Рішення № 132375227, 19.11.2025, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/835/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2025 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

представника позивача - адвоката Сідорова Д.Д. ( дистанційно ),

представника відповідача Носа Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства « Деметра » про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

26 серпня 2025 року адвокат Сідоров Д.Д., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , через систему « Електронний суд » звернувся до суду з позовною заявою до ФГ « Деметра », відповідно до якої просив:

- визнати відсутнім право оренди ФГ « Деметра » на земельну ділянку з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097, площею 6.1531, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за межами населених пунктів на території Жоржівського старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області, яка належить ОСОБА_1 ;

- усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097, площею 6.1531, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за межами населених пунктів на території Жоржівського старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області, шляхом повернення земельної ділянки від ФГ « Деметра ».

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Шишацького районного нотаріального округу Полтавської області Плаксіною П.Б. 17 вересня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 108907, являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097, площею 6.1531 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Жоржівського старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області.

26 травня 2025 року позивачем було виявлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право оренди земельної ділянки, зареєстроване 25 квітня 2024 року державним реєстратором виконавчого комітету Зіньківської міської ради Полтавської області Донченко К.М. на підставі договору оренди землі № б/н від 10 березня 2024 року, нібито укладеного між ФГ « Деметра » та ОСОБА_1 , як землевласником. За змістом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміст характеристики речового права: строкове платне користування земельною ділянкою, дата укладання договору ( після 2013 р. ): 10 березня 2024, строк 7р, дата закінчення договору, з автоматичним продовженням дії договору.

Позивач заперечує факт укладання та підписання даного правочину з ФГ « Деметра », вказуючи на те, що 22 жовтня 2022 року, строком на один рік, тобто до 22 жовтня 2023 року на ім`я ОСОБА_2 було видано довіреність на уповноваження бути її представником при виконанні юридичних дій, пов`язаних з користуванням, належної їй, на праві приватної власності земельною ділянкою з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097, для чого останньому було надано право укласти від її імені договір оренди земельної ділянки та здійснити державну реєстрацію права оренди, права власності, належної їй, земельної ділянки у відповідного уповноваженого суб`єкта державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, подавати та підписувати від її імені заяви, зокрема, заяву про державну реєстрацію право власності, заяву про державну реєстрацію іншого речового права, отримувати та подавати необхідні документи, витяги, інформацію тощо.

Зважаючи на те, що належне позивачу нерухоме майно, знаходиться у фактичному користуванні ФГ « Деметра », головою якого являється ОСОБА_2 , без відповідних правових підстав, що створює для позивача перешкоди у володінні, користуванні та розпорядження своїм майном, представник позивача - адвокат Сідоров Д.Д. просив позов задовольнити.

Окрім цього, представник позивача адвокат Сідоров Д.Д. просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі, що складаються з сплати судового збору та витрат на правову допомогу.

Разом з цим, на підтвердження заявлених вимог адвокат Сідоров Д.Д. просив витребувати у відповідача оригінал договору оренди землі від 10 березня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ « Деметра », на підставі якого 25 квітня 2024 року було зареєстроване право оренди, номер запису про інше речове право: 54804722 ( а.с. 67 69 ).

Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення відповідних недоліків ( а.с. 76 ) .

01 вересня 2025 року представник позивача адвокат Сідоров Д.Д. звернувся до суду з заявою про усунення недоліків, указаних в ухвалі суду від 27 вересня 2025 року ( а.с. 73 - 75 ).

Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче судове засідання о 15 год. 00 хв. 06 жовтня 2025 року.

Клопотання представника позивача адвоката Сідорова Д.Д. про витребування доказів задоволено та, як наслідок, зобов`язано ФГ « Деметра » протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду надати суду оригінал договору оренди від 10 березня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ « Деметра », на підставі якого 25 квітня 2024 року було зареєстроване право оренди, номер запису про інше речове право - 54804722 ( а.с. 78-79 ).

Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року застосовано відносно відповідача ФГ « Деметра » захід процесуального примусу у виді штрафу та ухвалено стягнути з фермерського господарства у дохід держави 908 грн. 40 коп.

Роз`яснено відповідачу ФГ « Деметра », що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Проведення підготовчого судового засідання відкладено до 15 год. 00 хв. 04 листопада 2025 року.

Одночасно зобов`язано ФГ « Деметра » протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду надати суду оригінал договору оренди землі від 10 березня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ « Деметра », на підставі якого 25 квітня 2024 року було зареєстроване право оренди, номер запису про інше речове право: 54804722 ( а.с. 90 91 ).

Копію ухвали суду від 06 жовтня 2025 року відповідач отримав 14 жовтня 2025 року ( а.с. 94 ).

Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року відносно відповідача ФГ « Деметра » повторно застосовано захід процесуального примусу та ухвалено стягнути з господарства на користь держави штраф у розмірі 3 028 грн. 40 коп.

Підготовче провадження у справі закрито, її розгляд призначено у відкритому судовому засіданні о 10 год. 00 хв. 19 листопада 2025 року ( а.с. 103-104 ).

Позивач ОСОБА_1 , незважаючи на своєчасність повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, надавши представництво своїх інтересів адвокату Сідорову Д.Д.

Представник позивача адвокат Сідоров Д.Д. у судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити, виходячи з обставин, що у ньому викладені.

Представник відповідача - голова ФГ « Деметра » Нос Ю.А. у судовому засіданні надав суду оригінал спірного правочину, вказавши на те, що підпис орендодавця ОСОБА_1 у розділі « реквізити сторін » поставлений ним особисто, зважаючи на усну домовленість з останньою на вчинення такої дії.

При цьому, визнав факт, що спірний договір ним був підписаний після закінчення строку дії довіреності, яка була видана позивачем на його ім`я, як фізичної особи.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши фактичні обставини справи належними та допустимими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що на підставі договору дарування земельної ділянки від 17 вересня 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Шишацького районного нотаріального округу Плаксіною П.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 1717, позивачу ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровми номером 5325782000:00:001:0088, площею 6.15 га, яка розташована на території Жоржівської сільської ради Шишацького ( нині, - Миргородського ) району Полтавської області ( а.с. 23 ).

Даний правочин зареєстровано в Державному реєстрі правочинів, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 4618449 від 17 вересня 2007 року ( а.с. 24 ).

На підставі вказаного договору дарування позивачу ОСОБА_1 17 квітня 2008 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 351980, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за номером 01.08.545.00025.

Згідно Державного акту на право власності за земельну ділянку, кадастровий номер, належної ОСОБА_1 , земельної ділянки значиться як: 5325782000:00:001:0088 ( а.с. 25 ).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7400915262022 від 01 серпня 2022 року, земельній ділянці, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , присвоєно кадастровий номер 5325782000:00:001:0097 ( а.с. 33 ).

Згідно інформації відділу № 2 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, на заяву ОСОБА_1 видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01 серпня 2022 року № НВ-7400915262022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6.1531 га, місце розташування земельної ділянки Полтавська область, Миргородський район, Жоржівський старостинський округ Шишацької селищної ради.

Разом з тим, у Державному акті на право власності на земельну ділянку від 17 квітня 2008 року серія ЯЖ № 351980, цільове призначення - 2.1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 6.1531 га, який виданий ОСОБА_1 , зазначено кадастровий номер 5325782000:00:001:0088.

ГУ Держгеокадастру у Полтавській області вважає за необхідне взяти за основу дані, які містяться у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7400915262022 ( а.с. 53 ).

22 жовтня 2022 року ОСОБА_1 відповідно до усного договору доручення та на виконання вимог ст. 1007 ЦК України уповноважила ОСОБА_2 бути її представником при виконанні юридичних дій, пов`язаних з користуванням, належної їй на праві власності, земельною ділянкою з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097, у будь яких установах, на підприємствах, в організаціях. Для чого надала йому право укласти від її імені договір оренди земельної ділянки та здійснити державну реєстрацію права оренди, права власності, належної їй, земельної ділянки у відповідного уповноваженого суб`єкта державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, подавати та підписувати від її імені заяви, заяву про державну реєстрацію права власності, заяву про державну реєстрацію іншого речового права та подавати необхідні документи, витяги, інформацію тощо, сплачувати належну з неї плату, розписуватися, в т.ч. в одержанні документів.

Довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Кравченко О.В. та зареєстрована в реєстрі за № 89, видана без права передовіри наданих повноважень іншій особі, строком на один рік і дійсна до 22 жовтня 2023 року ( а.с. 54 55 ).

10 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ФГ « Деметра » в особі голови Носа Ю.А., строком на сім років, укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097 ( а.с. 109 112 ).

Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_2 зазначений договір він підписав особисто від імені як орендаря, так і орендодавця ОСОБА_1 .

При цьому, вказав, що замість особистого підпису ОСОБА_1 у договорі, поставив свій підпис, видозмінивши його, за усною домовленістю з останньою.

25 квітня 2024 року право оренди земельної ділянки за ФГ « Деметра » зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, номер запису про інше речове право: 54804722 ( а.с. 113 ).

Згідно з ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦК України, строк довіреності встановлюється в довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Таким чином, судом встановлено, що позивач надала довіреність Носу Ю.А., які фізичні особі, на конкретно визначені довіреністю дії, а саме на реєстрацію права власності на земельну ділянку та укладання договору оренди земельної ділянки від її імені та в її інтересах на конкретно визначений довіреністю строк з 22 жовтня 2022 року по 22 жовтня 2023 року, що Носом Ю.А. здійснено не було.

ОСОБА_2 , як головою ФГ « Деметра », що було визнано останнім у судовому засіданні, були вчиненні дії щодо підписання договору оренди від імені позивача виключно у своїх інтересах поза межами строку довіреності, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України.

09 червня 2025 року позивач в особі представника направила ФГ « Деметра » претензію, в якій звернула увагу на відсутність правових підстав для зайняття ним земельної ділянки, неукладеність договору, на підставі якого державним реєстратором було помилково зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097, на підробку документів, що стало підставою державної реєстрації права оренди земельної ділянки та просила повернути їй в натурі з фактичного користування земельну ділянку, вчинити необхідні дії щодо забезпечення внесення змін до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному земельному кадастрі щодо припинення права оренди земельної ділянки або скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ( а.с. 62 64 ).

Вказана претензія було вручена представнику ТОВ « Деметра » 13 червня 2025 року, відповідь на яку надана не була ( а.с. 65 66 ).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України ).

Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Право власності є право особи на річ ( майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. ( ч. 1 ст. 316 ЦК України ).

Частиною першою статті 317 ЦПК України, визначено, що власникові належить право користування, володіння та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 792 ЦК України, за договором найму ( оренди ) земельної ділянки, наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму ( оренди ) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до вимог ст. 13 Закону України « Про оренду землі », Договір оренди землі, - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 14 Закону України « Про оренду землі » договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 16 Закону України « Про оренду землі » визначено, що укладання договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Підпис на правочині, для якого визначено обов`язкову письмову форму, виконує функцію підтвердження волевиявлення сторони, зафіксованого у тексті цього правочину. При цьому підпис є обов`язковим атрибутом письмової форми правочину.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 204/8017/17 « відсутність ( підроблення ) підпису сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про дійсність цього правочину, а вказує на дефект форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на укладання, свідчить про неукладеність такого правочину ».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц зробила висновок про те, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що вона вже викладала подібні за змістом висновки у своїй постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19). В пункті 7.27 цієї постанови зазначено: «Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок». Водночас використання у першому реченні слів «(тимчасовим володільцем)» може справляти хибне враження, ніби зайняття земельної ділянки може означати заволодіння (хоч би і тимчасове) цією ділянкою порушником, за яким не зареєстроване право власності, що не відповідало би принципу реєстраційного посвідчення володіння; тому зазначені слова є зайвими.

Крім того, за змістом статті 391 ЦК України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не права володіння (яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень); тому слово «права» у першому реченні є зайвим.

З метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду відступила від наведеного висновку шляхом уточнення, виклавши його перше речення так: зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.

Питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18).

Зокрема, в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.»

Згідно із частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків

Таким чином, судом встановлено, що позивач на момент укладання спірного правочину не виявляла свою волю на його вчинення, про що свідчить відсутність її особистого підпису на правочинні, відтак договір оренди землі № б/н від 10 березня 2024 року є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином сторонами не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

У постанові Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 551/682/23 викладені наступні правові висновки: « Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України такий спосіб захисту слід застосовувати тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло, і якщо його порушує (оспорює або не визнає) інша особа ( постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20).

Цей спосіб захисту можна застосовувати для захисту різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності тощо). За змістом такий спосіб охоплює визнання права як наявним, так і відсутнім.

Тому належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.

Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача ( постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію.

Тому, належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19).

Як Велика Палата Верховного Суду, так і Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду послідовно дотримують підходу, згідно з яким належним способом захисту прав орендодавця, який не підписував договір (додаткову угоду), є вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім цього права.

Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Будь-яке інше судове рішення (про скасування державної реєстрації права оренди, про зобов`язання повернути земельну ділянку) за змістом п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є підставою для державної реєстрації припинення права оренди ( постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 2 червня 2025 року у справі № 144/1440/22).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не має права використовувати на умовах оренди належну позивачу земельну ділянку, оскільки договір оренди від 10 березня 2024 року є неукладеним, через відсутність волевиявлення позивача на його укладання, про що свідчить відсутність її підпису на договорі, відтак відповідач ФГ « Деметра » не має права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097, площею 6,1531 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Жоржівського старостинського округу.

З огляду на вказані обставини, суд вважає усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097, площею 6.1531 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту Жоржівського старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області, шляхом повернення земельної ділянки від ФГ « Деметра ».

З огляду на задоволення позову ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про стягнення відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача витрати пов`язані з сплатою судового збору у розмірі 1938 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 5, 141, 265, 268, 273, 280 284, 289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства « Деметра » про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, - задовольнити.

Визнати відсутнім право оренди Фермерського господарства « Деметра » на земельну ділянку з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097, площею 6.1531 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту Жоржівського старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області та належить ОСОБА_1 .

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5325782000:00:001:0097, площею 6.1531 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту Жоржівського старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області, шляхом повернення земельної ділянки від Фегмерського господарства « Деметра ».

Стягнути з Фермерського господарства « Деметра » на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з сплати судового збору у розмірі 1 938 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Фермерське господарство « Деметра », місцезнаходження: 38010, Полтавська область, Миргородський район, с. Ковалівка, код ЄДРПОУ 32514280.

Повний текст рішення буде виготовлено 28 листопада 2025 року.

Головуючий суддя: