Рішення № 132317011, 04.12.2025, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

04.12.2025

ЄУН 389/1745/24

Провадження № 2/389/423/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку загального позовного провадження, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 , просить стягнути з нього різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 498054 грн 05 коп., моральну шкоду в розмірі 20000 грн 00 коп. та в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, витрати на оплату автотоварознавчого дослідження в розмірі 6500 грн 00 коп.

Вимоги обґрунтовані тим, що 24 грудня 2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) на трасі Дніпро - Київ с.Водяне за участю транспортного засобу MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого автомобілі зазнали технічних ушкоджень. Відповідно до постанови Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 січня 2023 року по справі № 389/4583/23, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_4 . Відповідальність водія AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AT4214469 в ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Керуючись ст.35 та ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 04 січня 2024 року позивачем було направлено поштою до страхової компанії пакет документів необхідних для отримання страхового відшкодування. На підставі отриманих документів, страховик визнав дану подію страховим випадком та сплатив на користь позивача страхове відшкодування, в розмірі 93774 грн 80 грн.

Надалі, керуючись положенням ч.4 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та правовим висновком Верховного Суду України викладеним у постанові від 21 грудня 2020 року № 911/286/20, позивач звернувся до судового експерта Кипи С.М., з метою визначення розміру понесеного матеріального збитку внаслідок ДТП, в результаті чого останнім було складено висновок експерта від 07 лютого 2024 року №012/2024, згідно з яким: - показник Свр, вартість ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_3 без урахування коефіцієнту фізичного зносу = 658054 грн 05 коп. - показник Ез, коефіцієнт фізичного зносу = 0,607, - показник Сврз, вартість ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_4 з урахування коефіцієнту фізичного зносу = 297216 грн 49 коп.

Між ПАТ "НАСК "ОРАНТА" та ОСОБА_3 було підписано угоду про переведення зобов`язання відступного та ПАТ виплатило позивачу належне страхове відшкодування, за полісом ОСЦПВВНТЗ № АТ/4214469 від 19 вересня 2023 року за подією, що мала місце 24.12.2023 року, внаслідок якої було пошкоджено його транспортний засіб Mercedes-Benz ML 250, д.р.н. НОМЕР_4 , в межах страхового ліміту 160000 грн 00 коп., всього в сумі 141 274 грн 80 коп., у тому числі франшиза 1500 грн 00 коп.

Так якфатичний розмірзавданої шкоди(вартістьремонту автомобіляMERCEDES-BENZML250CDI,д.н.з. НОМЕР_3 без урахуваннякоефіцієнту фізичногозносу) більший ніж страхова виплата (страхове відшкодування) з винуватця ДТП, ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, в сумі 498054 грн 05 коп. Тобто, 658054 грн 05 коп. (фактичний розмір шкоди) - 160000 грн 00 коп (страхове відшкодування) = 498054 грн 05 коп.

Також позивачем були здійснені витрати, в розмірі 6500 грн 00 коп. за проведення автотоварознавчого дослідження. Оскільки ці витрати були необхідні задля відновлення свого порушеного права та здійснені саме через винні дії відповідача, то вони пілягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

У добровільному порядку шкода позивачу відповідачем не відшкодована, тож він вимушений захищати свої порушені права в судовому порядку.

Окрім того,в позовнійзаяві вказано,що внаслідокпротиправних виннихдій ОСОБА_4 позивачу,як власникупошкодженого транспортногозасобу MERCEDES-BENZML250CDI,д.н.з. НОМЕР_3 ,спричинено значнуморальну шкоду,яка полягаєу глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу - MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , оскільки даний автомобіль використовувався ним як у повсякденному житті так і під час виконання своїх робочих та життєвих потреб. Зокрема купівля продуктів харчування, відвідування медичних закладів, купівля необхідного одягу, поїздки задля здійснення сімейного відпочинку відбувались саме за допомогою належного йому автомобіля. Пошкодження автомобіля безпосередньо вплинуло на його звичайний ритм життя, зокрема він значно ускладнений, що в свою чергу призводило до постійних душевних переживань та душевних тривог, позивач постійно відчуває дискомфорт та виснаження, оскільки мусить додавати надмірних власних зусиль, задля того аби забезпечити звичні життєві потреби. Пошкодження автомобіля в тому числі й вплинуло на ритм життя його сім`ї, вони також позбавлені можливості використовувати його, що в свою чергу призводило до додаткових сімейних витрат на послуги громадського транспорту та таксі. До того ж, позивач не є занадто фінансово забезпеченою людиною, а саме тому назбирати значну суму коштів, задля купівлі автомобіля для нього було вкрай складно. Протягом тривалого терміну він, економлячи кошти, утискаючи сімейні витрати на життєві потреби відкладав кошти, для того, щоб придбати автомобіль. Автомобіль для позивача був не тільки в звичному розумінні слова автомобілем, за допомогою якого він забезпечував всі свої життєві потреби, а й мрією, задля досягнення (купівлі) якої він докладав чимало зусиль. Відповідно значне пошкодження авто для нього є дуже душевно важким переживанням, оскільки він відчуває на собі постійну розпач та пригніченість через втрату для себе дорогоцінної речі (майна), що також спричинило моральну шкоду.

Зазначені обставини, в які позивач був поставлений неправомірними діями відповідача, та спричинені внаслідок цього психологічні страждання потягли за собою вкрай негативні наслідки для його самопочуття і здоров`я, зокрема це посприяло накопиченню негативних психоемоційних та формуванню несприятливих психоматичних змін, які полягають у: емоційній напрузі, знервованості, пригніченості, нестійкому настрою, підвищеній тривожності, образливості, а також наявне погіршення сну. До додаткових моральних страждань призводило також й те, що відповідач в повному обсязі ігнорував спроби врегулювати спір в досудовому порядку. Останній знехтував правом позивача на отримання відшкодування збитків, які він завдав внаслідок власних неправомірних дій. В результаті чого, позивач вимушений витрачати кошти з сімейного бюджету, для відновлення свого порушеного права, які в скрутний, військовий час міг би витратити на власні потреби.

Позивач у судове засідання не з`явився, у судовому засіданні що відбулося за часом раніше позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив суд їх задовольнити.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила суд задовольнити їх у повному обсязі. Вказала, що автомобіль ще не відремонтовано, у зв`язку з чим неможливо надати документи, які підтверджують вартість проведених робіт по відновленню автомобіля MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_3 . Дана обставина не може бути підставою для сумніву у об?єктивності експертизи, а саме, що експерт ОСОБА_5 завищив розмір ремонту належного позивачу автомобіля. У Постанові ВСУ від 30 жовтня 2019 року справа №753/4696/16-ц (провадження №61-30908св18), вказано, що посилання судів попередніх інстанцій, як на підставу відмови у стягненні шкоди звинуватця ДТП, на те, що витрати стягуються судом лише після проведення ремонтних робіт автомобіля та доведеності їх сплати є помилковими, не ґрунтуються на законі і не відповідають обставинам цієї справи. Позивачем заявлено вимоги, зокрема до винуватця ДТП, про відшкодування заподіяної ним потерпілому шкоди (збитків) до яких законом віднесено також і витрати, які особа як вже зробила так і мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Позивачем надано докази на підтвердження завданих йому реальних збитків (вартості відновлювального ремонту), а відповідачами не спростовано заявлений позивачем розмір шкоди будь-якими іншими належними доказами. Вказаним правовим висновком підтверджується та позиція за якої позивач не зобов?язаний надавати підтвердження проведення ремонту для того, щоб відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням. Заявлена вимога до відповідача обґрунтована висновком експерта, що в повному обсязі відповідає вимогам ст.106 ЦПК України. В розумінні ст.22 ЦК України заявлена сума до стягнення є витратами, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права.

Відповідач до суду не з`явився, його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволені, оскільки не доведено факт оплати виконаного ремонту, не надано доказів про реально витрачені кошти на ремонт.

Відзив на позовну заяву стороною відповідача до суду не подавався.

Суд, заслухавши присутніх учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

Постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградсмької області від 24 січня 2024 року (справа ЄУН 389/4583/23, провадження №3/389/2014/23) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4,ст.124,ст.130КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що ОСОБА_4 24 грудня 2023 року о 16:30 год, керуючи автомобілем марки «Audi A-4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 по автодорозі Н01 280 км, при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Шкода Октавія», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_6 , який рухався на зустріч, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, тобто своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п.13.3 Правил дорожнього руху. Крім того, ОСОБА_4 24 грудня 2023року о 16:30 год, керуючи автомобілем марки «Audi A-4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи причетним до вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, залишив її місце, чим порушив вимоги п.2.10 «а» Правил дорожнього руху. Також, ОСОБА_4 24 грудня 2023 року о 16:45 год, керуючи автомобілем марки «Audi A-4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 по автодорозі Н01 в смт Знам`янка Друга Кропивницького району Кіровоградської області, при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Мерседес Бенз», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався на зустріч, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, тобто своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п.13.3 Правил дорожнього руху. Крім того, ОСОБА_4 24 грудня 2023 року о 16:45 год, керуючи автомобілем марки «Audi A-4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи причетним до вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, залишив її місце, чим порушив вимоги п.2.10 «а» Правил дорожнього руху. Також, ОСОБА_4 24 грудня 2023 року о 16:45 год на автодорозі Н01 286 км + 400м керував автомобілем марки «Audi A-4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду із застосуванням газоаналізатора Drager Alkotest 6820 становив 2,34 проміле, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Під час розгляду судом справ, ОСОБА_4 вину визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення.

Вказана постанова не оскаржувалася та набрала законної сили 06 лютого 2024 року (а.с. 7-8).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 ,VIN-код: НОМЕР_6 , станом на 24 грудня 2023 року була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» відповідно до полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AT4214469. Ліміт відповідальності страховика становить 160000,00 грн, франшиза - 1500,00 грн. (а.с. 9).

Відповдіно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , власником автомобіля MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , з 03 жовтня 2020 року є ОСОБА_3 (а.с. 42).

ОСОБА_3 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» подано заяву від 03 січня 2024 року про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що сталася 24 грудня 2023 року за участю транспортного засобу MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням та транспортного засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . До заяви додано повідомлення про дородньо транспортну пригоду разом, схему ДТП, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію посвідчення водія, копію поспорта та ІПН (а.с.10,11,12).

30 січня 2024 року судовим експертом Кипою С.М. за участі ОСОБА_3 , представника ПАТ «НАСК «ОРАНТА» проведено огляд транспортного засобу MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , виявлено пошкодження та встановлено їх характер (а.с.22). На огляд транспортного засобу MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , запрошувався і ОСОБА_4 , однак не з`явився (а.с. 14, 16).

Відповідно до висновку судового експерта Кипи С.М. від 07 лютого 2024 року №012/2024 проведеного за результатами експертного атотоварознавчого дослідження, вартість матеріальних збитків, заподіяних при ДТП власнику автомобіля MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП становить 297216 грн 49 коп., в тому числі ПДВ 43726 грн 77 коп.

Показник Свр, вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_3 без урахування коефіцієнту фізичного зносу = 658054 грн 05 коп. Показник Ез, коефіцієнт фізичного зносу = 0,607. Показник Сврз, вартість ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_4 з урахування коефіцієнту фізичного зносу = 297216 грн 49 коп. (а.с.17-37).

За проведення вказаного експертного товарознавчого дослідження позивачем на рахунок експерта ОСОБА_5 сплачено 6500 грн (а.с.14 зворот).

19 березня 2024 року ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_4 направлялася вимога про необхідність добровільно сплатити йому матеріальну шкоду в сумі 498054 грн 05 коп. та моральну шкоду в сумі 50000 грн 00 коп. (а.с. 39-40). Однак вказані виплати відповідачем на користь позивача у добровільному порядку не проведені.

Окрім того судом встановлено, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виконано свої зобов`язання за полісом обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AT4214469 перед потерпілим ОСОБА_3 за страховим випадком - ДТП, яка мала місце 24 грудня 2023 року, забезпечений транспортний засіб AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 . Страхове відшкодування виплачено у межах страхової суми - 160000 грн, з урахуванням укладеної угоди про припинення зобов`язання перданням відступного (а.с. 13,61,63,64,63,81,155-157).

Представником позивача під час судового розгляду вказано, що належний позивачу автомобіль MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , ще не відремонтовано, у зв`язку з чим на даний час неможливо надати документи, які підтверджують вартість проведених робіт по відновленню автомобіля MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_3 . На підтвердження факту відсутності виконаних робіт з відновлювального ремонту автомобіля надано суду фотографії пошкодженого автомобіля (а.с. 213-222).

Ухвалою суду від 05 травня 2025 року у справі за клопотанням представника відповідача призначалась судово-автотоварознавча експертиза, на вирішення якої ставились питання щодо дійсної (реальної) вартості відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , з урахування коефіцієнту фізичного зносу та без урахування коефіцієнту фізичного зносу (а.с.23-26). Проте, вказана експертиза проведена не була у зв`язку з не проведенням відповідачем оплати за проведення вказаної експертизи (а.с.56-58 т.2).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункти 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно доположень ст.76,77,80ЦПК України доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Подібні за змістом висновки сформульовані також в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №686/17155/15-ц. від 14 серпня 2019 року у справі №344/3008/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19, від 16 лютого 2022 року у справі № 709/370/20.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі факт ДТП, вина відповідача та отримання позивачем від страховика забезпеченого транспортного засобу узгодженого між ними страхового відшкодування у розмірі, визначеному статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу, відповідно у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Різниця між виплаченою позивачу страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

За таких обставин саме ОСОБА_4 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити ОСОБА_3 , різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Розмір заявленої позовної вимоги щодо стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням позивач обґрунтовує висновком експертного дослідження.

Так, згідно з висновком судового експерта №012/2024 від 07 лютого 2024 року за результатами експертного автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ ML250CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , без урахування коефіцієнту зносу, склала 658054 грн 05 коп., а вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) - 297216 грн 49 коп.

Вказаний висновок експерта на переконання суду в розумінні Закону є належним та допустимим доказом зокрема і щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування коефіцієнту фізичного зносу та з його урахуванням. Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384КК України за надання завідомо неправдивого висновку. Висновок ґрунтується на технічному огляді автомобіля, проведенні необхідних розрахунків та виконаний на підставі спеціальної літератури та нормативних актів. Стороною відповідача встановлений експертом фактичний розмір шкоди 658054 грн 05 коп. та вартість матеріальних збитків заподіяних при ДТП позивачу в сумі 297216 грн 49 коп. не спросовані, а у суд не знайшов підстав ставити під сумнів висновок автотоварознавчого дослідження №012/2024 проведеного експертом ОСОБА_5 .

Страховиком виплачено позивачу страхове відшкодування (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу), у межах страхової суми - 160000 грн., франшиза 1500 грн.

Таким чином розмір відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, який підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 становить 498054 грн 05 коп. із розрахунку 658054 грн 05 коп. (фактичний розмір шкоди) 16000 грн 00 коп (страхове відшкодування).

Отже, заявлена позовна вимога про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 498054 грн 05 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відхиляючи доводи представника відповідача про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з недоведеністю факту оплати виконаного ремонту, не надання доказів про реально витрачені кошти на ремонт, які доречі юридично не аргументовані, суд приймає до уваги ту обставину, що відомості про фактичне здійснення ремонту автомобіля позивача, в матеріалах справи відсутні та враховує постанову Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19, якою Верховний Суд задовольнив позовні вимоги позивача та визнав, що винна особа повинна сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. При цьому, суд касаційної інстанції визнав, що таке відшкодування повинне бути виплачене безумовно, без встановлення доведення факту ремонту автомобіля, оскільки судом зазначено, що відомості про фактичне здійснення ремонту автомобіля позивача в матеріалах справи відсутнє, однак він має право на відшкодування збитків, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача касаційний суд прийняв за основу ремонтну калькуляцію …..при визначенні страхового відшкодування, з якою позивач погодилась та не оспорювала у встановленому порядку. Відомості про фактичне здійснення ремонту автомобіля позивача, в матеріалах справи були відсутні.

А також постанову Верховного Суду у постанові від 30 жовтня 2019 року (справа №753/4696/16-ц), де вказано, що посилання судів попередніх інстанцій, як на підставу відмови у стягненні шкоди з винуватця ДТП, на те, що витрати стягуються судом лише після проведення ремонтних робіт автомобіля та доведеності їх сплати є помилковими, не ґрунтуються на законі і не відповідають обставинам цієї справи. Позивачем заявлено вимоги, зокрема до винуватця ДТП, про відшкодування заподіяної останнім йому шкоди (збитків) до яких законом віднесено також і витрати, які особа як вже зробила так і мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Позивачем надано докази на підтвердження завданих йому реальних збитків (вартості відновлювального ремонту), а відповідачами не спростовано заявлений позивачем розмір шкоди будь-якими іншими належними доказами.

Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 6500 грн 00 коп., оскільки ці витрати були необхідні для відновлення порушеного права позивача та здійснені через винні дії відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 20000 грн 00 коп., суд приходить до наступного висновку.

За змістом статей 23, 1167ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд вважає, що в результаті пошкодження внаслідок винних дій відповідача належного позивачу автомобіля, позивач зазнав моральну шкоду, а тому він має право на її відшкодування відповідачем.

Визначаючи розмірвідшкодування моральноїшкоди позивачу,суд враховуєхарактер правопорушення,ступінь винивідповідача,глибину душевнихстраждань,завданих позивачудіями відповідача,та вважає,що розмірвідшкодування моральноїшкоди ОСОБА_3 слід визначитиу межахзаявлених нимвимог урозмірі 20000грн,оскільки внаслідокпошкодження автомобілябув порушенийзвичайний укладжиття позивача,що пов`язаноз неможливістювикористання нимта членамийого сім`їсвого транспортногозасобу,необхідністю вжиттязаходів щодовідновлення своїхпорушених прав,що негативновпливає найого психологічнийстан. На думку суду така сума, враховуючи вимоги розумності і справедливості, відповідає ступеню перенесених позивачем страждань і компенсує понесені моральні втрати. Враховує суд при цьому й практику Європейського суду з прав людини, якою визнана презумпція моральної шкоди, тобто відповідно до позиції ЄСПЛ, в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду). Так, рішенням від 27 липня 2004 року по справі "Ромашов проти України" Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлена письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». У цій справі позивачем не надано жодного доказу в частині обґрунтування відшкодування моральної шкоди.

Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 5245 грн 54 коп.

Керуючись ст.2,4,12,13,76,77,81,89,141, 223,259, 263 - 265, 274, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 498054 грн 05 коп., моральну шкоду в розмірі 20000 грн 00 коп. та в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, витрати на оплату автотоварознавчого дослідження в розмірі 6500 грн 00 коп., всього 524554 (п`ятсот двадцять чотри тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 5245 (п`ять тисяч двісті сорок п`ять) грн 54 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Відомості про сторін:

позивач ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

відповідач ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 .

Суддя Г.В. Берднікова