Рішення № 132370976, 05.12.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/11702/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

21.10.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом (зареєстрований у суді 23.10.2025), у якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), що полягають у прийнятті рішення №974280161899 про перерахунок пенсії з 01.03.2025 та у виплаті щомісячно, починаючи з 01.01.2025 і по теперішній час йому пенсії із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі Закон № 4059-IX) та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі постанова № 1);

визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області, що полягають у щомісячному, починаючи з січня 2025 року і по теперішній час, відрахуванні із суми нарахованої йому пенсії 10 530, 92 грн;

стягнути з ГУ ПФУ в Чернігівській області на його користь різницю між нарахованою та невиплаченою пенсією починаючи з січня 2025 року і по день прийняття судом рішення.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо прийняття рішення про перерахунок йому пенсії з 01.03.2025 та виплати мені щомісячно пенсії починаючи з січня 2025 року і по даний час, із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-ІХ та пунктом 1 постанови № 1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України, статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII) є протиправними та такими, що обмежують гарантоване право на належний соціальний захист, передбачений статтею 46 Конституції України.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М від 28.10.2025 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на вказану позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII з березня 2018 року у розмірі 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 11.06.2019 у справі № 620/848/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправною бездіяльність Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області щодо не нарахування і виплати ОСОБА_1 пенсії з 27.11.2018 відповідно до частин другої статті та тринадцятої статті 86 Закону № 1697-VII;

зобов`язав Ніжинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області провести ОСОБА_1 згідно із доданих до заяви про призначення пенсії документів, перерахунок і виплату пенсії відповідно до частин другої статті та тринадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, починаючи з 27.11.2018 без обмеження граничного розміру.

12.02.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом постановлено окрему ухвалу, якою визнано дії ГУ ПФУ в Чернігівській області (є правонаступником Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області), які виразилися в обмеженні граничного розміру пенсії ОСОБА_1 протиправними; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (є правонаступником Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області) виконати рішення суду у справі № 620/848/19 в повній мірі; постановлено окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 620/848/19; направлено дану окрему ухвалу Пенсійному Фонду України для відповідного реагування: вжиття заходів для виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 620/848/19; Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області в місячний строк з моменту отримання даної окремої ухвали повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 620/848/19.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № 620/848/19, залишено без змін.

З лютого 2020 року по грудень 2024 року включно заявнику виплачувалась пенсія без обмеження граничного розміру пенсії.

При цьому з 01.01.2025 позивачу виплачується пенсія із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та постановою №1 в розмірі 29472, 39 грн з нарахованої пенсії у розмірі 40003, 39 грн.

Окрім того, із протоколу про перерахунок пенсії позивача видно, що згідно із рішенням №974280161899 про перерахунок пенсії з 01.03.2025 позивачу виплачується пенсія із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та постановою №1 в розмірі 29 472, 39 грн з нарахованої пенсії у розмірі 40 003, 39 грн.

Окремою ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі № 620/848/19 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області, вчинені на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 620/848/19 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

винесено окрему ухвалу ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо вчинення протиправних дій на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 620/848/19 та зобов`язано ГУ ПФУ в Чернігівській області в місячний строк з моменту отримання окремої ухвали повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.11.2025 у справі № 620/848/19 скасував окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 та прийняв нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду відмовив.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії відповідача, що полягають у прийнятті рішення №974280161899 про перерахунок пенсії з 01.03.2025 та у виплаті щомісячно, починаючи з 01.01.2025 і по теперішній час йому пенсії із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та постановою №1, звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Конституція України це Основний Закон України, що закріплює головні засади організації держави та суспільства, утверджує конституційні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, конституційний (державний і суспільний) лад.

Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У свою чергу, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Названі конституційні приписи, перебуваючи у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до установлених Конституцією України та законами України цілей їх утворення, в межах повноважень та у визначений спосіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У справі, яка розглядається, ключовим є питання щодо застосування статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1 до правовідносин з виплати нарахованої пенсії, що призначена відповідно до Закону № 1697-VII.

Згідно з частиною п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді та у постанові від 25.09.2025 у справі № 520/1317/25, Верховний Суд дійшов таких висновків:

- (…«Таким чином, положеннями статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом України «Про прокуратуру», який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення працівників прокуратури.»…);

- (… «..зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена у відповідності до Закону України «Про прокуратуру», можлива лише у випадку внесення відповідних змін до цього Закону. Інші нормативноправові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до законів, що регулюють спірні правовідносини.»…);

- (… «Повноваження суду не застосовувати нормативноправовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативноправових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативноправові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.»…);

- (… «Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, яким пенсія призначена за Законом № 1697-VII, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.».

У справі, яка розглядається судом встановлено, що фактичний розмір виплаченої позивачу пенсії з січня 2025 року склав 29472, 39 грн з нарахованого розміру пенсії позивачу 40 00, 31 грн. Обмежуючи розмір виплати нарахованої позивачу пенсії, відповідач керувався положеннями статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1.

Тож, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладені у наведеній вище постанові, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії у січні 2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 постанови № 1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв`язку із чим є протиправними.

Застосувавши нормативноправові акти, які не урегульовують умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, протиправно обмеживши право позивача на належний соціальний захист, ГУ ПФУ у Чернігівській області вийшло за межі наданих повноважень, що є беззаперечною підставою для визнання протиправними його дій.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також зважає на принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Крім того, ухвалюючи таке рішення, суд враховує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Також, у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що відповідач застосував до пенсії позивача з 01.01.2025 та з 01.03.2025 понижуючи коефіцієнти.

За змістом частин другої та четвертої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, зважаючи на надану положеннями частини другої статті 9 КАС України судам адміністративної юрисдикції можливість вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд, обираючи належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити позивачу виплату пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 постанови № 1, з урахуванням виплачених сум.

При цьому, позовні вимоги, що стосуються виплати пенсії позивачу по теперішній час та стягнення з ГУ ПФУ в Чернігівській області на його користь різницю між нарахованою та невиплаченою пенсією починаючи з січня 2025 року і по день прийняття судом рішення, не підлягають задоволенню, оскільки суд розгадає спір в межах спірних відносин, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож, беручи до уваги встановлені у справі обставини та норми, якими врегульовані спірні правовідносини, з урахуванням рішень Конституційного Суду України, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у визначений судом спосіб, а саме, шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо застосовування до пенсії позивача з 01.01.2025 та з 01.03.2025 коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 постанови № 1 та зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити позивачу з 01.01.2025 та з 01.03.2025 виплату пенсії без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 постанови № 1, з урахуванням фактично проведених виплат; в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п`ятої статті 139 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись статтями 2, 7, 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково у визначений судом спосіб.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області щодо проведення ОСОБА_1 виплати пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням фактично проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження юридичної особи: вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21390940).

Суддя Марія ДУБІНА