Рішення № 132348572, 05.12.2025, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 233/3960/24

Провадження №2/932/1209/25

РІШЕННЯ

іменем України

заочне

05.12.2025 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Салькової В.С., за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В., позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Соколова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом і в обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач ОСОБА_2 є його колишньою дружиною та матір`ю їхньої доньки ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя між сторонами не склалося через відсутність взаєморозуміння, відповідач почала зловживати алкогольними напоями, що викликало постійні сварки та призвело до того, що з березня 2010 року вони остаточно припинили спільне життя. Рішенням суду від 16.09.2011 шлюб між ними розірвано.

Після розірвання шлюбу донька фактично проживала у бабусі ОСОБА_3 , оскільки він був змушений за роботою їздити різними містами країни, але вони разом займалися вихованням, розвитком дитини, утримували її. Дитина мешкала окремо від матері, оскільки остання займалася влаштуванням особистого життя, зловживала алкоголем, на ґрунті чого вчиняла сварки. У зв`язку з цим дитина не контактувала з матір`ю та відмовлялася спілкуватися з нею. Відповідач не приділяла доньці належної уваги, іноді лише цікавилася навчанням.

Після смерті бабусі в 2021 році позивач забрав дитину до м. Києва за місцем свого проживання та роботи. Він не створював перешкод у спілкуванні відповідача з донькою, але та жодної допомоги у вихованні та матеріальному утриманні дитини надавати не бажала та не бажає, не працює, тривалий час у житті дитини участі не бере, не телефонує їй, а коли нагадує про себе, то знаходиться під час цього у стані сп`яніння. Дотепер він сам займався вихованням доньки, її розвитком, навчанням, відпочинком і повним матеріальним утриманням. Дитина ніколи не питає про матір, для неї та стала чужою людиною. Відповідач самоусунулася й від здійснення заходів щодо забезпечення безпеки дочки від час військової агресії РФ.

17.10.2023 судовим наказом з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини, 21.05.2024 відкрите виконавче провадження та наразі у відповідача існує борг за аліментами, оскільки аліменти не сплачуються взагалі.

Оскільки ОСОБА_2 тривалий час без поважних причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дитини, позивач просить суд позбавити її батьківських прав щодо доньки.

ІІ. Позиції, пояснення, заяви (клопотання) учасників справи

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Соколов В.В. підтримали заявлені вимоги та наполягали на їхньому задоволенні. Позивачем надані суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та додано, що станом і на цей час обставини не змінилися, відповідач не виявляє інтересу до дитини, ніяк не бере участі в її житті та не сплачує стягнуті судом аліменти. Раніше він не вбачав потреби в їхньому стягненні, тому не звертався до суду. Він бачив відповідача востаннє ще до пандемії з коронавірусної хвороби, її місцезнаходження наразі йому невідоме.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлялася у порядку, передбаченому ЦПК України, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Відзиву на позовну заяву суду не надіслала, про свою позицію у справі не повідомила.

Представник третьої особи до суду також не з`явився. Від начальника служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації до суду надійшов висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та заява про розгляд справи за відсутності представника.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Справа надійшла з Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області внаслідок зміни територіальної підсудності судових справ та ухвалою суду від 02.04.2025 була прийнята до провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 06.05.2025.

Ухвалою суду від 14.04.2025 у справі замінено третю особу зі Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації на Службу у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

29.05.2025 ухвалою суду закрите підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд на 24.07.2025.

Розгляд справи відкладався на 09.09.2025, 13.10.2025 та 26.11.2025 через неявку відповідача.

26.11.2025 у зв`язку із повторною неявкою до суду відповідача, що повідомлялася у встановлений законом спосіб про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання нею відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-282 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

26.11.2025 за наслідками розгляду справи суд перейшов до стадії ухвалення рішення суду з його проголошенням в судовому засіданні 05.12.2025.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівці Донецької області (а.с.9).

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у справі №0527 №2-1422/11 від 16.09.2011, яке набрало законної сили 04.10.2011, шлюб між сторонами розірваний (а.с.13).

Позивач та його дочка є внутрішньо переміщеними з м. Костянтинівки Донецької області до м. Києва особами з 30.08.2022 (а.с.8,11).

Дитина ОСОБА_1 є ученицею 10-Б класу Київського Державного художнього ліцею імені Т.Г. Шевченка (а.с.12).

На підставі судового наказу Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2023 у справі №759/19310/23 (а.с.14), постановою старшого державного виконавця Костянтинівського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного МУ МЮ 21.05.2024 відкрите виконавче провадження №75084683 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 05.10.2023 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.15).

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим державним виконавцем, сукупний розмір заборгованості з аліментів ОСОБА_2 станом на червень 2024 року складав 29353,35 грн (а.с.16).

За відомостями НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Костянтинівської міської ради Донецької області від 02.07.2024 дитина ОСОБА_1 навчалася там з першого по дев`ятий клас, і на час початку навчання її батьки були розлучені. Фактично вона проживала з бабусею ОСОБА_3 , яка разом з батьком ОСОБА_1 займалися її вихованням та утриманням, постійно спілкувалися з класним керівником щодо виконання дитиною навчального плану, її розвитку. Батько має для дитини високий авторитет, про матір вона категорично не спілкувалася, згадувала з негативом. Після смерті бабусі дитину забрав батько до м. Києва наприкінці 2021 року та другий семестр восьмого та дев`ятий клас вона навчалася дистанційно. Батько приділяв увагу вихованню доньки, мав позитивний вплив на неї (а.с.17).

За відомостями Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.07.2024 не проживають, місце перебування матері невідоме (а.с.18). За вказаною адресою зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 (а.с.31).

Відомості про поточне місце проживання/перебування та працевлаштування відповідача ОСОБА_2 відсутні.

Висновком органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.08.2025 (вих.106-9388 від 08.09.2025) встановлене, що ОСОБА_2 самоусунулася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків щодо виховання дитини, що виражається в її бездіяльності з налагодження психоемоційного зв`язку з донькою та свідомому системному нехтуванні своїми батьківськими обов`язками. Мати ніколи не займалася вихованням ОСОБА_4 , не піклувалася про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не створювала належних умов для розвитку природних здібностей, не готувала до самостійного життя та праці. З огляду на наведене та в інтересах дитини орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав (а.с.93-95).

В судовому засіданні вислухана думка дитини ОСОБА_1 з питання позбавлення її матері батьківських прав щодо неї. Так, дитиною пояснене, що вона перебуває у віці повних 17 років, навчається в художньому ліцеї. Десь з трирічного віку вона виховувалася бабусею в м. Костянтинівці та татом, мати ніколи не цікавилася нею, хоча і мешкала в будинку поруч. Вона зловживала алкоголем, влаштовувала сварки, займалася своїм життям. Потім, коли бабуся померла, в 2021 році батько забрав її до м. Києва, та з того часу вони живуть удвох, між ними наявні теплі стосунки, батько повністю опікується нею, утримує, постійно цікавиться її життям. Мати вона бачила востаннє ще до 2022 року в м. Костянтинівці, де та перебуває зараз їй невідомо, вони не спілкуються, якщо мати зрідка й телефонує, то перебуває п`яною. Вона розуміє суть позбавлення батьківських прав та бажає, щоб її матір була позбавлена таких прав щодо неї.

V. Оцінка суду

Дослідивши надані суду дані у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 18 та частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 N789-XII та набула чинності для України 27.09.1991, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ці положення міжнародного законодавства знайшли своє визначення у законодавстві національному, і відповідно до вимог статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати дитину. За змістом статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У випадку виникнення підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, зокрема, у разі ухилення від своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстокого поводження з дитиною.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

При цьому наведені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З наданих доказів встановлено, що відповідач систематично протягом тривалого часу ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї дитини. Доказів на підтвердження поважності ухилення від виконання батьківських обов`язків суду не надавалося.

Статтею 8Закону України«Про охоронудитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Пунктами 16 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.03.2007№3«Про практикузастосування судамизаконодавства прирозгляді справпро усиновленняі пропозбавлення тапоновлення батьківськихправ» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Діючи виключно в інтересах дитини з метою захисту її прав, суд, визнаючи, що законодавство України і усталена практика Європейського Суду з прав людини визначає позбавлення батьківських прав крайньою мірою при вирішенні подібних справ, не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі.

Враховуючи всі обставини справи, з метою захисту інтересів неповнолітньої ОСОБА_1 суд вважає за необхідне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неї.

При цьому суд враховує, що відповідач є жінкою працездатного віку, відомості про наявність у неї проблем зі здоров`ям відсутні, з досліджених судом доказів вбачається, що вона постійно щонайменше до 2022 року мешкала в м. Костянтинівці неподалік від своєї доньки ОСОБА_1 , отже, обставин, які б об`єктивно могли перешкоджати їй опікуватися донькою, не встановлено. Її ухилення від виконання батьківських обов`язків триває майже все життя дитини, яка не відчуває материнського піклування, любові та турботи, не отримує від неї жодного виду допомоги. Стягнуті судом на утримання дитини аліменти відповідач від початку не сплачує. Суд наголошує, що не зважаючи на позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини, вона зобов`язана виконувати свої батьківські обов`язки з утримання доньки до досягнення нею повноліття, сплачуючи аліменти на її утримання.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,128,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактично мешкає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа без самостійних вимог на предмет позову: служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, код за ЄДРПОУ 37393756), про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його перегляд відповідачем та подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене та проголошене в судовому засіданні 05.12.2025.

Суддя: В.С. Салькова