Рішення № 132346225, 05.12.2025, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/950/25

Провадження № 2/602/475/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2025 р. м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участю секретаря судового засідання Майхрук Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТСЕРВІС» (далі - ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» або Товариство або позивач) через свого представника адвоката Ушакевич М.П. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник або відповідач) про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтуваннясвоїх вимогвказує нате,що 09.02.2025між Товариствомта ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено кредитний договір № 240209-002, за умовами якого Товариство надало позичальнику кредит в сумі 36585,37 грн строком на 6 місяців. За умовами договору крім процентів стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 18% (сума комісії 6585,37 грн). Позивач стверджує, що він свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, а позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором не виконує. За розрахунками позивача станом на 01.05.2025 непогашена заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» становить70479,72грн,яка складаєтьсяз простроченоїзаборгованості засумою кредиту-36585,37грн тапростроченої заборгованостіза процентами 33894,35грн,і якупозивач проситьстягнути звідповідача. Також разом із заборгованістю за договором позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та суму правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, письмових заперечень проти позову до суду не подав.

Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06 листопада 2025 року.

Ухвалою суду від 06.11.2025 розгляд справи відкладено на 05 грудня 2025 року за клопотанням відповідача.

Представник позивача ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС»» у судове засідання не прибув, однак в позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, на відеоконференцзв`язок з судом не вийшов, хоча попередньо подав суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не подав.

Ураховуючи наведене вище, з огляду на положення ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно зі частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши та оцінивши письмові пояснення позивача у позовній заяві, інші матеріали справи, докази, які у них містяться, встановив фактичні обставини і відповідні спірні правовідносини та дійшов наступних висновків.

9 лютого 2024 року ОСОБА_1 дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а саме електронним підписом одноразовим ідентифікатором, підписав: Договір про надання кредиту (індивідуальну частину) №240209-002, Графік платежів за договором, а також Паспорт споживчого кредиту, що підтверджується доданими до позовної заяви належним чином засвідченими копіями зазначених документів (а.с. 18-25).

Згідно з довідкою про укладення договору, виданою ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» за вих. №01/05/-13 від 01.05.2025 одноразовий ідентифікатор відправлено позичальнику на його номер телефону 09.02.2024 об 11:34:32 год, введено позичальником/відправлено Товариству 09.02.2024 об 11:34:50 год (а.с. 35)

Відповідно до п. 5.1 згаданого вище договору кредитодавець (ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС») надає позичальнику кредит у розмірі, вказаному у договорі на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені договором.

Станом на 09.02.2024 ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41125531) було зареєстроване як фінансова установа та у нього була чинна ліцензія на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію фінансової установи, виданих Нацкомфінпослуг від 11.09.2018 та НБУ від 10.02.2021, копією розпорядження Нацкомфінпослуг від 29.11.2018 №2084 (а.с. 53-56), а також інформацією, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного банку України «Комплексна інформаційна система Національного банку України» за посиланням: https://kis.bank.gov.ua/.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Положеннями частини другої статті 638 та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з першим реченням частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України"Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 3, 6, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 12 Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що сторони уклали кредитний договір №240209-002 від 09.02.2024 (далі у тексті Кредитний договір), на підставі якого між сторонами виникли кредитні правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших актів цивільного законодавства.

Кредитним договором встановлені наступні умови: сума кредиту 36585,37 грн (п.3.1 договору); сума на карту 30000,00 грн (п. 3.2 договору); комісія за видачу кредиту 18% від суми кредиту, порядок сплати комісії за видачу кредиту утримується на користь кредитодавця з суми кредиту в момент видачі кредиту (п. 3.4 договору); строк, на який надається кредит, 182 дні (п.3.9 договору) або 6 місяців (Паспорт споживчого кредиту); процентна ставка за перший місяць 120,45% річних, за всі наступні місяці 361,35 грн (п. 3.10 договору).

Кредит надається позичальнику шляхом перерахування на банківський (картковий) рахунок позичальника (п. 5.3 Кредитного договору).

У пункті 2.1 Кредитного договору вказано номер картки позичальника та реквізити його банківського рахунку в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Позичальнику надається кредит в розмірі, передбаченому п. 3.1 договору. Позичальнику перераховується на його картковий рахунок сума, зазначена в пункті 3.2 договору в день укладення договору (п. 5.4, 5.5 Кредитного договору).

Різниця між сумою, зазначеною в п. 3.1 договору, та сумою, зазначеною в п. 3.2, є комісією за видачу кредиту, входить до тіла кредиту і утримується з позичальника за рахунок кредиту в день видачі кредиту (п. 5.6 Кредитного договору).

На виконанняумов Кредитногодоговору Товариствоздійснило переказ грошових коштів на картковий рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», реквізити якого відповідають реквізитам рахунку, що вказаний як банківський рахунок відповідача у п. 2.1 Кредитного договору, що підтверджуєтьсянаданою позивачемкопією платіжноїінструкції №282від 09.02.2024(а.с. 43).

До позовної заяви додано Виписку з особового рахунку за Кредитним договором та Розрахунок кредитної заборгованості, згідно з якими непогашена заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством складає 70479,72 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 36585,37 грн, заборгованість за процентами 33894,35 грн (а.с. 34, 43).

Суд констатує, що відповідач свого контррозрахунку процентів та комісії за Кредитним договором не навів, доказів повної чи часткової оплати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та/або процентами суду не надав.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України на позичальника покладено обов`язок повернути кредит та сплатити проценти.

Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування врегульовані Законом України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VIII (далі у тексті Закон №1734-VIII).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону №1734-VIIIзагальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №1734-VIIIдо загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, положення Закону №1734-VIII передбачають право кредитодавця небанківської фінансової установи встановлювати у договорі про споживчий кредит комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, у т.ч. пов`язані з наданням кредиту.

Суд, перевіривши правильність нарахувань сум заборгованості за тілом кредиту, процентів і комісії у доданому до позовної заяви розрахунку, дійшов висновку, що вони здійснені позивачем відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства: у межах тих розмірів, які передбачені Кредитним договором; суми процентів за користування кредитом нараховані у межах строку надання кредиту.

З огляду на наведене вище, за відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо погашення боргу відповідачем та спростування зазначеного розміру заборгованості, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача за Кредитним договором у розмірі 70479,72 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 36585,37 грн, заборгованість за процентами 33894,35 грн.

Таким чином встановлено, що відповідач, який отримав кредитні кошти, не виконав взяті на себе договірні зобов`язання за Кредитним договором - кредит не повернув, проценти за його користування не сплатив, чим порушив права позивача як кредитодавця.

На підставі наведеного вище суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і позов слід задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 гривень, який був сплачений позивачем за платіжною інструкцією № 6232 від 17.09.2025.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги слід зазначити наступне.

Відповідно дочастин першої-третьоїстатті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До позовної заяви позивачем долучено Договір №25-01/2023 про надання правової допомоги, укладений 25.01.2023 між Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» (далі Об`єднання), з однієї сторони, та ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» (Клієнт), з іншої сторони (далі у тексті - Договір) (а.с. 44-48).

Відповідно до пункту 1.4 Договору перелік боржників, щодо яких надається правова допомога, сума заборгованості та інші дані, необхідні для виконання умов Договору, зазначаються в Реєстрі боржників (Додаток №1 до Договору). У випадку, якщо щодо боржника необхідно надання правової допомоги у судовому порядку або на етапі виконавчого провадження відповідна інформація та відомості зазначаються в Акті приймання-передачі справ на надання правової допомоги (Додаток №2 до Договору).

У пункті 4.7 Договору сторони погодили, що факт надання Об`єднанням правової допомоги згідно умов цього Договору засвідчується Актом приймання-передачі наданої правової допомоги, згідно форми, узгодженої сторонами у додатку №4 до цього Договору.

У позовній заяві представник позивача стверджує, що на виконання умов, визначених розділом 4 Договору, складено Акт № 3 приймання-передачі наданої правової допомоги, де вказується розмір та обсяг наданої правової допомоги із зазначенням її вартості.

За результатами дослідження матеріалів справи суд констатує, що Акту приймання-передачі за узгодженою сторонами формою, який би засвідчував факт надання позивачу професійної правничої допомоги у цій справі, матеріали справи не містять.

Також позивачем не надано ні детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, ні доказів оплати послуг адвоката за такі роботи (послуги).

Отже, понесення стороною позивача витрат на правничу допомогу адвоката у цій справі та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті позивачем, не підтверджується відповідними доказами, що є підставою для відмови у стягненні таких витрат з відповідача.

На підставі наведеного вище, статей 207, 525, 526, 629, 638, 1054, 1055 ЦК України, статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись статтями 12, 13, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 273-275, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«КРЕДИТСЕРВІС» заборгованість за кредитним договором №240209-002 від 09.02.2024 в сумі 70479,72 (сімдесят тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 72 коп).

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТСЕРВІС» сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

4. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: Товариство зобмеженою відповідальністю«КРЕДИТСЕРВІС», місцезнаходження: вул. Коновальця Євгена, буд. 36-Д, приміщення 65-з, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41125531.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: В. А. Наумчук