Ухвала суду № 132320315, 02.12.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кс/447/6683/25 Справа №447/3883/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 р. місто Миколаїв

Слідчий суддя Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_8 , в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141250000556 від 01.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 31.05.2022року за ч.1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільненому 27.12.2024 року по закінченню терміну відбуття покарання,

ВСТАНОВИВ:

слідчий Слідчого відділення Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Львівській області, звернувся до слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області із клопотанням, яке погоджене прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Відповідно до ст.209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Статтею 211 КПК України передбачено, що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.

Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Згідно протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 01.12.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України 01.12.2025 о 20 год 12хв.

З метою розгляду клопотання про обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу, його доставлено до суду 02.12.2025 о 15год 30хв., тобто з дотриманням строків визначених ст. 211 КПК України.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2025 за №112025141250000556, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 01.12.2025, близько 15:55 год., перебуваючи по вул. Лесі Українки, 25-А, поблизу під`їзду №4 у м. Новий Розділ Стрийського району Львівської області, керуючись раптово виниклим прямим умислом на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, підійшов ззаду до потерпілої ОСОБА_9 та ривком з її правої руки заволодів сумкою червоного кольору, в якій знаходилися грошові кошти у сумі 300 грн (купюра номіналом 100 грн та дві купюри номіналом 50 грн), банківська картка АТ «ПриватБанк» коричневого кольору, мобільний телефон марки «XIAOMI» у червоному чохлі зі вставленою SIM-карткою з абонентським номером НОМЕР_1 . Після цього з місця події зник у невідомому напрямку, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму близько 5000 грн.

01.12.2025 о20годині 12хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затриманий слідчим СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 , в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України,

02.12.2025 слідчим СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого, повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Слідчий вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними на даний час в кримінальному провадженні доказами, найбільш вагомими з них є: протоколи огляду місця подій від 01.12.2025, покази потерпілої ОСОБА_10 від 01.12.2025, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України від 01.12.2025, протоколами впізнання від 02.12.2025 та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Також слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може:

- переховуватися від органу досудового розслідування або від суду, оскільки санкція вчиненого ним кримінального правопорушення передбачає позбавлення волі від семидо десяти років. Крім того, підозрюваний неодружений, на утриманні дітей чи осіб похилого віку не має, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв`язків;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даному етапі досудового розслідування, з огляду на невеликий строк досудового розслідування слідством могли бути не встановлені інше нерухоме майно, інше володіння підозрюваного, де останній міг сховати окремі речі, які матимуть значення для досудового розслідування, як от гроші, які були у потерпілої;

- незаконно впливати на свідків та потерпілу у вказаному кримінальному провадженні, шляхом переконання їх відмовитися давати свідчення, надати інші або змінити їх взагалі, оскільки в ході досудового розслідування не допитано усіх свідків вчиненого кримінального правопорушення, а саме мешканців під`їзду по АДРЕСА_2 ;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, раніше судимий, а саме: вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 31.05.2022, за ч. 1 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 27.12.2024 року по закінченню терміну відбуття покарання та стосовно нього скеровано обвинувальний акт за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України до Миколаївського районного суду Львівської області та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави, яку було внесено його матір`ю, однак він на шлях виправлення не став, а знову підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину.

Враховуючи вищенаведене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, просить клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб із визначенням застави у максимальному розмірі.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, проссили таке задовольнити з підстав викладених у клопотанні та на підставі долучених до нього матеріалів.

Підозрюваний ОСОБА_5 при розгляді клопотання поклався на розсуд суду.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 просив суд застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме визначити заставу в мінімальному розмірі.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків.

Як вбачається із витягу з кримінального провадження №12025141250000556, 01.12.2025 до ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області надійшло звернення від ОСОБА_11 про те, що невідома особа, поблизу будинку №25А по вул. Л.Українки в м.Новий розділ Львівської області, шляхом ривка, заволоділа її сумкою червоного кольору, в якій знаходились грошові кошти у сумі 300 грн, банківська картка АТ «ПриватБанк» коричневого кольору, мобільний телефон марки «XIAOMI» зі вставленою SIM-карткою з абонентським номером НОМЕР_1 , спричинивши матеріальну шкоду на суму близько 5000 грн.

Дане кримінальне провадження здійснюється органом досудового розслідування Відділенням поліції №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.

Згідно протоколузатримання особи,підозрюваної увчиненні злочину,01.12.2025 о20годині 12хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України,

02.12.2025 слідчим СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого, повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Статтею 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України унормовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостою тавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Частиною 3 статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Надаючи оцінку щодо доведеності стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.186КК України, слід зазначити про наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Крім цього, у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст.5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий та прокурор підтверджують зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами огляду місця подій від 01.12.2025, показами потерпілої ОСОБА_10 від 01.12.2025, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України від 01.12.2025, протоколами впізнання від 02.12.2025 та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

З оглядуна тідані,які булинадані стороноюобвинувачення,слідчий суддявважає,що наявнівсі підставидля висновкупро наявністьобґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Також матеріалами клопотання підтверджується наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Зокрема, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 2 , 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме;

- що перебуваючи на волі, підозрюваний усвідомлюючи встановлені органом досудового розслідування докази його вини та перебуваючи в статусі підозрюваного, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання, пов`язаного з позбавленням волі, оскільки санкція кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 передбачає позбавлення волі від семидо десяти років, з метою уникнення покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. При цьому підозрюваний неодружений, на утриманні дітей чи осіб похилого віку не має, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв`язків за місце проживання.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даному етапі досудового розслідування, з огляду на невеликий строк досудового розслідування слідством могли бути не встановлені інше нерухоме майно, інше володіння підозрюваного, де останній міг сховати окремі речі, які матимуть значення для досудового розслідування, як от гроші, які були у потерпілої;

- незаконно впливати на свідків та потерпілу у вказаному кримінальному провадженні, шляхом переконання їх відмовитися давати свідчення, надати інші або змінити їх взагалі, оскільки в ході досудового розслідування не допитано усіх свідків вчиненого кримінального правопорушення, а саме мешканців під`їзду по АДРЕСА_2 ;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, раніше судимий, а саме: вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 31.05.2022, за ч. 1 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 27.12.2024 року по закінченню терміну відбуття покарання та стосовно нього скеровано обвинувальний акт за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України до Миколаївського районного суду Львівської області та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави, яку було внесено його матір`ю, однак він на шлях виправлення не став, а знову підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину.

Також, слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Окрім того, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 необхідне для виконання завдання кримінального провадження, яким, відповідно до ст.2 КПК України є захист осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів всіх учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченою частиною четвертою цієї статті. У свою чергу в ч.4 ст. 183 КПК України передбачено випадки, коли слідчий суддя не зобов`язаний, але має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні, тобто змістом цієї норми не заборонено визначати розмір застави обвинуваченому при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд дійшов до переконання про можливість визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього та визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину ( ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України), - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2024 року 3028,00 гривень.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку щодо визначення застави обвинуваченому ОСОБА_5 в розмірі 151 400,00 гривень, що відповідає п`ятдесяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2025 року) та узгоджується зі змістом ст.182 КПК України. Внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є не завідомо непосильним для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із визначеною періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування із потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну (у разі їх наявності/відновлення).

Згідно з ч.7 ст.194 КПК України, зазначені обов`язки покладаються на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст.197 КПК України).

За змістом ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Тобто, в даній справі, з 01.12.2025 року, з моменту фактичного затримання.

Керуючись ст. ст.176-179, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, із утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», що за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20.

Строк діїухвалипрозастування запобіжногозаходуувигляді триманняпідвартоющодо ОСОБА_5 закінчується 29 січня 2026 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 151400 гривень 00 копійок, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Миколаївського районного суду Львівської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA918201720355299001500000757).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 29 січня 2026 року включно обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із визначеною періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування із потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну (у разі їх наявності/відновлення).

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому СВ ВП№2Стрийського РУПГУНП уЛьвівській області ОСОБА_3 для негайного виконання, прокурору Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 03 грудня 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_12