Рішення № 132349101, 12.08.2025, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/5499/25

Номер провадження2/205/3208/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого суддіМовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.09.2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 (далі Відповідач) було укладено Договір про встановлення кредитного ліміту № 26203000501439, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua. Клієнт, підписанням Кредитного договору підтвердив, що він акцептував УДБО шляхом підписання Заяви-згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Кредитний договір разом з УДБО та Заявою-згодою складають єдиний договір.

Далі позивач зазначає, що 11.04.2024 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» було укладено Договір факторингу № 11/04/24, у відповідності до якого, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» права грошової вимоги за Договором про встановлення кредитного ліміту № 26203000501439 від 14.09.2021 року.

Позивач вказує, що оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 10.04.2024 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 123 117 грн. 64 коп., що складається із залишку простроченого кредиту у розмірі 48 131 грн. 65 коп., залишку прострочених відсотків у розмірі 57 467 грн. 92 коп. та залишку прострочених комісій у розмірі 17 518 грн. 07 коп.

У зв`язку з чим, представник позивача змушений звернутися до суду та просити суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за Договором про встановлення кредитного ліміту № 26203000501439 від 14.09.2021 року у загальному розмірі 123117 грн.64коп.та судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7200 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився,про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності донорм ст. 280 ЦПК Україниухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення, з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 14.09.2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Договір про встановлення кредитного ліміту № 26203000501439, який складається із публічної частини договору (Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» із змінами та доповненнями, затверджений банком та розміщений на офіційному сайті банку за електронною адресоюwww.creditdnepr.com.ua, далі УДБО) та індивідуальної частини. Підписанням кредитного договору у формі заяви відповідно до ст.642ЦК Україниклієнт акцептує публічну пропозицію АТ «Банк КредитДніпро» на укладання УДБО і беззастережно приєднується до умов УДБО та в повному обсязі погоджується з тим, що може обирати будь-які послуги, передбачені УДБО. Кредитний договір разом з УДБО та заявою-згодою складають єдиний договір. Клієнт зазначеною заявою підтвердив, що перед поданням цієї заяви ознайомився та згодний з тарифами банку та умовами УДБО, що знаходиться на офіційному сайті банку за електронною адресою www.creditdnepr.com.uaта/або в установі банку.

Відповідно до умов вказаного договору, заяви-згоди від 14.09.2021 року, паспорта споживчого кредиту від 14.09.2021 року відповідач отримав кредитний ліміт на споживчі потреби в розмірі 200 000 грн. 00 коп., строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією, зі сплатою 48 % базовою ставкою, 89,88 % реальна річна процентна ставка, 56 % річних на прострочену заборгованість, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2% від розміру фактичної заборгованості за кредитом станом на кінець останнього операційного дня поточного місяця, загальні витрати за кредитом 336820 грн. 99 коп., орієнтовна загальна вартість кредиту 336820 грн. 99 коп.

Судом також встановлено, що 11.04.2024 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» було укладено Договір факторингу № 11/04/24, у відповідності до якого, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» права грошової вимоги за Договором про встановлення кредитного ліміту № 26203000501439 від 14.09.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 11/04/24 від 11 квітня 2024 року від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» перейшло правовимоги довідповідачаОСОБА_1 .

Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ним, ОСОБА_1 , станом на 10.04.2024 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 123 117 грн. 64 коп., що складається із залишку простроченого кредиту у розмірі 48 131 грн. 65 коп., залишку прострочених відсотків у розмірі 57 467 грн. 92 коп. та залишку прострочених комісій у розмірі 17 518 грн. 07 коп.

Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК Українивизначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до статті 627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Означена презумпціяозначає, що вчиненийправочинвважаєтьсяправомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки цяпрезумпціяне буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Згідностатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першоїстатті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.2Закону України«Про банкиі банківськудіяльність» банківський кредит, будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідност. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.2ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 цього Кодексу.

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В даному випадку, на підтвердження фактичного надання кредитних коштів відповідачеві, як позичальнику, та не виконання такою особою своїх зобов`язань щодо повернення отриманих на умовах строковості грошових кредитних коштів, з боку банку суду представлено банківську виписку по руху коштів по рахунку, що відкритий на ім`я відповідача по справі.

Суд із цього приводу вказує, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановленіЗаконом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п.1 п. 59 Положення про організаціюбухгалтерського обліку,бухгалтерського контролюпід часздійснення операційноїдіяльності вбанках України,що затвердженеПостановою ПравлінняНаціонального банкуУкраїни 04.07.2018№ 75 банкобов`язковомає складатина паперовихта/абоелектронних носіяхтакі регістри: особові рахунки та виписки з них.

Форма особовихрахунків затверджуєтьсябанком самостійнозалежно відможливостей програмногозабезпечення.Особові рахункита випискиз нихмають містититакі обов`язковіреквізити: 1)номер особовогорахунку; 2)дату здійсненняостанньої (попередньої)операції; 3)дату здійсненняпоточної операції; 4)код банку,у якомувідкрито рахунок; 5)код валюти; 6)суму вхідногозалишку зарахунком; 7)код банку-кореспондента; 8)номер рахункукореспондента; 9)номер документа; 10)суму операції(відповідноза дебетомабо кредитом); 11)суму оборотівза дебетомта кредитомрахунку; 12) суму вихідного залишку (п. 61 вказаного Положення).

Згідно п. 62 такого Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

В даному випадку означена виписка по руху коштів по картці відповідача відповідає означеним вимогам чинного законодавства, та є первинним документом, який беззаперечно свідчить про надання боржнику кредитних грошових коштів та існування у позичальника заборгованості за кредитним договором. Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

У зв`язку із тим, суд вважає, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, а відтак у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі.

Перевіривши надані позивачем розрахунок заборгованості, у тому числі на предмет його узгодженості із вказаною випискою руху грошових коштів по картковому рахунку, та узявши до уваги умови кредитного договору, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов такого кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого тілу кредиту.

Відповідач доказів виконання своїх договірних зобов`язань в частині повернення фактично отриманих кредитних коштів за названим кредитним договором сторона відповідача суду не представив. Так само, заперечуючи проти розрахунку заборгованості, стороною відповідача не було надано власного розрахунку.

Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язана повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем, підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, то позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення комісії суд вказує на таке.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування»визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, у тому числі, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

В даному випадку, вказані витрати щодо комісїї передбачені кредитним договором. Вказані витрати врегульовані положеннямиЗакону України «Про споживче кредитування»(стаття 8), як такі, що входять до загальних витрат за споживчим кредитом, які сплачуються споживачем.

Відтак, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача комісії у вказаному вище розмірі.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» підлягає стягненню заборгованість станом на 10.04.2024 року за Договором про встановлення кредитного ліміту № 26203000501439 від 14.09.2021 року у загальному розмірі 123 117 грн. 64 коп., що складається із залишку простроченого кредиту у розмірі 48 131 грн. 65 коп., залишку прострочених відсотків у розмірі 57 467 грн. 92 коп. та залишку прострочених комісій у розмірі 17 518 грн. 07 коп.

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлена про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явилася, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надала, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, але при цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, оскільки при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Отже, в матеріалах даної справи наявний укладений 01.04.2024 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» Договір про надання правової допомоги № 1/04, відповідно до умов якого, адвокатському об`єднанню надається право представляти права та інтереси клієнта (бути представником клієнта) в усіх судових установах України, а також, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах та організаціях, органах МВС України, прокуратурі, у приватних виконавців. Адвокатському об`єднанню надається право на подання та підписання усіх документів, необхідних для виконання доручень клієнта, в тому числі й від імені клієнта.

Згідно п.п.3.1 та 3.3 вказаного Договору отримання винагороди Адвокатським об`єднанням з надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. При визначені розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосується доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатським об`єднанням інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин Адвокатського об`єднання з клієнтом; професійний досвід, науково - теоретична підготовка та репутація Адвокатського об`єднання.

Згідно п.3.2 Договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами цього Договору: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника 1200 грн. 00 коп.; складання, підписання та відправлення боржнику претензії щодо сплати заборгованості 1200 грн. 00 коп., складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника 6000 грн. 00 коп., участь адвоката у судовому засіданні від 1200 грн. 00 коп. складання, підписання та подання до суду клопотань, пояснень, заперечень тощо від 2400 грн.00 коп., отримання копії рішення суду, виконавчого документу 600 грн. 00 коп. тощо.

Договором про надання правничої допомоги передбачено, що після належного виконання доручення Адвокатське об`єднання надає клієнту Акт прийому передачі наданих послуг.

Відповідно до Акту прийому передачі послуг з правничої допомоги, який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року, Адвокатським об`єднанням надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» наступні послуги по клієнту ОСОБА_1 : складання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за Договором про встановлення кредитного ліміту № 26203000501439 від 14.09.2021 року - 6000 грн. 00 коп.; проведення юридичного та фінансового аналізу по боржнику Договором про встановлення кредитного ліміту № 26203000501439 від 14.09.2021 року 1200 грн. 00 коп.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що її складання не потребувало від фахівця у галузі права, будь-яких надмірних додаткових зусиль та знань, тому, як наслідок, сума витрат на її написання є значно завищеною, оскільки її обсяг становить 14 аркушів, а також містить прохальну частина позову та перелік додатків до позовної заяви, виконання яких не потребує додаткового та надмірного інтелектуального навантаження. При цьому у самому тексті позову здебільше наведені норми чинного законодавства, використання яких є виключно типовим для даного виду цивільно-правових спорів, та процесуальні застереження, формулювання та наявність яких визначена нормами ЦПК України. Окрім цього безпосередньо представник позивача участь у судових засіданнях не приймав.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку, що позивачем не обґрунтовано розмір витрат на правничу допомогу в їх повному обсязі, адже витрати на консультацію та написання позовної заяви у сумарній кількості є завищеними, відтак, сума таких витрат є неспівмірною, оскільки не відповідає складності справи та наданому адвокатом об`єму допомоги.

Таким чином, суд вимушений констатувати, що позивачем не обґрунтовано у повній мірі розмір витрат на правничу допомогу в їх повному обсязі, сума таких витрат є неспівмірною, оскільки не відповідає складності справи та наданому адвокатом об`єму допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує практику Європейського суду з прав людини з розв`язання питання відшкодування судових витрат, яка зазначена ним у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», і зроблено висновок, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, суд вважає співмірним в даному випадку є стягнення на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп., з урахуванням складності справи та фактичного обсягу виконаних робіт.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисуд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.526,527,530,615,625,1052,1054 ЦК України, ст.ст.2,10,11,57-60,88,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «СанфордКапітал» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останя відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (місцезнаходження:49005,м.Дніпро,вул.Сімферопольська,буд.21,5поверх,приміщення 68,69, кодЄДРПОУ 43575686) заборгованість за Договором про встановлення кредитного ліміту № 26203000501439 від 14.09.2021 року, станом на 10.04.2024 року, у загальному розмірі 123117 грн.64коп., що складається із залишку простроченого кредиту у розмірі 48 131 грн. 65 коп., залишку прострочених відсотків у розмірі 57 467 грн. 92 коп. та залишку прострочених комісій у розмірі 17 518 грн. 07 коп.

3. Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останя відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (місце знаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5 поверх, приміщення 68, 69, код ЄДРПОУ 43575686) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.

4. Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останя відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (місце знаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5 поверх, приміщення 68, 69, код ЄДРПОУ 43575686)понесені тадокументально підтвердженісудові витратипо справіу виглядісудового зборув розмірі 2422грн.40коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:Мовчан Д.В.