Ухвала суду № 132368479, 28.11.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

28 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6968/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 38613719; адреса: вул. Пашутинська, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)

про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін;

- зобов`язати Головне управління Державної служби з України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області здійснити нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із встановленням січня 2008 року як базового місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року у справі відкрито провадження; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача 04.11.2025 подав до суду через систему "Електронний суд" про зміну предмета позову із уточненими позовними вимогами.

Згідно наданої до суду заяви позивач просить суд додати позовні вимоги, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо нездійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 12.09.2025 шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 р.; встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року; встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року; встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік станом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 р.; встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік станом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2020 року по 12 вересня 2025 р. з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Державної служби з України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 12.09.2025 шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 р.; встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року; встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року; встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік станом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 р.; встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік станом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2020 року по 12 вересня 2025 р. з урахуванням раніше виплачених сум.

При вирішенні питання щодо прийняття заяви про зміну предмета позову, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Зміст статті 160 КАС України передбачає, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За змістом статті 160 КАС України предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Позивач розпоряджається своїми правами відносно предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, але це право обмежене певними стадійними вимогами.

Отже, наведені норми процесуального закону обмежують право позивача змінювати одночасно предмет та підстави позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в низці постанов Верховного Суду, зокрема від 30.11.2018 у справі №806/1723/17, від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.

Згідно приписів частини першої статті 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.

Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.

При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.

У свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.

У контексті викладеного, суд зазначає, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16, від 31.07.2020 у справі №826/11947/18.

Більш того, суд зазначає, що під збільшенням (уточненням) розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення (уточненням) розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Суд відмічає, що заява про зміну предмета позову позивача фактично містить нові позовні вимоги, що характеризуються самостійним предметом спору, іншими правовими підставами для звернення до суду.

Викладене вказує, що позивачем фактично подано до суду заяву про одночасну зміну предмета та підстав позову у спосіб доповнення позовних вимог, фактичних та правових підстав новими, що адміністративно-процесуальним законом не допускається.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) про те, що позивач має право змінити лише предмет або підстави позову. У цій постанові суд дійшов висновку, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Також, у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, заява про зміну предмету позову задоволенню не підлягає.

Водночас, суд роз`яснює, що в даному випадку позивач не позбавлений права звернутися до суду з новим окремим позовом у загальному порядку.

Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог (зміну предмета позову)- відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК