Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 138/2990/25
Провадження №:2/138/1474/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2025 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю секретаря Бугери І.С.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Могилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з вказаним вище позовом про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, зокрема, що 20.07.2022 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір №8795902770. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Сума кредиту наданого відповідачу становить 108181,50 грн. Строк користування 60 місяців. Річні проценти становлять 0,01% від суми боргу за договором. Щомісячні проценти становлять 2,49% від суми кредиту. Кредит надається безготівковим шляхом. 21.07.2022 права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 01.09.2021. Разом з тим, відповідач свої обов`язки щодо повернення кредиту не виконує, що призвело до виникнення у неї заборгованості у загальному розмірі 113768,18 грн. Таким чином, позичальником грубо порушено умови кредитного договору.
Враховуючи викладене вище, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №8795902770 від 20.07.2022 у загальному розмірі 113768,18 грн.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17.10.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та розпочато підготовче провадження у справі.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з`явилась. У своєму позові просила розгляд справи проводити без її участі. Позовні вимоги підтримала. Заперечень проти ухвалення заочного рішення у справі не зазначила.
Відповідач в судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась завчасно та належним чином за адресою реєстрації місця проживання, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням.
Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на відсутність заперечень від сторони позивача, ухвалою від 05.12.2025 вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи таке.
Встановлено, що 20.07.2022 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8795902770. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Сума кредиту 108181,50 грн. Строк кредитування 60 місяців. Процентна ставка при наданні кредиту 5%, що становить 5151,50 грн. Щомісячні проценти становлять 2,49% від суми кредиту. Річні проценти 0,01% від суми боргу за договором. У пункту 1.3. договору сторони погодили порядок повернення кредиту, зокрема, кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів).
Крім того, 20.07.2022 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було підписано паспорт кредиту №5902770, в якому зазначено, зокрема, основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів), а також інша контактна та додаткова інформація.
Позивачем також надано до суду умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» затвердженого наказом Генерального директора № 4 від 02.02.2022. Підписавши вказаний вище договір кредиту, відповідач підтвердила, що ознайомилась із вказаними умовами.
Факт отримання кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору № НОМЕР_1 за період з 20.07.2022 по 03.10.2025.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.
Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частинами першою, другоюстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зістаттею 627 ЦК Українивідповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).
Отже одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першоїстатті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третійстатті 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зстаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною першоюстатті 1054ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другоїстатті 530ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписамистатті 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Крім того, 01.09.2021 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР» було укладено договір про відступлення права вимоги №01/09/21. Відповідно до умов вказаного договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованості позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимог є невід`ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 3.4 договору про відступлення права вимоги, право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги та зарахування коштів у розмірі ціни позову на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав
Відповідно до пункту 9.2. договору цей договір діє протягом 1 календарного року, але у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.
Крім того ,позивачем надано реєстр прав вимоги до договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01.09.2021, яким право вимоги за кредитним договором № 8795902770 попереднім кредитором ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передано новому кредитору АТ «Таскомбанк».
Також, матеріалами справи підтверджено факт здійснення оплати за відступлення права вимоги АТ «Таскомбанк» на рахунок ТОВ «ФК «ЦФР» (платіжна інструкція № 984812746 від 21.07.2022 про сплату коштів в сумі 3300671,67 грн. з призначенням платежу: перерахування коштів згідно з договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01.09.2021, без ПДВ).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №92-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт-фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор -банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник-набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньоїгрошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.
Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.
Суд також враховує правові висновки Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року в справі №2-383/2010 (провадження №94-308цс18), згідно яких у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню нормистатті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.
Враховуючи, що відповідач не надала суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого приписустатті 204 ЦК Україниїх правомірність презюмується. Отже, долучений до справи договір факторингу є чинними, його дійсність ніким не оспорено, а тому він підлягає до виконання.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №8795902770 від 20.07.2022 заборгованість відповідача, станом на 03.10.2025, становить 113768,18 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 69889,59 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 09,44 грн., заборгованості за щомісячними процентами у розмірі 43869,15 грн.
Крім того, з вказаного вище розрахунку заборгованості слідує, що відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості у загальному розмірі 97570,50 грн.
Відповідач не надала суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.
Згідно з позицією Верховного Суду в постанові від 08 липня 2020 року по справі №464/4985/15-ц визначено, що твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
У постанові від 02 липня 2020 року в справі №753/16745/15-ц Верховним Судом підтримано позицію суду апеляційної інстанції про те, що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору, а тому є належним доказом.
Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що вказаний вище договір кредиту, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цими договорами, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 113768,18 грн.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставівикладеного такеруючись ст.3,525,526,626,629,641,644,1048,1049,1054,1077ЦК України,ст.12,13,81,89,141,247,259,263-268,279,280-281ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за договором №8795902770 від 20.07.2022 в розмірі 113768 гривні 18 копійок, а також судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», Код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: вул.С.Петлюри, 30, м.Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т.Б.Київська
Судове рішення № 132344324, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 05.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 138/2990/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: