Постанова № 1323775, 09.01.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" січня 2008 р. Справа № А6/599-07

10.40 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Маляренка А.В.

при секретарі Поднебєс О.В.

розглянувши адміністративну справу № А6/599-07

за позовом Броварської ОДПІ Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Троянь”, м. Бровари

про стягнення 1142,81 грн.

Представники:

від позивача Панченко А.М.(дов.№15 від 08.01.2008р )

від відповідача не з’явився

Обставини спору:

Броварська ОДПІ Київської області (далі - позивач) звернулась з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Троянь” (далі - відповідач) про стягнення 1142,81 грн.

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 29.11.2007 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181 –ІІІ, внаслідок чого за ним утворився податковий борг перед бюджетом.

Представник відповідача без поважних причин в судове засідання не з’явився, письмовий відзив на позов та інші витребувані документи ухвалою суду від 29.11.2007р не подав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від 03.12.07р. за № 1527.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,

встановив:

Відповідно до ст. 4 Закону України “По систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (далі –Закон № 1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

В порушення вимог вищезазначеного законодавства відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив податок на додану вартість та податок на прибуток в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 1142,81 грн.

Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1.).

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону є виключно податкові органи.

Станом на 30.07.2007р. товариство має заборгованість перед бюджетом зі сплати податків та зборів в сумі 1142,81 грн., а саме:

Податок на додану вартість –10220,00 грн. (підстава та дата виникнення заборгованості –податкове повідомлення –рішення форми „Р”:1) від 31.08.2006р. №0009211601/0 на суму 510,00 грн.; 2) від 31.08.2006р. № 0009201601/0 на суму 510,00 грн.)

Податок на прибуток – 122,81 грн. ( підстава та дата виникнення заборгованості –пеня 122,81 грн., картка особового рахунку).

Пункт 6.2 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. зазначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Відповідно до цього пункту товариству було направлено першу податкову вимогу від 11.05.2004р. №1/261 на суму 510,00 грн. з пропозицією в добровільному порядку погасити заборгованість до бюджету.

Пунктом 6.3 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. зазначено, що податкове повідомлення виставляється за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Відповідно до зазначеної статті товариству направлено другу податкову вимогу від 24.06.2004р. №2/382 на суму 510.00 грн. з попередженням про можливість примусового стягнення заборгованості до бюджету і необхідністю погашення податкової заборгованості. Податкову вимогу направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно до довідки пошти №211790, рекомендоване повідомлення від 07.07.2004р. №211790 повернуто без вручення по причині незнаходження фактичного місцезнаходження платника.

Заборгованість перед бюджетом в сумі 1142,81 грн. відповідачем до цього часу не погашена, а вжиті податковою інспекцією заходи щодо стягнення податкового боргу залишились безрезультатними.

Відповідно до пп.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно п.11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII органи державної податкової служби мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів оплати суми заборгованості.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Троянь” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна,26, код ЄДРПОУ 31256874) на користь Броварської ОДПІ (07400, м. Бровари, вул. Київська, 286, р/р 39212100601 УДК в Київській області МФО 821018, код ЄДРПОУ 34198983) заборгованість до бюджету в сумі 1142 (тисяча сто сорок дві) грн.81 коп. за рахунок реалізації майна товариства.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського адміністративного суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк постанова суду набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови суду - без змін.

Суддя Маляренко А.В.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –15.01.2008 року.

Суддя Маляренко А.В.