Ухвала суду № 132360558, 04.12.2025, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/4000/25

провадження № 2/0285/1880/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

з участю:

представника позивача........................Кобриної Н. В.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом ОСОБА_1 ,

поданим в його інтересах адвокатом Кобриною Ніною Володимирівною,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»

про захистправ споживачів(оспорюваннядоговору позики),

ВСТАНОВИВ:

Адвокат позивача у липні 2025 року звернулася до Звягельського міськрайонного суду з даним позовом, в якому просила припинити усі зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи Фінанс» згідно договору позики № 001/70/148369 від 21.06.2019. Позов обґрунтовує тим, що позивач не укладав вказаного договору.

Ухвалою від 04.08.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

До початку розгляду справи по суті головуючою було поставлено на обговорення питання щодо направлення справи за підсудністю за місцем проживання позивача, позаяк позов було подано в порядку ч.5 ст.28 ЦПК України.

Адвокат позивача зазначила, що направляючи позов саме до Звягельського міськрайонного суду, виходила із місця його реєстрації згідно наданого їй ОСОБА_1 копії паспорта, де вказано, що він зареєстрований в м. Звягель.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

Територіальна підсудність це компетенція із розгляду цивільних справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним незалежним і неупередженим.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У цій справі, адвокат позивача, подаючи позов, скористалася правом останнього обрати підсудність спору, взявши до уваги копію його паспорта, де є відмітка про його реєстрацію у м. Новоград-Волинський (теперішня назва Звягель) з 2007 року. Таку ж адресу вказано у вступній частині позовної заяви, що давало суду право відкрити провадження та призначити до розгляду дану справу.

Втім, в порядку виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру на надання інформації про зареєстроване місце проживання та перебування позивача у справі. Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2045366 від 25.11.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 22.12.2023 зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Чинний ЦПК передбачає альтернативну підсудність, зокрема, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтись за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача (ч.5 ст.28 ЦПК України). Альтернативна підсудність встановлена законом для таких категорій справ, в яких позивачі об`єктивно потребують у створенні їм найбільш сприятливих умов судочинства, або в яких вони позбавлені можливості пред`явити позов за загальним правилом підсудності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду.

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст.31 ЦПК.

Після відкриття провадження у цій справі й до початку судового розгляду виявилось, що позов прийнято з порушенням правил підсудності, а тому справа підлягає передачі за територіальною юрисдикцією до суду за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо вона належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України).

Направлення справи за підсудністю це процес переведення справи з одного суду до іншого, якщо виявиться, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Резюмуючи вищевикладене, а також те, що розгляд справи по суті розпочато не було, вказана цивільна справа має бути передана на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області, тобто за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Керуючись статтями 28, 31, 260-261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про захист прав споживачів (оспорювання договору позики) передати запідсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Передачу справи здійснити на підставі даної ухвали суду не пізніше 5 днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше 5 днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, ухвала набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя О. О. Літвин