повідомленням (викликом) поліції як адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП, оскільки завданням поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію України»).

Кожен має право звернутися до поліції для захисту, а поліція зобов`язана відреагувати на звернення і вжити заходи для охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки та порядку (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію України»).

Сподівання громадянина на допомогу поліції у конфліктній ситуації не є правопорушенням.

Вказане відповідає принципу: Neminem laedit qui suo jure utitur (нікого не ображає той, що користується своїм правом). Відповідний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року в справі №10/5026/995/2012.

Зі змісту норми статті 283 КУпАП також слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами статті 252 КУпАП визначено обов`язок особи, яка виносить постанову провести оцінку наявним доказам, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Проте, відповідачем не надано аудіозапису звернення на спеціальну лінію «102», який би свідчив, про те, що причиною звернення ОСОБА_1 було саме вчинення відносно неї домашнього насилля, крім того, сама заявниця неодноразово повідомляла працівників поліції про те, що причиною виклику не є домашнє насилля,а сподівання на допомогу поліції у конфліктній ситуації, яка виникла між нею та її сином. Та як наслідок невірного трактування працівниками поліції причини їх виклику, ОСОБА_1 звернулася з відповідним зверненням щодо неправомірності дій працівників поліції під час складання відносно неї протоколу за ст. 183 КУпАП.

Отже, наявні у справі докази не доводять, що ОСОБА_1 вчинила інкриміноване їй адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП, оскільки вона не повідомляла про факт домашнього насильства, а просила допомоги у поліції, щоб її син, який має інвалідність, припинив вживати горілку у громадському місці, яку придбав, задля попередження негативних наслідків як для оточуючих так для себе та її сина.

Суд, погоджується з доводами позивача, що оскаржувана постанова не містить посилання на докази, на підставі яких її визнано винною за статтею 183 КУпАП, у ній не зазначено доказів на підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення, а також факту наявності у позивача прямого умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику працівників поліції.

Як слідує з відеозапису, в процесі складання протоколу працівнику поліції, при уточненні причини надходження повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_1 , у телефонній розмові з оператором не було підтверджено тієї обставини, що виклик від позивача надійшов саме за фактом домашнього насилля, що свідчить про формальне прийняття посадовою особою постанови, без урахування всіх обставин справи.

За приписами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для особи, що знаходиться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Крім того, в пункті 30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Як вбачається з наданої позивачем копії оскаржуваної постанови від 08.08.2025, власноручно позивач її отримала 11.09.2025, до суду звернулася 16.09.2025, отже, причини пропуску строку на звернення до суду є поважними.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП є недоведеним, оскільки відсутні докази на підтвердження вказаних у постанові обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, матеріали справи не містять, а також не містять доказів наявності ознак суб`єктивної сторони правопорушення, а саме: прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, а тому постанова серії ЕГА № 1842625 від 08.08.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.241-247, 250-251, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову від 08.08.2025 серії ЕГА №1842625 по справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором Відділення поліції №З Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області капітаном поліції Сірим Володимиром Сергійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн., провадження у справі закрити - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2025

Суддя О.О. Волощук