Ухвала суду № 132320924, 03.12.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 523/8594/25

Провадження № 2/487/2664/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Бобрової І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

встановив:

У провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Суд своєю ухвалою від 24.07.2025 прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19.11.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до директора Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Китайської Олени, в якій вона просить відшкодувати за рахунок органів місцевого самоврядування матеріальної шкоди у розмірі 30336347,16 грн невиплачених сум; відшкодувати за рахунок органів місцевого самоврядування моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень; винести ухвалу щодо внесення відомостей про злочин в ЄРДР.

Суд, розглянувши матеріали справи, матеріали зустрічної позовної заяви, доходить до такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 193 ЦПК України встановлено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 02.06.2022 у справі № 922/4409/21.

Вивчивши матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 , первісного позову, предмет та підстави обох позовів, враховуючи, що зустрічні позовні вимоги, хоча й мають грошове вираження, не є взаємопов`язаними з первісними позовними вимогами, і задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, а їх спільний розгляд не буде сприяти оперативному, доцільному і правильному вирішенню спорів, суд вважає, що підстав для об`єднання в одне провадження первісних та зустрічних позовних вимог не вбачається.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що: «право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.

Згідно з ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, встановивши, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України, суд дійшов до висновку про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .

Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.

Керуючись ст. 193, 260, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до директора Департаментупраці тасоціальної політикиОдеської міськоїради КитайськоїОленипро відшкодування шкоди до спільного розгляду з первісним позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Повернути матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до директора Департаментупраці тасоціальної політикиОдеської міськоїради КитайськоїОленипро відшкодування шкоди заявниці.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. В. Боброва