Рішення № 132365693, 27.11.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13545/25

Провадження № 2/686/4970/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючої судді Хараджі Н.В., за участю секретаря Козуляк І.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Хмельницький апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник Хмельницький апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди, в якому просить стягнути на його користь по 10 000 000 грн. моральної шкоди. Позов мотивує тим, що зазнав моральну шкоду через те, що 07.11.2015 року в суботу, в неробочий час, на замовлення судді Апеляційного суду Хмельницької області Бережного С.Д., в його робочому кабінеті, стосовно нього незаконно та безпідставно склали протокол про адміністративне правопорушення № 0001 від 06.11.2015 року, який передали на розгляд Хмельницького міськрайонного суду (справа 686/22551/15-п, яка в ручному режимі набула справу № 686/11495/16-п). На підставі цього нікчемного протоколу 0001 його свавільно звинувачували біля 7 років у вчинені адміністративного правопорушення. 25.08.2022 року Постановою Тернопільського апеляційного суду справу закрили. У зв`язку з закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення у позивача виникло право на відшкодування шкоди в порядку та розмірах, передбачених Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Зазначає, що під судом він перебував з 06.11.2025 року по 25.08.2022 року, тобто 82 місяці. У зв`язку з чим просив суд стягнути на його користь 10000 000 грн відшкодування моральної шкоди, завданої йому свавільним звинуваченням його у вчиненні адміністративного правопорушення.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.12.2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та справу призначено у підготовче засідання на 30.09.2025 року.

09.09.2025 року до суду представником Хмельницького апеляційного суду було направлено відзив на позов, в якому заперечуються позовні вимоги, оскільки позивачем не наведено доказів на підтвердження того, що Хмельницьким апеляційним судом йому завдана моральна шкода, він не є правонаступником Апеляційного суду Хмельницької області та те що Хмельницький апеляційний суд не несе відповідальності за рішення, дії и бездіяльність суддів. Тож просив закрити провадження по справі, оскільки ця справа не може розглядатися в порядку цивільного судочинства й врахувати, що з аналогічними вимогами із тих самих підстав у серпні 2022 року ОСОБА_1 вже звертався із позовом до держави України (справа 686/6339/22, рішення по якій набрало чинності 19.03.2024 року).

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав, в ньому зазначених.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, у відзиві на позов просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в представник Хмельницький апеляційний суд, про стягнення на його користь по 10 000 000 грн. моральної шкоди, заподіяної незаконними притягнення його до адміністративної відповідальності шляхом складання протоколу на замовлення судді Апеляційного сулу Хмельницької області .

Як вбачається з матеріалів справи 06 листопада 2015 року працівником Апеляційного суду Хмельницької області складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого в той день о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_1 під час судового засідання в приміщенні апеляційного суду, що за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, проявив неповагу до складу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області Бережного С.Д., Кулеші Л.М., ОСОБА_2 , зокрема, вчинив дії, які свідчать про явну неповагу до суду та встановлених в суді правил поведінки, за що відповідальність передбаченаст. 185-3 КУпАП.

Вказаний протокол був надісланий до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, який постановою від 25 грудня 2015 року матеріали адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1ст. 185-3 КУпАП(справа №686/22551/15-п) направив керівнику Хмельницької місцевої прокуратури для відповідного реагування. Суд виходив з того, що в діях позивача вбачається склад кримінального правопорушення.

З аналогічних підстав Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 11 квітня 2016 року вдруге направив матеріали адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 керівнику Хмельницької місцевої прокуратури для прийняття рішення.

17 червня 2016 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості та відкрито кримінальне провадження №42016241010000031 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1ст. 296 КК України.

Постановою прокурора Хмельницької обласної прокуратури від 9 серпня 2021 року кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст.296КК України у кримінальному провадженні№42016241010000031закрито на підставі п. 2 ч. 1ст. 284 Кримінального процесуального кодексу Україниу зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.05.2022 справа № 686/11495/16-п провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 185-3 КУпАПзакрито, та вказано, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.185-3 КУпАПпідлягала закриттю ще в 2016 році при її скеруванні прокурору. Не прийняття ж відповідного рішення в 2016 році не перешкоджає постановленню такого рішення на даний час.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 25.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.05.2022 - без змін. У постанові вказано, що суддя першої інстанції, розглядаючи матеріали адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 , які надійшли з матеріалами закритого кримінального провадження, дійшов правильного висновку, що адміністративне провадження підлягає закриттю, оскільки, розглянувши адміністративну справу та, скерувавши її 11.04.2016 року прокурору, адміністративне провадження не було закрито, а після закриття кримінального провадження, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , уповноваженим органом, не складався. Такі дії суду узгоджуються з вимогами ч.2ст. 284 КУпАП, відповідно до якої постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбаченихстаттею 247 КУпАП.

Щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі, то суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки жодних вимог до Хмельницького апеляційного суду позивач не заявляє.

Щодо вирішення вимоги до держави Україна про відшкодування моральної шкоди

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Стаття 23 ЦК Українипередбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Загальноконституційні засади відносин між державою та громадянином, зокрема щодо відповідальності держави, закріплено в конституційні та цивільно-правові норми:статтю 56 Конституції України;статті 1173-1176 ЦК України,Закон № 266/94-ВР.

Згідно зістаттею 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначеністаттею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першоюстатті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За відсутності підстав для застосування частини першоїстатті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті1173,1174цьогоКодексу).

Статтями2,4 Закону № 266/94-ВРпередбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

На підставі пункту 2 частини першоїстатті 1 Закону № 266/94-ВРв особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження.

У справі, яка переглядається, позивач просить відшкодувати моральну шкоду в зв`язку із на його думку незаконними діями судді Бережного С.Д., пов`язаних з незаконним складанням протоколу про адміністративне правопорушенням, та із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2019 року у справі № 712/7385/17 сформулювала висновок, що дії суб`єкта владних повноважень щодо складання протоколу без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують її права. Складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно достатті 251 КУпАПє предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, сукупно з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Застосовним до розглядуваної справи є також висновок ВерховногоСуду, сформульований у постанові від 22 червня 2023 року у справі № 752/5417/19, за яким Протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу. Отже, дії зі складання протоколу про адміністративне правопорушення не породжують правових наслідків для особи, щодо якої складено такий протокол, крім тих, що пов`язані з розглядом такого протоколу судом.

Протиправність дій чи бездіяльності посадової особи або органу є одним з обов`язкових елементів, встановлення якого створює сукупність підстав для виникнення обов`язку з відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, оскільки за змістом статей1173,1174 ЦК Українипідлягає відшкодуванню шкода, завдана не будь-якими, а саме незаконними рішеннями,дією чи бездіяльністю органу державної влади чи його посадової особи.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху застаттею 124 КУпАПздійснюють судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (стаття 221 КУпАП).

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, якщо за наявними у матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, не підтверджено події чи складу адміністративного правопорушення, компетентний орган приймає рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд оцінює правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, чи складено його відповідно достатті 256 КУпАПуповноваженою на те особою та чи діяла вона під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно дозаконув межах покладених на неї функцій та завдань, про що зазначає у своїй постанові.

Невідповідність протоколу вимогамзакону, зокремастатті 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Отже, відповідність протоколу про адміністративне правопорушення (за формою чи змістом) вимогамзакону, складення його уповноваженою особою, а також правомірність інших дій (бездіяльності) уповноважених осіб під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення може бути встановлено судом у справі про адміністративне правопорушення (близький за змістом висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 760/9462/16).

У вказаному провадженні протокол про адміністративне правопорушення № 0001 від 06.11.2015 року перебував тричі на розгляді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, який постановами від 25.12.2015 року та від 11.04.2016 матеріали адміністративного провадження передав прокурору для реагування, а постановою від 30.05.2022 року закрив провадження по справі, вказана постанова постановою Тернопільського апеляційного суду від 25.08.2022року, без зазначення незаконності складання вказаного протоколу, залишена без змін. Дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджено доводи позивача щодо свавільності уповноважених осіб під час складання протоколу про адміністративне правопорушення № 0001 від 06.11.2015 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено постановою Тернопільського апеляційного суду, суд розглянувши адміністративну справу скерував її 11.04.2016 року прокурору, однак адміністративне провадження не було закрито, а після закриття кримінального провадження, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , уповноваженим органом, не складався.Такі дії узгоджуються з вимогами ч. 2ст. 284 КУпАП, відповідно до якої постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбаченихстаттею 247 КУпАП.

Отже, матеріалами справи не підтверджено, що адміністративне провадження у справі № 686/11495/16 закрито у зв`язку з відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.

А тому не заслуговують на увагу доводи заявника, що із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення у нього виникло право на відшкодування шкоди.

Щодо вимог позивача ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди з Держави Україна, завданої незаконним діями судді Апеляційного суду Хмельницької області Бережного С.Д.

Згідно з частинами першою, одинадцятою статті 49 Закону України від №1402-VIII) суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове, за винятком злочину або дисциплінарного проступку.

У постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-3139цс16 зазначено, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Вчинення (не вчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Сам факт складення протоколу за ініціативою суду (судді) про адміністративне правопорушення, передбаченестаттею 185-3 КУпАП, за неповагу до суду, не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди в порядку, передбаченому статтями1173,1174,1176 ЦК України.

Таким чином, з огляду на підстави та зміст позову, викладені вище мотиви та висновку, позивач не довів заподіяння йому моральної шкоди незаконністю дій або рішенням суду, а тому суд вважає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 стягнення з держави Україна моральної шкоди.

Аналогічні висновки міститься в рішенні Тернопільського апеляційного суду від 19 березня 2024 по справі № 686/6339/22.

На підставі ст.ст.10,12,13,18,81,258,259,263-265,352,354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Хмельницький апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 денний строк з дня виготовлення повногосудового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 денний строк з дня виготовлення повногосудового рішення.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа