Рішення № 132317185, 03.12.2025, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/879/25

провадження № 2/399/425/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Шуліки О.О.,

з участю секретаря судового засідання Бобрик І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в сел. Онуфріївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

01 вересня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», як правонаступник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», через систему «Електронний суд» звернулося до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №695986271 від 13.12.2022 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у розмірі 26315,52 грн., з яких 5600,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 20715,52 грн. заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, а також судові витрати на судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» зазначило, що 13 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Договір Кредитної лінії №695986271 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5ZW89. Відповідно до кредитного договору кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених договорі, додатках до нього, Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». 13.12.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ грошових коштів в сумі 5600,00 грн. на банківську картку відповідача 5168-87ХХ-ХХХХ-4815, зазначену ним в заявці. Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало умови кредитного договору. Всупереч умовам договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, в результаті чого утворилася заборгованість.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01. 28.11.2019 року додатковою угодою №19 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. 31.12.2020 року додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2021 року та викладено договір у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року. 31.12.2021 року додатковою угодою №27 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року. 31.12.2022 року додатковою угодою №31 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2023 року. 31.12.2023 року додатковою угодою №32 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2024 року. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №216 від 14.02.2023 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №695986271. 30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 до Договору факторингу №30/1023-01, до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №695986271 на загальну суму 26315,52,00 грн.. 08.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу №08/07/25-Е, згідно якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №695986271. Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 року від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору №695986271. ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26315,52 грн., з яких: 5600,00 грн. заборгованість по кредиту; 20715,52 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Відтак, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за кредитним договором №695986271 від 13.12.2022 року в розмірі 26315,52 грн. За таких умов позивач звернувся до суду за захистом свої майнових прав та інтересів.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ «ОТП Банк».

Ухвалою Онуфріївського районного суду від 30.10.2025 року відкладено судове засідання та витребувано у Міністерства оборони України інформацію щодо проходження відповідачем військової служби.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не з`явився в судове засідання, хоча був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Просив розглянути справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за останнім зареєстрованим місцем проживання та шляхом публікації оголошення на веб-сайті Онуфріївського районного суду Кіровоградської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Проте ОСОБА_1 не повідомив причини неявки, не звертався із заявою про відкладення розгляду справи до суду. 05.09.2025 року на електронну пошту суду надійшла заява відповідача, в якій він повідомив, що проходить військову службу в ЗСУ, прохає врахувати його статус військовослужбовця під час даної справи, при ухваленні рішення врахувати норми законодавства щодо захисту прав військовослужбовців.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно дост.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 13.12.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №695986271.

Договір підписано електронним підписом відповідача, електронний підпис відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора MNV4С89В.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що невід`ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано відповідачу до укладення Договору. Підписавши договір, відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текс яких розміщений на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»: www.moneyveo.ua.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язувалося надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Сума кредитного ліміту, вказана в п.1.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 5600,00 грн. одразу після укладення договору. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти. Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. За умови, якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.3 Договору).

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 5600,00 грн. від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на його картковий рахунок № НОМЕР_1 , заявці на отримання грошових коштів в кредит від 13.12.2022 року, підтверджується платіжним дорученням від 13.12.2022 року.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором.

Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та становить 26315,52 грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 5600,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 20715,52 грн.

Згідно договору передбачено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» має право без згоди позичальника укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01.

28.11.2019 року додатковою угодою №19 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року.

31.12.2020 року додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2021 року та викладено договір у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року.

31.12.2021 року додатковою угодою №27 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року.

31.12.2022 року додатковою угодою №31 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2023 року.

31.12.2023 року додатковою угодою №32 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2024 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №216 від 14.02.2023 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №695986271.

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 до Договору факторингу №30/1023-01, до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №695986271 на загальну суму 26315,52,00 грн..

08.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу №08/07/25-Е, згідно якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №695986271.

Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 року від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору №695986271.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за кредитним договором №695986271 від 13.12.2022 року в розмірі 26315,52 грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 5600,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 20715,52 грн..

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

В силу ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

В ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

Положеннями пункту 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідач у своїй заяві визнає, що ним дійсно було укладено кредитний договір, заборгованість, тіло кредиту складає 5600 грн.

З 23.05.2024 року ОСОБА_1 проходить військову службу, а отже є військовослужбовцем, що підтверджується листом Міністерства оборони України від 5.11.2025 року за №116/2/1.

Норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», хоч не звільняють військовослужбовців від виконання зобов`язання за кредитним договором повністю, але надають значні послаблення.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт отримання відповідачем грошових коштів на наявність боргу за тілом кредиту визнаються та не оспорюються відповідачем.

Разом з тим, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 процентів за кредитом, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач як військовослужбовець згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів за кредитним договором.

Таким чином, суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує із відповідача на користь позивача 5600 гривень боргу за кредитними договорами (тіло кредиту).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 7000,00 грн. і підтверджуються наданими доказами: договором № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року про надання правової допомоги, додаткову угоду № 25770691985, актом прийому передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025 року.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково та з відповідача стягнуто 5600 грн. заборгованості за кредитними договорами, тому суд дійшов висновку, що оцінюючи обґрунтованість позовної заяви в частині стягнення витрат на правову допомогу, в контексті положення частини четвертої статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, що заявлена представником позивача сума є неспівмірною.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що стягненню підлягають витрати на правову допомогу у сумі 2000,00 грн., з огляду на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, та з урахуванням часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 515,50 грн. (5600 : 26315,52 х 2422,40).

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №695986271 від 13.12.2022 року в розмірі 5600 (п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати на судовий збір в сумі 515 (п`ятсот п`ятнадцять) грн. 50 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Інформація про сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005;

представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, РНОКПП НОМЕР_2 , юридична адреса: 02094, м.Київ, вул.. Юрія Поправки, буд. 6, оф.21.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяОнуфріївського районного суду

Кіровоградської області О.О. Шуліка