Рішення № 132373562, 09.10.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4529/25

Справа №754/5660/25

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря судового засідання Поліщук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, яким просить суд визнати за нею право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_4 на підставі ордеру №53509 від 20.11.1984 року. В подальшому ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_2 ». Оскільки син ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер, то зазначена квартира в 1999 році була приватизована на двох осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в рівних частках. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Як з`ясувалося, 11.04.2008 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповідав належну йому частину квартири своєму синові ОСОБА_7 . ОСОБА_7 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом. Також із заявою про прийняття спадщини за законом звернулася дружина померлого - ОСОБА_2 . Оскільки у ОСОБА_7 не було оригіналу правовстановлюючого документу на квартиру, то він отримав відмову у нотаріуса та звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом в рівних долях, тобто на 1/4 частину квартири. Відповідачем у даній справі була ОСОБА_2 , яка мала право на обов`язкову частку в розмірі 1/12 частини квартири. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог та зазначала, що відповідач є інвалідом І групи, лежачою та такою, що потребує сторонньої допомоги, а тому її частка має бути більшою. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13.03.2014 року позовну заяву ОСОБА_7 було задоволено та визнано за ним право власності на половину спадкового майна, тобто на 1/4 частину квартири. Оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 просив суд визнати за ним право власності на половину спадкового майна (1/4 частину квартири), то він добровільно відмовився від 1/6 частини квартири на користь ОСОБА_2 , яка фактично прийняла цю спадщину. 16.05.2016 року ОСОБА_2 через свого представника за довіреністю ОСОБА_8 звернулася до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від обов`язкової частки (1/12) та про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого чоловіка з врахуванням рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13.03.2014 року (тобто на 1/4 частину квартири). Однак, постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії їй було в цьому відмовлено з посиланням на те, що таку заяву про відмову від обов`язкової частки потрібно було подати в шестимісячний термін, тому нотаріус може їй видати лише свідоцтво про право на спадщину на обов`язкову частку та було рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав, однак ОСОБА_2 цього не зробила, оскільки була інвалідом І групи та лежачою. Таким чином, ОСОБА_2 07.04.2017 року було видано свідоцтво про право на спадщину на 1/12 частину квартири. Оскільки ОСОБА_2 була інвалідом І групи, лежачою та такою, що потребувала стороннього догляду то ОСОБА_1 разом зі своїм сином здійснювали постійний догляд за нею, а також за її чоловіком ОСОБА_5 , про що свідчить довідка № 225 від 13.02.2013 року Управління праці та соціального захисту Деснянської РДА м. Києва.

ОСОБА_2 за життя, а саме 29.03.2005 року вчинила заповіт на користь ОСОБА_1 , яким заповідала все своє майно, яке буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. Похованням ОСОБА_2 займалася ОСОБА_1 та її син ОСОБА_8 . У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулася до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом. 10.02.2021 року державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_1 на 7/12 частин спірної квартири, що належала ОСОБА_2 (1/2 частка на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.10.1999 року та 1/12 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.04.2017 року). 21.06.2024 року ОСОБА_7 подарував належну йому 1/4 частину квартири ОСОБА_1 , що підтверджується Договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21.06.2024 року та зареєстрованим в реєстрі за №2569. Таким чином, на сьогодні позивач ОСОБА_1 є власником 5/6 частин спірної квартири (7/12 + 1/4). Позивач зверталася до державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, де відкрита спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 , так і до Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частину квартири. У листі № 751/02-14 від 23.03.2021 року державний нотаріус Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори О.Г. Браславська зазначила наступне: «Син померлого, ОСОБА_7 , звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом визнати за ним право власності на 1/4 частку вищезазначеної квартири і рішенням суду від 13 березня 2014 року по справі №754/20569/13 ц таке право за ним визнано. А так як ОСОБА_2 не відкликала свою заяву про прийняття в строк, передбачений ст.1270 ЦКУ і в суд з позовом вона не зверталася, тому в рамках спадкової справи не можливо було їй видати свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку квартири. Тому 07 квітня 2017 року їй було у відповідності з її заявою видано свідоцтво про право на спадщину на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 . А також було роз`яснено, що визнання за нею права власності на 1/6 частку квартири можливо тільки в судовому порядку. 03 липня 2020 року 16-ою Київською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу № 329/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Так як спадкове майно померлої складалося з 7/12 часток квартири АДРЕСА_1 , тому 10.02.2021 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 7/12 часток квартири АДРЕСА_1 . А також було роз`яснено, що визнання за нею права власності на 1/6 частку квартири можливо тільки в судовому порядку». У відповіді Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) № 9-2146 від 29.03.2021 року зазначено: «Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом З глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Документальне підтвердження належності померлій 1/6 частки квартири в спадковій справі відсутнє. За оформленням права власності на 1/6 частку квартири Вам необхідно звернутися до суду». 11 квітня 2025 року ОСОБА_9 звернулася до державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 квітня 2025 року їй було відмовлено у цьому та рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. ОСОБА_7 добровільно відмовився від 1/6 частки квартири на користь ОСОБА_2 шляхом подачі позову до суду, ОСОБА_2 прийняла дану спадщину, однак не оформила її шляхом подачі позову до суду, так як була інвалідом І групи, лежачою та такою, що потребувала стороннього догляду. Тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав, оскільки ОСОБА_2 заповідала ОСОБА_1 все своє майно, яке буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право.

18.04.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в загальному позовному провадженні.

30.04.2025 року стороною позивача подано до суду клопотання про витребування доказів.

07.05.2025 року від сторони відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов.

11.06.2025 року ухвалою суду було витребувано заявлені в клопотані представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка С.О. докази з Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, а саме копію спадкової справи № 418/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та копію спадкової справи № 329/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2

23.06.2025 року та 01.08.2025 року на адресу суду надійшли заяви від третьої особи про розгляд справи у відсутності їх представника.

05.08.2025 року на адресу суду надішли витребувані копії спадкових справ.

Ухвалою суду від 23.09.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

В матеріалах справи міститься заява від позивача про розгляд справи у його відсутності.

В матеріалах справи міститься заява від позивача та відповідача про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Київ) від 16.06.2020 року, актовий запис № 787.

Після померлої ОСОБА_2 залишилась спадщина, яка складалась з 7/12 часток квартири АДРЕСА_1 , 1/2 частка з якої належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.10.1999 року №5244 та 1/12 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Шістнадцятою Київською державною нотаріальною конторою 07.04.2017 року за р.№ 5-295.

Крім того померлій належала 1/6 частина вказаної квартири як обов`язкова частка після її чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка не була оформлена за життя ОСОБА_2 .

Спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , позивач по справі (а.с. 76).

У встановлений шестимісячний строк позивач звернулась до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 74).

10.02.2021 року позивач отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане Браславською О.Г. , державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори 10.02.2021 року за р.№ 5-146 на 7/12 часток вказної квартири.

1/6 частка вказаної квартири залишилась не оформлено, оскільки постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.04.2025 року, вих.№796/02-14 позивачу Браславською О.Г., державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори було відмовілено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частку квартири в рамках спадкової справи №329/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та одночасно зазначено, що визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/6 частку квартири можливо тільки в судовому порядку.

Оскільки позивач не може оформити спадщину та отримати право власності на 1/6 частку вказної квартири, то вона просить суд визнати таке право за нею в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до приписів ст.ст. 316, 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст. 1268 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини(ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованою законом від 17.07.97 №475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

У відповідності до п. п. 4.15, 4.18 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з інформаційним листом від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Суд, дослідивши наявних у справі докази приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 3, 8, 41 Конституції України; ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1264, 1296 Цивільного Кодексу України; ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 137-141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення та підписання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.10.2025 року.

Суддя Н.Д. Буша