Ухвала суду № 132317071, 12.11.2025, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7991/25

Номер провадження 1-кс/404/3848/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:

слідчої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

слідчої ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання слідчої СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42025122010000053, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідча СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна - транспортного засобу «Ford Escape, 2016 p.в., НОМЕР_1 », з метою збереження предмету вчинення кримінального правопорушення.

На обгрунтування клопотання зазначила, що у провадженні СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування за№42025122010000053, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку січня 2022 року ОСОБА_5 домовилась із невстановленими особами, про те, що останні допоможуть їй придбати автомобіль на аукціоні у США, при цьому ОСОБА_5 , внесла попередньо різними платежами оплату за придбання на аукціоні автомобіля марки «Ford Escape» 2016 р.в. НОМЕР_2 у загальній сумі 7896,24 доларів США. Однак в подальшому потерпіла гр. ОСОБА_5 , дізналась, що вищевказаний транспортний засіб продали іншій особі та кошти заявниці не повернули.

В ході допиту потерпілої гр. ОСОБА_5 , встановлено що на початку січня 2022 року остання вирішила придбати для власних потреб легковий автомобіль через аукціон Copart в США. ОСОБА_5 порадили особу, яка допоможе придбати його через аукціон та доставити автомобіль до м. Кропивницький.

Так остання звернулась до мешканця м. Кропивницький ОСОБА_6 (моб. тел. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), який повідомив, що без проблем викупить будь-який автомобіль з будь-якого аукціону США та доставить його впродовж 2-3 місяців до м. Кропивницький.

21.01.2022 ОСОБА_6 , на її прохання та побажання, придбав для неї на аукціоні Copart легковий автомобіль Ford Escape, 2016 p.в., VIN1FMCUOF72GUC20227 за ціною 2750 доларів США. Далі він скинув електронний варіант так званого Інвойсу (Invoice #240122-03156), який необхідно було роздрукувати, оплатити та скинути йому відповідний банківський чек для підтвердження оплати. До вищевказаної суми 2750 доларів США додалась сума 498 доларів США - так званий аукціонний збір, який також необхідно було оплатити. Тобто загальна сума інвойсу становила 3248 доларів США.

24.01.2022 я у відділенні Приватбанку (м. Кропивницький, вул. Дружби народів) остання оплатила вищевказаний інвойс на загальну суму 3248 доларів США, з банківською комісією загальна сума оплачених мною коштів вийшла 3276,24 доларів США. Відповідний чек про оплату ОСОБА_5 в подальшому роздрукувала та надала ОСОБА_6 , який повідомив, що все гаразд та впродовж двох тижнів мені необхідно надати йому готівкою кошти в сумі 1200 доларів США для проведення ним оплати доставки автомобіля з США до України.

В перших числах лютого 2022 року остання передала ОСОБА_6 кошти в сумі 1200 доларів США та він повідомив, що наступним етапом буде оплата митних платежів орієнтовно через 2-3 місяці, коли автомобіль вже буде в Україні.

А далі почалась війна, ОСОБА_6 мобілізувався до лав ЗСУ, періодично він виходив на зв?язок, запевняв потерпілу, що все під контролем та що їй просто необхідно очікувати.

Орієнтовно в середині квітня 2022 року ОСОБА_6 повідомив, що у зв?язку із війною порти в Україні не працюють, мій автомобіль буде доставлений в Україну, але не в порт Одесу як планувалось раніше, а в порт Клайпеда та в подальшому автовозом буде доставлений до м. Львів. У зв?язку із зміною логістики та тим, що автомобіль весь цей час просто стояв в порту в США потерпілій необхідно було надати йому готівкою додатково грошові кошти в сумі 3420 доларів США. В подальшому ОСОБА_6 пояснив, що в разі ненадання вказаних коштів автомобіль взагалі не буде доставлений до України. Він це пояснив, що це не його вимога, а умови які йому також висувають менеджери фірми які безпосередньо займаються викупом автомобілів в США та їх доставкою в Україну.

Враховуючи вказані обставини ОСОБА_5 змушена була передати ОСОБА_6 додатково кошти в сумі 3420 доларів США, після отримання яких він мене запевнив, що автомобіль впродовж двох місяців буде в Україні.

ОСОБА_5 очікувала, час йшов, періодично цікавилась у ОСОБА_6 на якому етапі доставка, він запевняв, що автомобіль скоро буде в Україні.

В грудні 2022 року останній стало відомо, що її автомобіль дійсно доставлений до порту Клайпеда (Литва), де по незрозумілим їй до теперішнього часу причинам був перепроданий іншим особам. ОСОБА_6 почав мені пояснювати, що він працює не сам та за доставку автомобілів відповідальний мешканець м. Кропивницький ОСОБА_7 (моб. тел. N? НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ).

На початку грудня 2024 року останній стало відомо, що її автомобіль FordEscape, 2016 p.в., VIN НОМЕР_7 все ж таки потрапив в Україну, оформлений на іншу особу по підробленим документам. Зокрема, мій автомобіль був незаконно оформлений на громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_8 , мобільний телефон N? НОМЕР_9 ). Загальна сума завданих мені збитків становить 7896,24 доларів США.

Під час досудового розслідування встановлено, що 22.03.2024 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів транспортний засіб, а саме легкового автомобіля «FordEscape, 2016 p.в., VIN1FMCUOF72GUC20227», який в подальшому 25.07.2024 перереєстровано в територіальному сервісному центрі МВС №4841 в Миколаївській, Одеській та Херсонській областях, що розташований за адресою: м. Миколаїв, провулок Транспортний, буд.1а/1. на гр. ОСОБА_8 .

В ході проведення оперативно-розшукових заходів направлено запит до Львівської митниці, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, буд.1, які на адресу Кропивницької окружної прокуратури надали відповідь, а саме що під час митного оформлення транспортного засобу «FordEscape, 2016 p.в., VIN1FMCUOF72GUC20227», договір купівлі-продажу, паспорт та сертифікат транспортного засобу не надавалися. Також, було встановлено, що акт проведення огляду (переогляду) транспортного засобу не складався. Митне декларування транспортного засобу здійснювало ТОВ «ГЛОБАЛ КАСКАД ГРУП» ЄДРПОУ43286121, а саме уповноважена за роботу з митницею ОСОБА_9 . Доставку транспортного засобу на митну територію України для подальшого оформлення та розмитнення здійснив громадянин України ОСОБА_10 ( НОМЕР_10 ).

08.09.2025 року до Територіального сервісного центру №4841 ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській області, направлено запит, щодо надання інформації на реєстрацію та перереєстрацію ввезеного із за кордону транспортного засобу «FordEscape, 2016 p.в., VIN1FMCUOF72GUC20227».

Відповідно до наданої інформації Територіальним сервісним центром №4841 ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській області, 12.10.2023 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеним між гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 та гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , здійснено переоформлення транспортного засобу «FordEscape, 2016 p.в., VIN1FMCUOF72GUC20227» на нового власника гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 .

08.09.2025 року транспортний засіб «FordEscape, 2016 p.в., VIN1FMCUOF72GUC20227», який потерпіла придбала за власний рахунок, визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, з метою збереження предмету вчинення кримінального правопорушення.

Слідча у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити. Разом з тим, пояснила, що предметом кримінального правопорушення є грошові кошти ОСОБА_5 , які остання сплатила за купівлю транспортного засобу.

Згідно ч.2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна виклик власника майна не здійснювався.

Заслухавши слідчу, дослідивши клопотання та долучені матеріали слідча суддя доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас, ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Поряд з цим, статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стаття 132 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий судя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторонни кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процессуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий судя згідно ст.ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом статті 98, пункту 1 частини 2 та частини 10 статті 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що відповідність майна, на арешті якого наполягає слідча, критеріям речового доказу у кримінальному провадженні № 42024042030000109, належним чином не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, виходячи із наступного.

Визнаючи речовим доказом у кримінальному провадженні вказані об`єкти рухомого та нерухомого майна, слідчий виходив із положень ч. 1 ст. 98 КПК України та у своїй постанові від 08.10.2025 зазначив, що вищевказаний автомобіль прибув на територію України через Львівську митницю на початку грудня 2024 року, який отримала не потерпіла, а інша особа. Автомобіль марки «FordEscape» 2016 р.в. VIN НОМЕР_7 незаконно зареєстрований на особу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Берчи до уваги, що даний автомобіль має істотне значення по кримінальному провадженню, слідчий постановив визнати транспортнй засіб речовим доказом. Отже, постанова слідчого не містить обгрунтування, яким сааме критеріям речового доказу відповідає транспортний засіб, об`єктивних причин такого твердження не навів.

Слідчий судя зауважує, що висновок органу досудового розслідування що до відповідності майна тим чи іншим ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України може бути зроблений лише на підставі постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Мотивів щодо відповідності майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України у цьому контексті не зазначено й у клопотанні прокурором.

Як встановлено слідчим суддею, СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025122010000053, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні слідча зазначила, що предметом кримінального правопорушення є заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 , які вона передала на купівлю транспортного засобу.

Разом з тим, матеріали клопотання не містять належних доказів, що вказаний транспортний засіб є матеріальним об`єктом, яке було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, в тому числі не є предметом, що було об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Враховуючи викладене, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження, та те, що органом досудового розслідування не доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, від так арешт зазначеного майна без вагомих підстав може призвести до невиправданого втручання у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи викладене, слідчий судя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчої СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42025122010000053, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1