Рішення № 132343917, 27.11.2025, Зміївський районний суд Харківської області

621/1021/25

2/621/801/25

РІШЕННЯ

іменем України

27 листопада 2025 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Слобожанська міська рада Чугуївського району Харківської області,

представник відповідача - Діхтяр Д. М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слобожанської міськоїради Чугуївськогорайону Харківськоїобласті про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

у с т а н о в и в:

08.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Слобожанськоїселищної радиЧугуївського районуХарківської області, а 09.07.2025 з уточненою позовною заявою до Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області, в якій просила визнати за нею за набувальною давністю право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтуванняпозовних вимогзазначила,що з 2009 року проживає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

З власницею вказаного будинку у неї була домовленість про укладення договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ,що підтверджується розписками про отримання ОСОБА_3 грошових коштів від 03.07.2008, 12.09.2008, 28.10.2008.

Також розписками підтверджується, що гроші ОСОБА_3 отримувала для оформлення документів на вказаний житловий будинок.

Власник домоволодіння ОСОБА_3 постійно відкладала питання щодо укладення угоди про продаж домоволодіння, а в лютому-березні 2015 року вона померла.

Будь-яких спадкоємців після смерті ОСОБА_3 не залишилось, отже на цей час власник домоволодіння відсутній. Дійсна інвентаризаційна вартість домоволодіння ОСОБА_3 складає 94 868 гривень.

На цей час вона продовжує жити у вказаному будинку разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто добросовісно та відкрито володіє цим майном більше десяти років.

У вказаному будинку ніхто не зареєстрований.

Вона вчасно оплачує усі комунальні послуги, провела ремонтні роботи у будинку, також замовила проект водопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 , підключила кабельне телебачення та інтернет, встановила лічильники обліку газу, водопостачання.

Зазначила, що відкрито, добросовісно та безперервно володіє будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , несе тягар його утримання в повному обсязі.

На підставі викладеного зазначила, що вона добросовісно заволоділа чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і вважала, що є підстави для визнання за нею права власності на домоволодіння за набувальною давністю.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09.04.2025 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання на 06.05.2025, а також витребувано від: Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області інформацію про те, чи заводилась спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 ; Зміївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

15.04.2025 від Зміївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла відповідь на ухвалу суду від 09.04.2025.

17.04.2025 від Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області надійшла витребувана інформація.

06.05.2025 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 підготовче засідання відкладено на 20.06.2025.

06.05.2025 до Зміївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повторно направлено ухвалу суду від 09.04.2025 до виконання.

14.05.2025 від Зміївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла відповідь на ухвалу суду від 09.04.2025.

20.06.2025 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 підготовче засідання відкладено на 06.08.2025.

23.06.2025 представник позивача ОСОБА_2 був ознайомлений з матеріалами справи.

09.07.2025 позивач ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.08.2025 витребувано від: Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області інформацію про те, чи заводилась спадкова справа після померлої в лютому - березні 2015 року ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 , с-ще (нині місто) Слобожанське, Чугуївський (кол. Зміївський) район, Харківська область; відЗміївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть ОСОБА_3 , яка померла в лютому-березні 2015 року, та відкладено підготовче засідання на 09.09.2025.

12.08.2025 від Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області надійшла витребувана інформація.

19.08.2025 від Зміївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла відповідь на ухвалу суду від 06.08.2025.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09.09.2025 витребувано від Зміївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_5 під прізвищем ОСОБА_5 ) в с.Лиман Зміївського району Харківської області, продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 09.10.2025.

17.09.2025 від Зміївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла копія актового запису про смерть № 52 від 24.03.2015.

03.10.2025 представник відповідача Діхтяр Д. М. надіслав заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.

09.10.2025 у зв`язку з перебуванням судді Овдієнка В. В. на навчанні, підготовче засідання відкладене на 30.10.2025.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 30.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2025.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 у заяві від 03.10.2025 просив проводити судовий розгляд за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вислухавши позивача, її представника, допитавши свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 5).

Даними копій паспорта громадянина України НОМЕР_1 та свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , підтверджується, що позивач ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 5, 15).

Даними довідки КП "Зміївське БТІЗМА" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 1128 від 03.03.2025 підтверджується, що житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 належав в цілому ОСОБА_3 на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 06.02.2009, справа № 2-144, зареєстрованого в КП "Зміївське БТІ" 09.04.2009, книга запису реєстру № 8-1091, реєстраційний номер: 26999355. Дійсна інвентаризаційна вартість житлового будинку з надвірними будівлями складає 94 868 грн 00 коп. (з урахування коефіцієнта 9,76 станом на 01.10.2018). Станом на березень 2025 року інвентаризаційну вартість надати неможливо, в зв`язку з тим, що індекс зміни вартості будівельних робіт після 2018 року Мінрегіоном не надано (а. с. 14).

З витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП "Зміївське БТІ" № 22432382 від 09.04.2009 вбачається, що ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_1 (а. с. 7).

З листа Лиманського сільського голови Зміївського району Харківської області № 876 від 29.04.2009 вбачається, що ОСОБА_3 має на території ради житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , де станом на 29.04.2009, ніхто не зареєстрований (а. с. 17).

Даними копій розписок, складених 03.07.2008, 12.09.2008, 28.10.2008 ОСОБА_3 , підтверджується, що остання отримала від позивача ОСОБА_1 грошові кошти: 9 500 грн 00 коп., 4 000 грн 00 коп., 1 500 грн 00 коп., на власні потреби та в якості завдатку по договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 (а. с. 8-10).

З листа старости Лиманського старостинського округу Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 05/1-14/56 від 28.02.2025 вбачається, що згідно даних погосподарського обліку книга 7, на 2024-2031 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 , ніхто не зареєстрований (а. с. 16).

З оригіналів дублікатів чеків, сформованих 19.08.2025 та 27.02.2025, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 здійснювала оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 18-53).

З копії проекту ТОВ "Зміївське районне підприємство містобудування, архітектури та землевпорядкування" вбачається, що позивач ОСОБА_1 є замовником проекту водопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 (а. с. 55, 56).

Даними копії договору № 10828, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання і водовідведення. Надавач послуг КП "Зміїв-сервіс" (а. с. 57).

Даними копії акту приймання-передачі обладнання у тимчасове платне користування, складеного 29.10.2019 ПАТ "Укртелеком", підтверджується, що позивач ОСОБА_1 користується послугами ПАТ "Укртелеком", а саме щодо користування модемом ADSL Tenda D301 (а. с. 59).

З листа начальника ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області №18Аз/119-79/01/25-25 від 21.03.2025 вбачається, що за період 2009-2024 надходило звернення ОСОБА_1 22.08.2023, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо вчинення домашнього насильства (а. с. 60).

Даними довідки директора КЗ Дошкільної освіти (Ясла-Садок) "Казка" села Лиман Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 01-24/07 від 25.02.2025 підтверджується, що дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , 2008 року народження, дійсно відвідувала Лиманський ЗДО "Казка" з червня 2010 року по травень 2014 року (а. с. 61).

Даними копії довідки директора КЗ "Лиманський ліцей" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 57/01-20 від 24.02.2025 підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно навчається в 11-му класі КЗ "Лиманський ліцей", зарахована до закладу відповідно до наказу від 01.09.2014 № 23-у (а. с. 62).

З копії актового запису про смерть № 52 від 24 березня 2015 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла у віці 50 років - ІНФОРМАЦІЯ_8 (а. с. 115).

Відповідно до інформації, наданої завідувачем Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_10 на виконання ухвали суду від 09.04.2025 про витребування доказів, після смерті ОСОБА_3 , з заявами про прийняття або відмову від спадщини, у встановлений законом шестимісячний термін до нотаріальної контори ніхто зі спадкоємців не звертався. Спадкова справа відсутня (а. с. 72).

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час судового розгляду підтвердили, що позивач ОСОБА_1 з 2009 року проживає у будинку АДРЕСА_1 , несе витрати на утримання вказаного будинку, характеризували її позитивно. Свідкам відомо, що ОСОБА_1 придбала цей будинок у колишньої власниці ОСОБА_3 та сплатила їй грошові кошти. Однак через відсутність ОСОБА_3 документів на будинок, а потім через її смерть у березні 2015 року, купівля-продаж не була оформлена.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з п. 13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав", можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15, 16 ЦКУкраїни, а також частини четвертоїстатті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності.

Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 344 ЦК України, про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року у справі №755/16913/16-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 552/1354/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 зазначила, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістомстатті 2 Цивільного кодексу Україниє фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідки, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьоїстатті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина другастатті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Позивачем у позовній заяві, та її представником під час судового розгляду доведено наявність сукупності обставин необхідних для набуття права власності ОСОБА_1 за набувальною давністю.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 постійно з 2008 року проживає в спірному житловому будинку, і за увесь минулий час користується ним в цілому, доглядає за ним, та вважає його власним будинком. Тобто позивач відкрито, безперервно володіє нерухомим майном.

Враховуючи, що позивач добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном більше десяти років, а саме житловим будинком з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на вказане майно не претендують інші особи, відповідачем спростувань вказаних обставин та вимог про повернення зазначеного нерухомого майна не заявлено, відсутні норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач не вимагала відшкодування судових витрат, з урахуванням характеру спірних правовідносин та дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-82, 89, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач - Слобожанська міська рада Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження: вул. Миру, 7, м. Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код ЄДРПОУ: 04397508.

Повне рішення складене 05.12.2025.

Головуючий: В. В. Овдієнко