Постанова № 132330280, 04.12.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1273/25

№ провадження 3/196/600/2025

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2025 с-ще Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічева Л.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,паспорт серії НОМЕР_1 ,виданий ЛубенськимРВ ДМУУМВС Українив Полтавськійобласті 17.03.2016р.,який проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,директора ТОВ"Царичанське-Агро", юридична адреса: с.Бабайківка, вул.Театральна,1Е, Дніпровський район Дніпропетровська область,-

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч.1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення № 1575 від 22.09.2025 р. зазначено, що при проведенні фактичної перевірки ТОВ «Царичанське-Агро» (код ЄДРПОУ 41657062), було встановлено, що ОСОБА_2 , будучи керівником ТОВ «Царичанське-Агро», за податковою адресою: с.Бабайківка, вул.Театральна,1Е Дніпровський район Дніпропетровська область, здійснював господарську діяльність без наявності дозвільних документів, а саме 05.12.2023 р. о 11.15 год. в ємності зберігав пальне без наявності відповідної ліцензії, чим порушив п.1 ст.28 Закону України від 18.06.2024 р. №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, оскільки ТОВ "Царичанське-Агро" не займається таким видом діяльності, як діяльність пов`язана з паливно-мастильними матеріалами, основним видом діяльності товариства являється вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, також факт зберігання пального без ліцензії 05.12.2025 р. не підтверджено, докази відсутні (а.с.44).

Положеннями ч.2 ст.268КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов`язковою. Даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст.164 КУпАП.

Виходячи з положень ч.2 ст.268КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП, не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, суддя доходить такого.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статей 251, 252КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності, а об`єктивною стороною зазначеного правопорушення, зокрема, є саме провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання відповідної ліцензії.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю необхідно розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, як правило з метою отримання прибутку (комерційна діяльність).

Окрім того, ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до правової позиції, визначеної у постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» систематичною вважається діяльність яка провадиться безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, однією з обов`язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності, є систематичність її здійснення.

Вказана ч.1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, тобто такою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм, зокрема до Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Податкового кодексу України та підзаконних актів.

Згідно з п. 49 ч.1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об`ємом до 60 літрів включно), які належать суб`єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб`єктом господарювання.

Статтею 28 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального передбачено основні вимоги до зберігання пального.

Зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

Суб`єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб`єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

3) суб`єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об`ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Забороняється зберігання та/або реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено:

1) для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;

2) для суб`єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб`єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення;

3) для суб`єкта господарювання, що здійснює зберігання пального (для потреб інших суб`єктів господарювання), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання;

4) для суб`єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, - документом, що підтверджує прийняття пального.

Під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зобов`язані в день початку перевірки надати посадовим особам податкового органу, які проводять перевірку, інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального, їхню кількість та місткість, а також надати таким посадовим особам можливість огляду таких ємностей.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження складу та події правопорушення надано протокол про адміністративне правопорушення № 1575 від 22.09.2025 р., акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України (а.с. 1-3).

Суд зазначає, що в акті про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним, не зазначені відомості про дату та час зберігання пального, період зберігання, а також об`єм ( а.с. 2-3).

Відомості про кількість пального та ємності, в яких воно зберігалося на момент перевірки ТОВ «Царичанське-Агро» до протоколу не додані. Документи, які б свідчили про проведення огляду та вилучення пального, ємностей, в яких зберігалось пальне без ліцензії, до матеріалів справи не долучено.

В акті лише зазначено про факт зберігання пального в ТОВ «Царичанське-Агро» без наявності ліцензії.

Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують факт зайняття ТОВ "Царичанське -Агро" господарською діяльністю із зберігання пального.

Докази, які б підтверджували вид діяльності ТОВ "Царичанське-Агро" до матеріалів справи не долучені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Суд самостійно збирати докази не має права, при цьому обов`язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Стаття 62Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Таке ж положення закріплено й у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочато підлягає закриттю, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164, то провадження по справі відносно ОСОБА_2 слід закрити на підставі п.1 ст.247КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження усправі проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_2 за ст.164 ч.1КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст.247КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: Л.П. Бабічева