Рішення № 132346033, 05.12.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2984/25

2/583/1143/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Плотникова Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2025 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Юніт Капітал» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 964609812 від 21.06.2021 р. у розмірі 22276,00 грн.; судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір в розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. покласти на відповідача. Позовні вимоги мотивує тим, що 21.06.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Кредитний договір № 964609812, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 7000,00 грн. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого додатковими угодами продовжено, відповідно до умов якого, право вимоги за Кредитним договором № 964609812 від 21.06.2021 року перейшло до ТОВ «Таліон плюс». 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого, право вимоги за Кредитним договором № 964609812 від 21.06.2021 р. перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс». 04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого, право вимоги за Кредитним договором № 964609812 від 21.06.2021 р. перейшло до ТОВ «Юніт капітал». Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 22276,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

08.08.2025 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач ОСОБА_1 позов не визнає, вважає позовні вимоги безпідставним та необґрунтованими, оскільки жодних дій для отримання кредиту відповідач не вчиняв, кредитним коштами не розпоряджався, а також позивачем не надано належних доказів набуття ним права вимоги. Так у період з 11.06.2021 р. по 18.06.2021 р. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», після цього близько місяця лікувався вдома, відповідно до рекомендацій, під наглядом сімейного лікаря. Перебуваючи на лікуванні, відповідач отримав інформацію про те, що з його карткових рахунків були зняті кошти, а також перераховані на фізичних юридичних осіб, невідомих відповідачеві. З отриманих відповідачем виписок по картці НОМЕР_1 (яку він не оформлював) та по картці НОМЕР_2 , останній дізнався, що у період з 18.06.2021 р. по 21.06.2021 р. з його рахунку були зняті кошти у м. Херсон, перераховані на рахунок НОМЕР_3 *zMoney GP KYIV UA (організації невідомої відповідачеві). Відповідач має номер телефону НОМЕР_4 , номер телефону, вказаний позивачем - НОМЕР_5 ОСОБА_1 не належить. Крім того, відповідач вказує, що не давав заявок на відкриття карти НОМЕР_1 , у останнього наявна карта НОМЕР_2 , а тому необхідності відкриття нової карти не було. Стосовно самовільного списання коштів та інших операцій ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» на «гарячу лінію» та листом банк повідомив відповідача про те, що його платіжною карткою був здійснений переказ коштів з використанням особистої інформації, у випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо зняття коштів банк рекомендував звернутися до правоохоронних органів та радив змінити пін-код картки. 20.08.2021 р. та 27.08.2021 р. ОСОБА_1 звертався до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення про те, що у період з 18.06.2020 р. та 20.06.2020 р. у нього було знято кошти невідомим особами на загальну суму 15000,00 грн. За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 27.08.2021 р. було відкрито кримінальне провадження №12021205480000272 від 27.08.2021 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Крім того, зазначає, що позивач не довів наявність у нього права звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.06.2021 р., який укладений після 28.11.2018 - відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли. Також позивачем не надано суду доказів на підтвердження оплати за укладеними договорами факторингу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу правову допомогу орієнтовно у розмірі 15000,00 грн.

13.08.2025 р. представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що відповідачем не надано до суду спростування щодо методу укладання кредитного договору, перерахунку коштів, отримання кредитних коштів та неповернення кредитних коштів, а тому кредитний договір № 964609812 укладений 21.06.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є чинним. Стосовно заяви відповідача про вчинення кримінального правопорушення 28.08.2021 р. немає остаточно вироку кримінального суду, до того ж навіть не відкрито судове провадження. У зв`язку з цим, відповідач мав би самостійно довести, що це дійсно не він був контрагентом в даному кредитному договорі. Висновок відповідача про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу. Так відповідно до умов договору факторингу передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Таким чином, право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 03.08.2021 р., тобто після укладання кредитного договору №964609812 від 21.06.2021 р. Щодо твердження відповідача на недоведеність переходу права вимоги в зв`язку з тим, що позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу, представник позивача зазначає, що перерахування коштів клієнту не є предметом доказування у даному спорі, оскільки в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру. Якщо в договорі прямо зазначено, що право вимоги переходить у момент підписання реєстру прав вимоги, а не після здійснення оплати, то цей пункт договору має пріоритет. Таким чином позивач не має обов`язку надавати докази здійснення оплати за відступлені права вимоги, оскільки така обставина не впливає на законність переходу права вимоги відповідно до положень чинного законодавства та договору факторингу. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, представник позивача зазначає, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідач не надав жодних документів. Окрім того, вартість виконаних представником відповідача робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мальченко Д.В. заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 21.06.2021 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 964609812, за умовами якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договору, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитна лінія надається строком на 8 днів від дати отримання кредиту Дисконтний період) (п.1.7. Договору).

Сторони погодили, що встановлений в п.1.7. договору строк дисконтного періоду т, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в теміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних у цьому пункті, не обмежена (п. 1.8. Договору).

Відповідно до п. 1.9 договору сторони договору погодили, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти: виключно за період строку, визначеного в п. 1.7 договору 620,50% річних (1,70% від суми кредиту за кожний день користування ним); за умови продовження строку дисконтного періоду 620,50% річних (1,70% в день від суми кредиту за кожний день користування ним); у випадку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50% річних (1,70% в день від суми кредиту за кожний день користування ним).

Згідно з п. 1.12 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії.

До укладення кредитного договору, 21.06.2021 р. ОСОБА_1 підписано також паспорт споживчого кредиту, в якому йому була надана інформація щодо умов кредитування (а.с. 12).

Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 21.06.2021 р. ОСОБА_1 для отримання кредиту в розмірі 7000,00 грн. за кредитним договором № 964609812 від 21.06.2021 р. зазначено номер картки 4731-21ХХ-ХХХХ-9786 (а.с. 16).

21.06.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконано свої зобов`язання за договором та перераховано на картку № НОМЕР_6 , номер якої надано йому позичальником та вказано у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 21.06.2021 р., яка емітована АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , кредитні кошти в сумі 7000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.2021 р., довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповіддю АТ КБ «Приватбанк» від 01.08.2025 №20.1.0.0.0/7-250723/44126-БТ та випискою по рахунку (а.с. 27, 29, 139, 140).

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

У ч. 1 ст. 627ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.

Так пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що кредитний договір № 964609812 від 21.06.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. ОСОБА_1 договір підписаний 21.06.2021 р. електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV4X6J5, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 24).

Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину,що спростовує доводи предствника відповідача у цій частині.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача зазначає, що відповідач жодних дій для отримання кредиту не вчиняв, кредитними коштами не розпоряджався.

Доводи представника відповідача про те, що кредитний договір відповідач не укладав та не підписував суд вважає непереконливими, так як вони спростовуються наданим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» алгоритмом дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі з метою акцепту оферти та укладення електронного кредитного договору, затвердженим Наказом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» «17/09-03 від 17.09.2019 року, довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про надсилання позивачем 21.06.2021 р. о 16:14:22 на номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_7 одноразового ідентифікатору MNV4X6J5 та про підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину.

Крім того, в заявці на отримання грошових коштів в кредит, що була створена 21 червня 2021 року на сайті moneyveo.ua, було вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податку, адреса реєстрації та місця фактичного проживання, номер мобільного телефону. При цьому представник відповідача не обґрунтував яким чином треті особи набули доступ до персональної інформації відповідача, що була зазначена в заявці на отримання грошових коштів в кредит.

Представник відповідача вказує на те, щономер мобільнго телефону: НОМЕР_5 ОСОБА_1 не належить, однак суд не бере до уваги такі доводи, так як згідно інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 01.08.2025 р. номер телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_7 , співпадає з фінансовим номером телефону , зазначеним у заявці на отримання грошових коштів в кредит, що була створена 21 червня 2021 року на сайті moneyveo.ua (а.с. 139, 16).

Стосовно посилань представника відповідача про те, що станом на теперішній час триває досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12021205480000272 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, відомості про яке були внесені 27.08.2021 року за заявою ОСОБА_1 про те, що невстановлена особа скоїла крадіжку грошових коштів у сумі 15000 грн. з його банківської картки НОМЕР_6 АТ КБ «ПриватБанк», суд виходить з наступного.

Судові рішення, які набрали законної сили та свідчили б про те, що треті особи отримали доступ до акаунта відповідача в системі "Приват24", електронної пошти, облікових записів, з незаконним використанням персональних даних відповідача, оформили кредит на ім`я відповідача - відсутні.

Сам по собі факт внесення до ЄРДР відомостей за фактом таємного викрадення чужого майна не підтверджує наведених представником відповідача обставин, що свідчать про не укладення відповідачем спірного правочину.

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0/7-210820/6404 від 14.09.2021 р. на звернення ОСОБА_1 стосовно повернення коштів, які були зняті з платіжних карток № НОМЕР_1 , № НОМЕР_8 , було повідомлено, що 20.06.2021 р. з платіжної катки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 були зняті грошові кошти. Для того, щоб зняти грошові кошти був правильно введений пін-код картки. За рахунком № НОМЕР_8 був здійснений переказ коштів. При здійсненні переказу були коректно введені номер картки ОСОБА_1 , термін її дії та CVV2 код. Після чого транзакція була підтверджена 3Dsecure, який надсилався на фінансовий телефон ОСОБА_1 . Використовуючи особисту інформацію ОСОБА_1 була підключена послуга «Миттєва розстрочка» на картковий рахунок № НОМЕР_8 . Послуги, які пов`язані з платіжною карткою надаються виключно при умові володіння особистою інформацією клієнта. Саме тому банк постійно акцентує увагу про нерозголошення такої інформації. Відповідно до п. 2.1.4.12.3 Умов банк не несе відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (а.с. 108).

Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами те, що договір, який був оформлений в електронній формі з використанням електронного підпису відповідача ОСОБА_1 , був укладений не відповідачем, а іншою особою без відома відповідача.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору у визначений законом спосіб, право вимоги за яким набув позивач.

Відповідно до ч. 1 ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст.516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як клієнтом та ТОВ «Таліон плюс» як фактором укладено договір факторингу №28/1118-01, а 28.11.2019 р., 31.12.2020 р., 31.12.2021 р., 31.12.2022 р. та 31.12.2023 р. додаткові угоди до нього, на підставі яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором № 964609812, укладеним 21.06.2021 р. з ОСОБА_1 у розмірі 13582,00 грн. (реєстр прав вимоги № 145 від 03.08.2021 р.) (а.с. 36-50).

Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює попередній (п. 2.2).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п. 4.1).

Відповідно пункту 1.3 договору, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 8.1 цього договору, договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони).

Строк дії вказаного договору згідно п. 8.2 було встановлено до 28 листопада 2019 року.

У подальшому додатковими угодами вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2024 року включно.

Згідно протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги № 145 від 03.08.2021 р. та акту звірки від 31.12.2021 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» останнім було сплачено суму фінансування за відступлення прав вимоги за реєстром прав вимоги № 145 в розмірі 9994264,91 грн. (а.с. 51).

Враховуючи положення договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача, оскільки підписання реєстру права вимоги №145 відбулося 03.08.2021 р., тобто після укладення договору № 964609812 від 21.06.2021 р.

05.08.2020 р. між ТОВ «Таліон плюс» як клієнтом та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» як фактором укладено договір факторингу № 05/0820-01, на підставі яких ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором № 964609812, укладеним 21.06.2021 р. з ОСОБА_1 у розмірі 22276,00 грн. (реєстр прав вимоги № 10 від 31.07.2023 р.) (а.с. 52-59).

Згідно протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та платіжної інструкції № 4484 від 01.08.2023 р. останнім було сплачено за відступлення прав вимоги 2586694,30 грн. (а.с. 60).

04.06.2025 р. між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» як клієнтом та ТОВ «Юніт капітал» як фактором укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за яким ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступило ТОВ «Юніт капітал» права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором № 964609812, укладеним 21.06.2021 р. з ОСОБА_1 у розмірі 22276,00 грн. (а.с. 61-67).

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 р. між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» та платіжних інструкцій останнім було сплачено за відступлення прав вимоги 6810635,54 грн. (а.с. 68-72).

Доводи представника відповідача щодо недоведеності набуття позивачем права вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору № 964609812 від 21 червня 2021 року, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у п. 1.3. якого зазначено, що право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Враховуючи положення договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача, оскільки реєстр права вимоги № 145 від 05 серпня 2021 року підписано сторонами в межах дії договору факторингу, і після укладення договору № 964609812 від 21 червня 2021 року.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № № 964609812 від 21 червня 2021 року, що підтверджується реєстром прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року, який був складений і підписаний сторонами в межах дії договору факторингу.

Згідно протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та платіжної інструкції № 4484 від 01.08.2023 р. останнім було сплачено за відступлення прав вимоги 2586694,30 грн. (а.с. 60).

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором, що підтверджується реєстром прав вимоги від 04 червня 2025 року.

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 р. між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» та платіжних інструкцій останнім було сплачено за відступлення прав вимоги 6810635,54 грн. (а.с. 68-72).

Посилання представника відповідача на відсутність доказів сплати суми фінансування за договорами факторингу є безпідставними, адже зі змісту договорів факторингу слідує, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги (п.4.1. договору факторингу № 28/1118-01, п.4.1. договору факторингу №05/0820-01) чи акта прийому-передачі реєстру боржників (п. 1.2. договору факторингу № 04/06/25-Ю).

Отже, копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Таким чином, ТОВ «Юніт капітал» є новим кредитором, так як набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 964609812 від 21.06.2021 р., а тому вправі вимагати погашення відповідачем заборгованості згідно з цим договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, своєчасно кредитні кошти та відсотки товариству не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Як вбачається з розрахунків заборгованості та виписки з особового рахунка за кредитним договором № 964609812 заборгованість відповідача перед позивачем становить 22276,00 грн. та складається з: простроченого тіла в розмірі 7000,00 грн; прострочених відсотків у розмірі 15276,00 грн. (а.с. 73-75).

Правильність вищезазначеного розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростована.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір, укладений з відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором, договори факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Фактично, порушене право кредитора залишилось незахищеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

Так положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правничої допомоги від 05.06.2025 р. № 05/06/25-01 про надання правничої допомоги Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» з додатком до нього; додаткова угода № 25770530868 від 05.06.2025 р. до договору про надання правничої допомоги № 105/06/25-01 від 05.06.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025, відповідно до якого вартість наданих плугу становить 7000,00 грн (а.с. 76-79).

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.

У детальному описі виконаних робіт зазначено, що адвокатським бюро здійснено таку роботу: складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 964609812 від 21.06.2021 р. 2 год. 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 964609812 від 21.06.2021 р. 2 год. - 1000,00 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год. 500,00 грн.; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год. 500,00 грн., всього на суму 7000,00 грн.

Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000,00 грн. є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, при подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн (а.с. 9).

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 4422,40 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 207, 517, 526, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Юніт капітал» (вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за договором № 964609812 від 21 червня 2021 року в сумі 22276,00 грн. та 4422,40 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 26698,40 грн. (двадцять шість тисяч шістсот дев`яносто вісім грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова