Ухвала суду № 132320279, 04.12.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/11605/25

Провадження №1-кс/463/11055/25

УХВАЛА

про задоволення заяви про самовідвід

04 грудня 2025 року Личаківський районний суд міста Львова в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву головуючого судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінальної справи №463/11605/25, провадження №1-кп/463/603/25, за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025141360001257 від 27 червня 2025 року за ознаками суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 - п.п. 1, 13 ч. 2 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

у провадженні головуючого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_3 перебуває кримінальна справа за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025141360001257 від 27 червня 2025 року за ознаками суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 - п.п. 1, 13 ч. 2 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

3 грудня 2025 року головуючий суддя ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні заявив самовідвід від розгляду справи з тих підстав, що він особисто знайомий з родиною потерпілих у даному кримінальному провадженні та з окремими з них перебуває у товариських відносинах, а тому у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у об?єктивності та неупередженості судді при вирішенні заявленого клопотання.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про самовідвід було визначено суддю ОСОБА_1 , заяву призначено до розгляду на 4 грудня 2025 року.

В судове засідання 4 грудня 2025 року учасники процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, не з`явились, неявка таких не перешкоджає розгляду заяви про відвід.

Оглянувши матеріали справи та заяву про самовідвід, суд приходить до наступного.

Відповідно доч.1ст.75КПК Українислідчий суддя,суддя абоприсяжний неможе братиучасть укримінальному провадженні: якщовін єзаявником,потерпілим,цивільним позивачем,цивільним відповідачем,близьким родичемчи членомсім`ї слідчого,прокурора,підозрюваного,обвинуваченого,заявника,потерпілого,цивільного позивача,цивільного відповідача; якщовін бравучасть уцьому провадженніяк свідок,експерт,спеціаліст,представник персоналуоргану пробації,перекладач,слідчий,прокурор,захисник абопредставник; якщовін особисто,його близькіродичі чичлени йогосім`ї заінтересованів результатахпровадження; занаявності іншихобставин,які викликаютьсумнів уйого неупередженості; у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст.80КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Так з заяви про самовідвід вбачається, що суддя ОСОБА_3 особисто знайомий з родиною потерпілих у кримінальному провадженні №12025141360001257 від 27 червня 2025 року та з окремими з них перебуває у товариських відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, у п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Щодо обов`язку судді відмовитись від розгляду справи у випадку можливості його упередженого сприйняття справи у рішенні ЄСПЛ по справі «Мікаллеф проти Мальти» суд вказав, що кожен суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи. Аналогічне положення міститься і в рішенні у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії».

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом, суд приходить до висновку, що заяву про самовідвід головуючого судді ОСОБА_3 слід задовольнити.

Керуючись, ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 задовольнити.

Відвести головуючого суддю ОСОБА_3 від розгляду кримінальної справи №463/11605/25, провадження №1-кп/463/603/25, за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025141360001257 від 27 червня 2025 року за ознаками суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 - п.п. 1, 13 ч. 2 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Суддя: ОСОБА_1