Постанова № 132343297, 03.12.2025, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/12748/25

Провадження № 3/211/4908/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 грудня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП,

встановив:

16.10.2025 о 00 год. 44 хв.. в місті Кривий Ріг, Дніпровське шосе, 26 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, саме: порушення мови, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Пройти повний медичний огляд в закладі охорони здоров`яз метою встановлення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду адміністративного протоколу, складеного відносно нього, повідомлявся належним чином. Про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомлявся. За таких обставин, суддя вважає, що правопорушник не з`явився до суду без поважних причин.

Суддя враховує, що неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав. ОСОБА_1 , з огляду на його належне повідомлення про розгляд справи, мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження щодо нього, а тому нехтування ним своїми процесуальними обов`язками об`єктивними причинами не обумовлено. Беручи до уваги викладене, зважаючи на положення ст.268 КУпАП, що не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.130КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судове засідання проведено без ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порушення цих вимог, та керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до вимог ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст.256Кодексу Українипро адміністративніправопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов`язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.

Пунктами 5, 6, 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ і МВС № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Згідно з п.4 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкція №1395), результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

Згідно ч.2 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Під час дослідження адміністративного матеріалу встановлено, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, про що свідчать додані до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №484597 від 16.10.2025 матеріали адміністративної справи, а саме: довідка про неотримання особою посвідчення водія, довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння та відеозапис, напрацьований працівниками УПП.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується також відеозаписом з бодікамери, на якому зафіксований факт явних ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу ОСОБА_1 працівниками УПП, йому роз`яснено його права, запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився.

Працівниками УПП йому роз`яснено права та наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, проте він категорично відмовився проходити освідування на стан наркотичного сп`яніння.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735.

Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.2 ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, але без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять інформації та доказів, що транспортний засіб, яким керував притягуваний під час вчинення правопорушення, належить саме ОСОБА_1 .

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, майнового стану, вважаю необхідним визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на вказану особу адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Керуючись ст.40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, слід стягнути з ОСОБА_1 на рахунок держави судовий збір в розмірі, встановленому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 268, 283-285 КУпАП , суд

постановив:

визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішенням про стягнення судового збору на користь держави в гривнях:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106;

Платіжні реквізити для добровільної сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху:

Отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA758999980313020149000004001; Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятоюстатті 7 та частиною першоюстатті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Суддя: І. О. Юзефович