Рішення № 132318899, 04.12.2025, Путильський районний суд Чернівецької області

04.12.2025

Справа №721/1053/25

Провадження 2-а/721/18/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Путильський районнийсудЧернівецькоїобласті в складі:

Головуючого судді: Проскурняка С.П.

за участю секретаря: Помазан М.В.

представника позивача: Маковійчука С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще. Путила Вижницького району Чернівецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Іоніцой Сергія Едуардовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 598737 від 20.10.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 20 жовтня 2025 року о 14.58год. поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону ОСОБА_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень. Згідно вище вказаної постанови, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він нібито керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.2. ПДР.

У постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, зазначено, що він нібито порушив вимоги п.п.2.2 ПДР - передача керування ТЗ особі, яка не має права керування таким ТЗ. Однак, п.2.2 ПДР передбачає зовсім інше, а саме: «Власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.»

Вважає, що з оскаржуваної постанови не зрозуміло, яке ж правопорушення вчинено ним і за, що його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Вказує, що він дійсно перебував за адресою м.Чернівці вул. Вокзальна, 29 20.10.2025 року, куди приїздив на автомобілі BMW 7401 зі своїм батьком ОСОБА_3 , який був за кермом даного автомобіля. Приїхавши в м.Чернівці за вказаною адресою, де розташована автозаправна станція, його батько ОСОБА_3 залишив даний автомобіль на стоянці, а сам пересів у іншим автомобіль зі своїми знайомими. Його залишив сидіти у вказаному вище автомобілі, допоки він не повернеться. Через деякий час він вирішив вийти з автомобіля, щоб купити кави у приміщенні автозаправки. Під час придбання кави у нього виникла суперечка з незнайомим йому чоловіком, якого він раніше не бачив. Розуміючи, що дана суперечка може перерости у серйозний конфлікт, він вирішив звернутись за допомогою до працівників поліції, при цьому зателефонувавши на спецлінію «102». Протягом близько однієї години на місце події прибув наряд поліції, який не маючи наміру розбиратись у ситуації, що склалась чомусь притягнув його до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв.

Вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена посадовою особою незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП необґрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого він не скоїв, з порушенням його законних прав, що призвело до незаконного притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного просить суд скасувати постанову серії ЕНА №598738 від 20.10.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

Ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області від 04 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

Станом на 26.11.2025 року від відповідачів відзив на позов не надходив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні адміністративному позову, просив суд позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, хоча судом своєчасно та належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина 2 ст. 2 КАС України зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, під час розгляду цієї справи, суду належить вирішити питання: чи дотримано відповідачем-суб`єктом владних повноважень критерії правомірності рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зокрема, наявності законних підстав для притягнення до зазначеної відповідальності та дотримання вимоги процесуального законодавства під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що відповідно до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.10.2025 року серії ЕНА №597837, 20.10.2025 року 13год. 57хв. в м. Чернівці по вул. Вокзальна 29, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.п.2.2 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, за що до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400грн.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона не містить визначених та обов`язкових реквізитів, передбачених ч. 3 ст. 283 КУпАП та додатком 5 до Інструкції, а саме: не надано доказів на підтвердження керування автомобілем саме позивачем.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові, яка оскаржується, відсутні відомості щодо руху автомобіля, також відповідачем не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення винесене поліцейським про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. До постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Таким чином, жодних фактичних даних, які б давали можливість встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення саме на момент складання постанови, відповідачем не надано.

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Як убачається зі змісту спірної постанови, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП, а саме за порушення пункту 2.2 ПДР України, (передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом). При цьому у постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія.

Суд зазначає, що положення пунктом 2.2 ПДР України передбачає заборону передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, за порушення якого передбачена відповідальність частиною 2 статті 126 КУпАП. Разом з цим, згідно з змісту постанови водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія, що є порушення пункту 2.1а ПДР України, за що передбачена адміністративна за частиною 1 статті 126 КУпАП.

Отже, в описі обставин, установлених відповідачем під час розгляду справи, та суті адміністративного правопорушення, а саме, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія, відсутня об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 126 КУпАП.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені судом матеріали справи, а також зважаючи на те, що відповідачем не доведено поза розумним сумнівом факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов до висновку, що постанова серії ЕНА № 598737 від 20.10.2025 року по справі про адміністративне правопорушення та про накладення адміністративного стягнення на позивача підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.4,12,46,72,77,229,241-256,257,286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 доУправління патрульноїполіції вЧернівецькій області,поліцейського 1взводу 2роти 1батальйону Управлінняпатрульної поліціїв Чернівецькійобласті ІоніцойСергія Едуардовичапро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 598737 від 20.10.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 126 КУпАП.

Справу проадміністративне правопорушеннящодо ОСОБА_1 за ч.2ст.126КУпАПзакрити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Інспектор 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Іоніцой Сергій Едуардович, адреса: м. Чернівці вул. Заводська, 22;

Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, юридична адреса: м. Чернівці вул. Заводська, 22, ідентифікаційний код юридичної особи:40108646.

Суддя: С.П. Проскурняк