Ухвала суду № 132355358, 27.11.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

27.11.2025 Справа № 914/1875/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» на суму 779106 грн. 47 коп.

у справі:№ 914/1875/16про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» (ідентифікаційний код 22366581) на суму 119208 грн. 85 коп.

Суддя Цікало А. І.

За участю секретаря Андріюк В. М.

Представники:

Кредитора-1:ОСОБА_2 не з`явивсяКредитора-2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантієро» Авраміч В. О. адвокатКредитора-3:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» не з`явивсяКредитора-4:ОСОБА_3 Мирошніченко І. В. адвокатКредитора-5:ОСОБА_1 Мирошніченко І. В. адвокатКредитора-6:ОСОБА_4 Чередніченко М. М. адвокатЛіквідатор:Солдаткін І. В. арбітражний керуючий

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 р. порушено провадження у справі № 914/1875/16 про банкрутство ТзОВ фірми «Гетьман», в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою суду від 28.07.2016 р. ТзОВ фірму «Гетьман» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано всі арешти, накладені на майно ТзОВ фірми «Гетьман», обов`язки ліквідатора покладено на голову ліквідаційної комісії Винника Олексія Вікторовича та розгляд справи призначено на 27.09.2016 р.

Повідомлення про визнання ТзОВ фірми «Гетьман» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури офіційно оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 28.07.2016 р. № 33963.

Ухвалою суду від 08.11.2016 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ фірми «Гетьман»; розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 07.12.2023 р. задоволено скаргу ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» на дії та бездіяльність ліквідатора ТзОВ фірми «Гетьман» Винника О. В.; відсторонено Винника О. В. від виконання повноважень ліквідатора ТзОВ фірми «Гетьман»; ліквідатором ТзОВ фірми «Гетьман» призначено арбітражного керуючого Солдаткіна І. В.

24.10.2025 р. до суду за вх. № 4496/25 від ОСОБА_1 надійшла заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» на суму 779106 грн. 47 коп. Ухвалою суду від 29.10.2025 р. зазначену заяву прийнято до розгляду.

19.11.2025 р. до суду за вх. № 30954/25 від ліквідатора надійшло повідомлення про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_1 до ТзОВ фірми «Гетьман».

24.11.2025 р. до суду за вх. № 31285/25 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі.

26.11.2025 р. до суду за вх. № 31735/25 від ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» надійшло заперечення проти кредиторських вимог ОСОБА_1 .

Заява ОСОБА_1 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» обґрунтовується наступним.

02.01.2018 р. між ОСОБА_1 (Кредитор) та ОСОБА_4 укладено Договір безпроцентної позики, відповідно до якого Кредитор передав ОСОБА_4 кошти в сумі 424500,00 грн. (що становило еквівалент 15000 доларів США) із зобов`язанням повернути їх до 02 січня 2021 року .

В якості забезпечення виконання цього зобов`язання, 03.01.2018 р. між сторонами укладено Іпотечний договір, за яким в іпотеку Кредитору було передано нерухоме майно: нежитлові приміщення у АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 .

Кредитор вказує, що рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 р. у справі № 914/1875/16(914/345/24) нерухоме майно (предмет іпотеки) було витребувано у ОСОБА_4 на користь ТзОВ фірма «Гетьман», і 16.10.2025 р. право власності на нього зареєстровано за Боржником.

Посилаючись на положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», Кредитор стверджує, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи, іпотека залишається дійсною, а до набувача (ТзОВ фірма «Гетьман») переходять права та обов`язки іпотекодавця.

На підставі наведеного, ОСОБА_1 заявлено вимоги до ТзОВ фірми «Гетьман» на загальну суму 779106,47 грн, які складається із: 626250,00 грн. основна сума боргу (еквівалент 15000 доларів США за курсом НБУ на 23.10.2025 р.); 62625,00 грн. штраф у розмірі 10% від суми позики за неповернення коштів у строк; 90231,47 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов`язання за період з 03.01.2021 р. по 22.10.2025 р.

До суду надійшли заперечення проти кредиторських вимог ОСОБА_1 від ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» та повідомлення про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_1 від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Солдаткіна І. В.

У вказаних запереченнях та повідомлені кредитор ТзОВ «ФК «Кантієро» і ліквідатор наводять схожі аргументи щодо безпідставності заявлених вимог ОСОБА_1 , які зводяться до такого.

Щодо відсутності підстав для застосування ст. 23 Закону України «Про іпотеку», ліквідатор та кредитор вказують, що ТзОВ фірма «Гетьман» не є правонаступником ОСОБА_4 , а є первісним власником спірного нерухомого майна. Майно вибуло з володіння Боржника поза його волею на підставі аукціону, результати якого та договір купівлі-продажу були визнані недійсними судом. Оскільки ОСОБА_4 не набув законного права власності на майно, він не мав правових підстав передавати його в іпотеку. Майно було повернуто ТзОВ фірма «Гетьман» в порядку віндикації (витребування з чужого незаконного володіння), а не в порядку правонаступництва, тому Боржник не набув статусу іпотекодавця за зобов`язаннями ОСОБА_4 .

Щодо нікчемності Договору іпотеки від 03.01.2018 р. кредитор та ліквідатор стверджують, що спірне нерухоме майно ще з 2013 року перебуває в іпотеці ТзОВ «ФК «Кантієро» (як правонаступника ПАТ «Банк «Київська Русь»). Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», передача предмета іпотеки в наступну іпотеку можлива лише за згодою попереднього іпотекодержателя. Оскільки ТзОВ «ФК «Кантієро» не надавало згоди ОСОБА_4 на передачу майна в наступну іпотеку ОСОБА_1 , Договір іпотеки від 03.01.2018 р. є нікчемним в силу закону.

Щодо недоведеності реальності грошових вимог, ліквідатор звертає увагу на пов`язаність осіб: договори позики та іпотеки були укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які мають спільні бізнес-інтереси (зокрема, через ПП «Арт Шанс»). Крім того, викликає сумнів той факт, що кредитор не звертався з вимогою про повернення коштів протягом 4 років після настання строку виконання зобов`язання (02.01.2021 р.) і подав заяву лише після повернення майна Боржнику. Відсутні належні докази реальної передачі коштів та фінансової спроможності кредитора надати таку позику. Аналогічні сумніви щодо реальності позики висловлює і ТзОВ «ФК «Кантієро».

Щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій ліквідатор наголошує, що нарахування штрафу та 3% річних за період з 2021 по 2025 роки є безпідставним з огляду на положення пунктів 15 та 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України. Законодавством встановлено, що у період дії карантину та воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов`язань. Тому нараховані санкції підлягають відхиленню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників у справі, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають визнанню частково з огляду на таке.

02.01.2018 р. між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_4 (Позичальник) укладено Договір безпроцентної позики (надалі Договір позики).

За умовами вказаного Договору позики, Позикодавець ( ОСОБА_1 ) передає Позичальнику ( ОСОБА_4 ) у власність грошові кошти в розмірі 15000,00 доларів США, що в еквіваленті на день підписання даного Договору за курсом Національного Банку України становить 424500,00 грн., а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору позики).

Позика надається в готівковому порядку (п. 2.1. Договору позики). Позика надається Позичальнику на строк, який обчислюється з дня отримання грошових коштів Позичальником, згідно п. 2.1. Договору, і до « 02» січня 2021 року(п. 2.2. Договору позики).

В забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики, 03.01.2018 р. між ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О. І., зареєстрований в реєстрі за № 87 (надалі Договір іпотеки).

Згідно з п. 1.1. Договору іпотеки, цей Договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з Договору безпроцентної позики, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем « 02» січня 2018 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення терміну дії договору позики, за умовами якого Іпотекодавець зобов`язаний до другого січня дві тисячі двадцять першого року повернути позику в сумі 424500,00 грн., що еквівалентно 15000 доларів США згідно офіційного курсу НБУ на день укладення Договору позики.

Відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, а саме:

нежитлове приміщення, а саме нежитлові приміщення позначені номерами 7-1, 7-2, 7-3, 7-4, 7-5 розташовані на першому поверсі будинку, загальною площею 22,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

нежитлове приміщення загальною площею 50,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

нежитлові приміщення загальною площею 53,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, предметом іпотеки за вказаним Договором іпотеки виступило нерухоме майно, яке на той момент належало ОСОБА_4 .

На підставі зазначеного Договору іпотеки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про обтяження майна іпотекою на користь ОСОБА_1 .

Матеріалах справи відсутні докази виконання ОСОБА_4 зобов`язання за Договором позики. Отже, у ОСОБА_4 наявна заборгованість перед ОСОБА_1 з повернення отриманої позики у розмірі 15000 дол. США.

В подальшому, рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2024р. у справі № 914/1875/16(914/345/24) задоволено позов ТзОВ фірма «Гетьман» та витребувано нерухоме майно (Предмет іпотеки) з володіння ОСОБА_4 на користь ТзОВ фірми «Гетьман» (Боржника).

16.10.2025 р. право власності на предмет іпотеки було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» .

Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором.

Суд враховує, що відомості про обтяження майна іпотекою на користь ОСОБА_1 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і на момент розгляду справи не скасовані.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір іпотеки від 03.01.2018 р. у судовому порядку недійсним не визнавався.

Таким чином, іпотека є чинною, а грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 626250,00 грн (еквівалент 15000 доларів США) підлягають визнанню, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника, а саме:

нежитлове приміщення, а саме нежитлові приміщення позначені номерами 7-1, 7-2, 7-3, 7-4, 7-5 розташовані на першому поверсі будинку, загальною площею 22,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

нежитлове приміщення загальною площею 50,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

нежитлові приміщення загальною площею 53,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд констатує, що основний борг у сумі 626250,00 грн. є повністю забезпеченим заставою вказаного майна ТзОВ фірми «Гетьман».

Разом з тим, суд відхиляє вимоги ОСОБА_1 в частині штрафу (62625,00 грн) та 3% річних (90231,47 грн), оскільки згідно з п. 18 та п. 15 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії карантину та воєнного стану (що охоплює весь період прострочення з 2021 по 2025 роки) позичальник звільняється від відповідальності у вигляді штрафів та пені за прострочення виконання грошових зобов`язань. Оскільки боржник відповідає як майновий поручитель, покладення на нього додаткових санкцій, від яких звільнений основний боржник в силу закону, є неправомірним.

Суд відхиляє доводи ліквідатора про незастосування ст. 23 Закону України «Про іпотеку», оскільки запис про державну реєстрацію іпотеки на користь ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є чинним. Відповідно до принципу публічної достовірності реєстру, відомості про речові права вважаються достовірними, доки їх не скасовано у встановленому законом порядку.

Щодо аргументів про нікчемність наступної іпотеки через відсутність згоди ТзОВ «ФК «Кантієро», суд зазначає, що питання дійсності договору іпотеки має вирішуватися у позовному провадженні. На момент розгляду грошових вимог договір іпотеки від 03.01.2018 р. не визнаний недійсним у судовому порядку.

Щодо реальності позики, суду надано копію договору позики та договору іпотеки. Презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) не спростована належними доказами у межах цього розгляду.

Таким чином, вимога в частині основної суми боргу в розмірі 626250,00 грн. (еквівалент 15000 доларів США) є обґрунтованою та підлягає визнанню такою, що є забезпеченою заставою майна боржника.

ОСОБА_1 за подання до суду заяви з вимогами до ТзОВ фірми «Гетьман» сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн., що підтверджується квитанцією ID 2685-3536-3009-7963 від 23.10.2025 р., а тому ці витрати підлягають покладенню на боржника.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 59, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 74, 86, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ); РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» (вул. Миколайчука, буд. 22, м. Львів, 79059; ідентифікаційний код 22366581) визнати на суму 626250 грн. 00 коп., як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

2.Вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ); РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» (вул. Миколайчука, буд. 22, м. Львів, 79059; ідентифікаційний код 22366581) на суму 152856 грн. 47 коп. (з яких: 62625,00 грн. штраф; 90231,47 грн. 3% річних) відхилити.

3.Витрати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ); РНОКПП НОМЕР_1 ) по сплаті судового збору у розмірі 4844 грн. 80 коп. за подання до суду заяви з вимогами до боржника покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Гетьман» (ідентифікаційний код 22366581).

Повна ухвала складена 05 грудня 2025 року.

Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку і строк, встановлені ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015.

Суддя Цікало А.І.