Ухвала суду № 132345583, 04.12.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/11261/25

Провадження № 2/466/4503/25

У Х В А Л А

про передачу справи на розгляд іншому суду

« 04 » грудня 2025 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Торська І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 466/11261/25 передана на розгляд до провадження судді Шевченківського районного суду м. Львова Торській І.В.

В той же час, зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Шевченківським районним судом м. Львова та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 27 ЦПК Українипозови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Підстав для застосування альтернативної підсудності, визначеної ст. 28 ЦПК України, судом не встановлено.

Відповідно до інформації отриманої судом про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №2084172 від 03.12.2025, фактична адреса проживання відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Володимирського міського суду Волинської області .

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Згідно з частиною 9 статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК Українипередбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 378 ЦПК Українисудове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Тобто, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд має завжди бути встановленим законом. Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів, адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений леґітимності, яка вимагається в демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб.

Отже, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд, тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Поняття суд, встановлений законом, включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

З огляду на викладене, вважаю за необхідне передати справу для розгляду за підсудністю до Володимирського міського суду Волинської області.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 466/11261/25 за позовною заявою Товариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий Центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати за підсудністю доВолодимирського міського суду Волинської області, що розташований за адресою: 44702, Волинська область, м. Володимир, вул. Сагайдачного, 24, е-mail:inbox@vo.vl.court.gov.ua.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленоюЦивільним процесуальним кодексом Українипідсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першоїстатті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скаргине пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя: І. В. Торська