Рішення № 132370991, 05.12.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2025 року Чернігів Справа № 640/3947/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл до Головного управління ДПС у м. Києві, в. о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Багмет Нонни Тарасівни про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Профі Смайл (далі позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач 1), в. о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Багмет Нонни Тарасівни (далі відповідач 2), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві (код за ЄДРПОУ: 43141267) від 28.11.2019 №3704 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Профі Смайл (код 35371238);

визнати протиправними дії в. о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Багмет Нонни Тарасівни щодо прийняття наказу від 28.11.2019 №3704 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Профі Смайл (код 35371238);

визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 22.01.2020 №0002060504, складене Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267, адреса місцезнаходження: вулиця Шолуденка, будинок 33/19, м. Київ, 04655);

визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 22.01.2020 №0002070504, складене Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267, адреса місцезнаходження: вулиця Шолуденка, будинок 33/19, м. Київ, 04655).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що наказ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача є протиправним, оскільки відсутні підстави для проведення невиїзної позапланової перевірки відповідно до п.73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а тому висновки акту перевірки є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням податкового законодавства України, а податкові повідомлення-рішення протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2020 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено, відкрито провадження у справі № 640/3947/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл до Головного управління ДПС у м. Києві, в. о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Багмет Нонни Тарасівни про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, визнання протиправними дій за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Разом з цим, на виконання вимог Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України - наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Тихоненко О.М., у зв`язку з чим суддя вважає за необхідне прийняти справу до свого провадження.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято справу до провадження судді Тихоненко О.М. спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем 1, з урахуванням ухвали суду від 17.04.2025, подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у cпосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно і своєчасно, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що не підлягають скасуванню.

Відповідач 2 вказану ухвалу суду від 17.03.2025 отримала, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак правом подачі відзиву не скористалась.

Представником позивача подана відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позов в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів справи на підставі наказу від 28.11.2019 № 3704, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі - ПК України), проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі Смайл» (далі - ТОВ «Профі Смайл») з питань дотримання вимог податкового законодавства України) при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ДІЛВОКС» (код 40942393) за листопад 2017 року, показників декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт від 18.12.2019 №422/26-15-05-04-05/35371238 (далі акт перевірки).

Відповідачем 02.12.2019 направлено позивачу лист про надання інформації та копію вказаного наказу про початок перевірки, який останнім було отримано 03.12.2019.

В свою чергу, 09.12.2019 позивачем направлено відповідачу документи, які стосуються предмету документальної перевірки.

У висновку вказаного акту зазначено: перевіркою ТОВ «Профі Смайл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 встановлені порушення:

п. 44.1 cт.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого, завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за період листопад 2017 року на загальну суму 112 274 грн, в тому числі за: листопад 2017 року у сумі 112 274 грн.

п. 44.1, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України посадовим особам контролюючого органу не надано документів під час перевірки.

Не погоджуючись з висновками вказаного акту перевірки, позивачем подані заперечення, які листом від 20.01.2020 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 22.01.2020 №0002060504, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 112274,00 грн;

від 22.01.2020 №0002070504 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 510,00 грн.

Вважаючи вказаний наказ та податкові повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 204 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби .мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку Україна) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписи п. 754 ст. 75 ПК України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 754 ст. 75 вказаного Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової Інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що підставою для проведення перевірки є у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у порядку, передбаченому підпунктом 39,5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту» 39.5 статті 39 цього Кодексу.

З метою дотримання вимог законодавства Головним управлінням ДПС у м. Києві складено Наказ від 28.11.2019 № 3704 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Профі Смайл» з метою дотримання вимог податкового законодавства України позивачем при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ДІЛВОКС» (код 40942393) за листопад 2017 року показників декларації з податку на додану вартість.

Статтею 81 ПК України встановлені вимоги, яким повинен відповідати наказ про проведення перевірки, а саме: в наказі зазначається дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Відтак наказ від 28.11.2019 № 3704 складений у відповідності з положеннями ПК України та містить всі обов`язкові реквізити.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані, у порядку, визначеному пунктом 42,4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Документальна позапланова невиїзна перевірка платника проводитися посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення, такої перевірки. Виконання умов цієї статті, надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Дії по проведенню перевірки, дії щодо формування наказу та безпосередньо дії по складанню акту перевірки є функціональними обов`язками контролюючого органу та самі по собі не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків та не покладають на позивача податкових обов`язків, дії відповідача у зв`язку із визначенням висновків в акті перевірки, дії щодо формування наказу та дії по складанню акту не порушують, та не можуть порушувати прав позивача, оскільки лише рішення, прийняте за результатами перевірки створює для платника податків правові наслідки у вигляді, зокрема, виникнення обов`язку сплатити певну суму податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Основними ознаками правовідносин, з яких виникають публічно-правові спори, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Так, за визначенням, наведеним у п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративних судів мажуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

За таких умов оскільки наслідком розв`язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі дій ДПІ щодо проведення перевірки/звірки, складанню акту перевірки/звірки, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту, зокрема, шляхом пред`явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов`язань чи штрафних (фінансових) санкцій.

Рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, а наказ Головного управлінця ДПС у м. Києві від 28.11.2019 № 3704 прав позивача у даних правовідносинах не порушує, оскільки названий наказ податкового органу вичерпав свою дію у часі.

Також суд враховує, що позивачем допущено посадових осіб відповідача до проведення перевірки, як наслідок позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у м. Києві (код за ЄДРПОУ: 43141267) від 28.11.2019 №3704 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Профі Смайл (код 35371238) та визнання протиправними дій в. о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Багмет Нонни Тарасівни щодо прийняття наказу від 28.11.2019 №3704 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Профі Смайл (код 35371238) задоволенню не підлягають.

Щодо спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Так, частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і Положенням №88.

З матеріалів справи слідує, що в межах своєї господарської діяльності позивачем укладено з ТОВ "ДІЛВОКС" договір № 3105 про надання рекламних послуг та виконання робіт від 31.05.2017 (далі - договір № 3105).

Згідно договору № 3105 ТОВ "ДІЛВОКС" зобов`язалось надати послуги з рекламного обслуговування замовника. Послуги, що надаватимуться ТОВ "ДІЛВОКС", визначаються в окремій додатковій угоді до договору.

У листопаді 2017 р. у зв`язку з наданням ТОВ "ДІЛВОКС" послуг складені: Акт № ОУ-97 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2017 на суму 363 070, 80 грн, в тому числі ПДВ 60 511, 80 грн, Акт № ОУ-98 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2017 на суму 136 072, 67 грн, в тому числі ПДВ 22 678, 78 грн, Акт № ОУ-99 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2017 на суму 120 647, 40 грн, в тому числі ПДВ 20 107, 90 грн, Акт № ОУ-100 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.11.2017 на суму 10 886, 53 грн, в тому числі ПДВ 10 886, 53 грн, Акт № ОУ-101 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.11.2017 на суму 20 082, 73 грн, в тому числі ПДВ 3 347, 12 грн, Акт № ОУ-102 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.11.2017 на суму 19 069, 44 грн, в тому числі ПДВ 22 883, 33 грн.

Всього ТОВ "ДІЛВОКС" надані Товариству послуги на загальну суму 561 369, 55 грн, в тому числі ПДВ 112 273, 91 грн.

Так, на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "ДІЛВОКС" позивачем надані усі первинні документи, що підтверджують факт реалізації послуг ТОВ "ДІЛВОКС", факт отримання і оприбуткування цих послуг позивачем та факт подальшого постачання позивачем послуг своєму замовнику - ТОВ "ФЕРРЕРО УКРАЇНА".

Послуги, надані ТОВ "ДІЛВОКС", є специфічними та прив`язані до марки КІНДЕР.

Правомірність формування податкового кредиту підтверджується зареєстрованими податковими накладними ТОВ "ДІЛВОКС" під час дії автоматизованого моніторингу ПН/РК, що є безумовною підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України.

В свою чергу, відповідачем-1 не надані докази фіктивності ТОВ "ДІЛВОКС", зокрема, про відсутність трудового ресурсу, основних засобів.

Також не надано доказів, що по ланцюгу постачання згідно ЄРПН не відображається придбання послуг ТОВ "ДІЛВОКС" у інших осіб, залишаючи поза увагою, що не усі суб`єкти господарювання зареєстровані як платники ПДВ.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача 1 на пояснення громадянки ОСОБА_1 в якості обґрунтування правомірності висновків акту перевірки, зважаючи на наступне.

По-перше, до акту перевірки всупереч Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року №727 (далі Порядок № 727) не надана копія пояснень, що була долучена до відзиву.

Відповідно до абзацу 12 пункту 1 розділу IV Порядку № 727, залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать, зокрема, акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації.

Пунктом 2 розділу IV Порядок №727 передбачено, що усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку, та платником податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки та є його (її) невід`ємною частиною.

При цьому, у відповідача станом на дату складання акту був лист ОУ ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2019 про можливість використання копії пояснень без дозволу слідчого.

По-друге, відповідачем не надані докази початку досудового розслідування, визнання ОСОБА_1 або іншої особи обвинуваченою в рамках досудового розслідування, не надано вироку суду про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Пояснення не є доказом, що може спростовувати реальність господарської операції.

По-третє, фіктивність контрагента може бути встановлена лише на підставі вироку. Платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Відповідачем надані лише пояснення. Однак вказаний документ не є результатом проведення слідчої дії.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 у справі №809/1139/17 та у постанові від 26.06.2018 у справі №808/2360/17.

Суд зазначає, що що платники податків не несуть відповідальності за своїх контрагентів. Реальність господарської операції не може спростовуватись матеріалами досудового розслідування.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас, жодним законом України не передбачено обов`язку суб`єкта господарювання перевіряти те, чи сплачує його контрагент податки і збори, а також характер відносин свого контрагента з власними постачальниками. Порушення контрагентом Податкового кодексу України чи Цивільного кодексу України при взаємовідносинами з третіми особами не є підставою для висновку про порушення податкового законодавства позивачем.

Крім того, ведення податкового обліку відповідно до Податкового кодексу України покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх правочинів укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні, видаткових накладних, актів виконаних (наданих) робіт (послуг).

Враховуючи вищевикладене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 22.01.2020 №0002060504 та від 22.01.2020 №0002070504 прийнято відповідачем 1 не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані відповідні документи, а саме: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, орденр, договір про надання правової допомоги №15-02/2019-01 від 15.02.2019, додаткова угода №5850 на суму 35000,00 грн, банківська виписка про оплату послуг за договором в сумі 35000,00 грн, суд зазначає таке.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №640/3947/20, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 10000,00 грн.

За наведених обставин за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Також за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл має бути стягнутий судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл до Головного управління ДПС у м. Києві, в. о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Багмет Нонни Тарасівни про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, визнання протиправними дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у м. Києві від 22.01.2020 №0002060504 та від 22.01.2020 №0002070504.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Смайл судовий збір в розмірі 2102,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі Смайл», вулиця Андрія Верхогляда, будинок 10/10, кімната 60, м. Київ, 01103 ЄДРПОУ 35371238.

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011.

Повне судове рішення складено 05.12.2025.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО