ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303
УХВАЛА
14.12.2010Справа №2-17/5209-2010 За позовом Партенітської селищної ради
До відповідача Підприємства «Укргазпром»
про внесення змін до п.2.3 договору оренди землі укладеного між Партенітською селищною радою та підприємством «Укргазпром» від 22.11.2002 року шляхом встановлення суми орендної плати за використання земельної ділянки за рік 61224,60 грн., на місяць 5102,05 грн., в рівних частинах не пізніше 10-го числа наступного за звітним періодом місяця до місцевого бюджету Партенітської селищної ради на розрахунковий рахунок № 33215812700008, код платежу 130502000, ЗКПО 34740913, УГК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026
Суддя В.І. Гайворонський
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача – не з’явився
Сутність спору: Позивач звернувся з позовом, згідно з яким просить внести зміни до п.2.3 договору оренди землі укладеного між Партенітською селищною радою та підприємством «Укргазпром» від 22.11.2002 року шляхом встановлення суми орендної плати за використання земельної ділянки за рік 61224,60 грн., на місяць 5102,05 грн., в рівних частинах не пізніше 10-го числа наступного за звітним періодом місяця до місцевого бюджету Партенітської селищної ради на розрахунковий рахунок № 33215812700008, код платежу 130502000, ЗКПО 34740913, УГК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, у зв’язку з не підписанням відповідачем додаткової угоди в частині перегляду орендної плати за землю.
Суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, при цьому виходить з наступних підстав:
Від позивача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв’язку з неможливістю виконання ухвал суду.
Підтримувати заяву чи заявляти про небажання розгляду позовної заяви є правом позивача.
Виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не повинен розв’язувати вимоги, якщо позивач не бажає їх розгляду.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.
Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
Окрім цього, представник позивача в судове засідання не з’явився, витребувані судом необхідні для розгляду справи документи не надав, про час слухання повідомлений заздалегідь належним чином – рекомендованою кореспонденцією, спрямовану на указану ним адресу.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Засідання суду є складовою судового процесу.
Однак, позивач в засідання суду не з’явився.
Крім того ст. 43 ГПК України передбачений повний, всебічний та об’єктивний розгляд справи.
Однак, неявка позивача перешкоджає цьому, і, відповідно, перешкоджає розгляду справи.
Позивач не надав доказів поважних причин неявки в судові засідання.
Окрім цього, позивач не вказав будь-яких поважних причин, з яких він не може виконувати вимоги суду.
Оскільки відповідні докази не надані до прийняття цієї ухвали, і немає підстав їх залучати до справи після прийняття ухвали.
В два попередні судові засідання представник позивача також не з’явився.
Суд вважає, що за тривалий час розгляду справи позивач мав можливість виконати вимоги суду.
Окрім цього, судом витребувані матеріали, які необхідні для розгляду справи, які позивачем не надані.
Так, ухвалами суду від позивача витребувалось надати: витяг Держреєстратора про включення позивача до ЄДРПО України у теперешній час; оригінали документів в обгрунтування позовних вимог - для огляду у судовому засіданні та належним чином завірені копії - до справи; докази обставин на які посилаються; витяг Держреєстратора про включення підприємства відповідача в ЄДРПО України на теперішній час; ідентифікаційний код позивача і відповідача (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери (для фізичних осіб-підприємців); явка.
Вказані документи необхідні для розгляду справи, а також необхідні для дотримання прав відповідача.
В довідці (Витягу) по включення до відповідача до ЄДРПОУ вказується юридична адреса юридичної особи, на якій згідно статті 93 ЦК України повинна знаходитися юридична особа, що впливає на належне сповіщення відповідача про слухання справи та, відповідно, на його права щодо надання заперечень на позов.
Відповідно ст. 89 ЦК України вказані відомості держреєстратора є відкритими для загального ознайомлення.
Таким чином, перешкод щодо отримання позивачем вказаних відомостей не існує.
При цьому необхідно відмітити, що Витяг щодо знаходження відповідачів в ЄДРПОУ від позивача витребувався ще ухвалою від 28.10.2010 року.
Тобто, позивач мав більш ніж достатньо часу для його надання.
Неуважність (неорганізованість) сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». (п.19).
Окрім цього, від позивача витребували належним чином завірені копії документів до матеріалів справи.
Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, надані позивачем документи в обґрунтування позовних вимог не засвідчені.
Неуважність сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». (п.19).
Таким чином, є декілька обставин, кожна з яких є самостійною підставою для залишення позову без розгляду по п.5 ст.81 ГПК України.
У суду, з врахуванням певних строків розгляду справи, не існує часу ще раз, в порушення процесуальних строків розгляду справи, відкладати справу.
При цьому також необхідно відмітити, що ст. 81 ГПК України не передбачене многократне відкладення справи у зв’язку з невиконанням вимог суду.
Більш того, з врахуванням визначених законом строків розгляду справи, таких підстав у даному випадку не існує.
Частиною 1 ст.81 ГПК України прямо передбачено, що суд зобов'язаний залишити позов без розгляду у випадках, передбачених п.п. 1-6 даної статті.
Пункт 1 та пункт 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у встановленому законом порядку, тобто Конституційним судом України не визнані такими, що не підлягають виконанню, тому не приймати вказані норми до уваги у суду підстав не існує.
Підстав для відшкодування (повернення) позивачу судових витрат у даному випадку не існує.
По справі проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись п.5 ч.1 ст. 81, ч. 2 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Позов залишити без розгляду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.
Судове рішення № 13237708, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 14.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5209-2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: