Рішення № 132316647, 01.12.2025, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5797/25

Провадження № 2/345/2684/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2025 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 78039,50 грн та судових витрат у сумі 3028,00 грн. Позов мотивовано наступним.

04.02.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено кредитний договір № 07227-02/2025. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 27.05.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та позивачем укладено договір факторингу №27052025, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 07227-02/2025 від 04.02.2025. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №27052025 від 27.05.2025 сума заборгованості відповідача становить: 26170,00 грн, з яких: 10000,00 грн основна сума боргу, 10170,00 грн заборгованість за процентами, 5000,00 грн заборгованість за штрафом, 1000,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

03.02.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 8234743. Зазначений договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». 27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25 у відповідності до умов якого до позивача перейшло право вимоги за договором кредитної лінії № 8234743 від 03.02.2025. Відповідно до реєстру боржників № 7 від 26.06.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 03.02.2025 сума заборгованості відповідача становить 27907,00 грн, з яких: 11000,00 грн основна сума боргу, 9509,50 грн заборгованість за відсотками, 5500,00 грн заборгованість за неустойкою, 1897,50 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

06.02.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір надання коштів у кредит № 73336461. Зазначений договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». 27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25 у відповідності до умов якого до позивача перейшло право вимоги за договором надання коштів у кредит № 73336461 від 06.02.2025. Відповідно до реєстру боржників № 8 від 26.06.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 03.02.2025 сума заборгованості відповідача становить 23962,50 грн, з яких: 7500,00 грн основна сума боргу, 337,50 грн заборгованість за відсотками, 15000,00 грн заборгованість за пенею, 1125,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує, позивач просить суд стягнути загальну суму заборгованості у розмірі 78039,50 грн.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

01.12.2025 судом отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, в якому позов визнає частково. Зазначає, що встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, у розмірі 2-3 % є несправедливим у розумінністатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», та суперечить встановленим обмеженнямстатті 21 Закону України «Про споживче кредитування»та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка перевищує подвійну облікову ставки Національного банку України та становить більше ніж п`ятнадцять відсотків простроченого платежу. Крім того, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст.1050 ЦК України. Відповідно до п.5 ч.3ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Представник відповідача також зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника викопувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Також представник відповідача зазначає, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч. З ст.509та ч.1-2 ст.627 ЦК Українизасадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

Представник відповідача просить врахувати, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами не є співмірною сумі кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Представник відповідача вважає необхідним просити зменшення розміру процентів за вказаним договором. Також просить відмовити у стягненні штрафу, неустойки та комісії за надання кредиту. Сторона відповідача визнає позов в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредитів).

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правилом частини першої статті 205Цивільного кодексуУкраїни правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Абзац другий частини другої статті 639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ст.599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 536ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

04.02.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено кредитний договір № 07227-02/2025. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с.9-16).

Відповідно до п.п 1.1. Кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.п 1.2. Кредитного договору Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 04.02.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 03.06.2025.

Відповідно до п.п 1.4. Кредитного договору Процентна ставка становить 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Комісія за видачу кредиту 1000,00 грн (10% від суми кредиту), тип комісії одноразова комісія.

Відповідно до п.п 1.5. Кредитного договору Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.п 1.6. Кредитного договору Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 5355 - 57xx - xxxx - 7276 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.

Відповідно до п.п 3.1. Кредитного договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено можливість нарахування штрафу за прострочення оплат.

Факт отримання на банківський рахунок відповідача кредитних коштів сумі 10000,00 грн підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 06.082025 (а.с.17).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 07227-02/2025 від 04.02.2025, 04.02.2025 відповідачу надано кредит в розмірі 10000,00 грн, нарахування відсотків по кредиту здійснювалося протягом періоду 04.02.2025-27.05.2025 (83 дні) за відсотковою ставкою 0,9%, нараховано відсотків 10170,00 грн. Також відповідачу було нараховано комісію за видачу кредиту 1000,00 грн, а також штраф у сумі 5000,00 грн. Відповідачем жодної оплати не проведено (а.с.23-24).

27.05.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та позивачем укладено договір факторингу №27052025, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 07227-02/2025 від 04.02.2025. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №27052025 від 27.05.2025 сума заборгованості відповідача становить: 26170,00 грн, з яких: 10000,00 грн основна сума боргу, 10170,00 грн заборгованість за процентами, 5000,00 грн заборгованість за штрафом, 1000,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту. До матеріалів справи долучено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу. (а.с.18-22).

Після укладення договору факторингу позивачем жодних відсотків за кредитним договором № 07227-02/2025 від 04.02.2025 не нараховувалося.

03.02.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 8234743. Зазначений договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.29-36).

В п.2 договору зазначені основні умови кредитування: сума кредиту 11000,00 грн, строк кредитування 360 днів, процентна ставка 0,95% в день, комісія за надання кредиту 17,25% від суми кредиту 1897,50 грн. Відповідно до п.2.1 договору кредитної лінії № 8234743: позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника. Також в п.11 договору (адреси та реквізити сторін) зазначено рахунок позичальника: НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8234743 від 03.02.2025, 03.02.2025 відповідачу надано кредит в розмірі 11000,00 грн, нарахування відсотків по кредиту здійснювалося протягом періоду 03.02.2025-04.05.2025 (91 день) за відсотковою ставкою 0,95% в день, всього нараховано відсотків на суму 9509,50 грн. Крім того, відповідачу було нараховано неустойку в сумі 5500,00 грн за березень 2025 року, а також комісію за надання кредиту в сумі 1897,50 грн. Відповідачем жодної оплати не проведено (а.с.37).

06.02.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір надання коштів у кредит № 73336461. Зазначений договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.45-52).

В п.2 договору зазначені основні умови кредитування: сума кредиту 7500,00 грн, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 0,15% в день, комісія за надання кредиту 15,00% від суми кредиту 1125,00 грн. Відповідно до п.2.1 договору надання коштів у кредит № 73336461: позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника. Також в п.12 договору (адреси та реквізити сторін) зазначено рахунок позичальника: НОМЕР_2 .

Згідно розрахунку заборгованості за договором надання коштів у кредит № 73336461 від 06.02.2025, 06.02.2025 відповідачу надано кредит в розмірі 7500,00 грн, нарахування відсотків по кредиту здійснювалося протягом періоду 06.02.2025-07.03.2025 (30 днів) за відсотковою ставкою 0,15% в день, всього нараховано відсотків на суму 337,50 грн. Крім того, відповідачу було нараховано пеню в сумі 15000,00 грн за березень-квітень 2025 року, а також комісію за надання кредиту в сумі 1125,00 грн. Відповідачем жодної оплати не проведено (а.с.53-54).

27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25 у відповідності до п. 1.1. якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимог, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до реєстру боржників № 7 від 26.06.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 03.02.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 8234743 від 03.02.2025. Сума заборгованості відповідача становить 27907,00 грн, з яких: 11000,00 грн основна сума боргу, 9509,50 грн заборгованість за відсотками, 5500,00 грн заборгованість за неустойкою, 1897,50 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Відповідно до реєстру боржників № 8 від 26.06.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 03.02.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором надання коштів у кредит № 73336461 від 06.02.2025. Сума заборгованості відповідача становить 23962,50 грн, з яких: 7500,00 грн основна сума боргу, 337,50 грн заборгованість за відсотками, 15000,00 грн заборгованість за пенею, 1125,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Після укладення договору факторингу позивачем жодних відсотків за кредитними договорами № 8234743 від 03.02.2025 та № 73336461 від 06.02.2025 не нараховувалося (а.с.44, 65).

Суд приходить до висновку, що позивачем надано достатньо доказів, які підтверджують факт укладення відповідачем кредитних договорів, а також факт переходу прав вимоги згідно цих договорів від первісних кредиторів до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Також суд вважає встановленим той факт, що відповідачем не здійснено повернення кредитних коштів, що не заперечується і стороною відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача: 1) 5000,00 грн заборгованості за штрафом за кредитним договором № 07227-02/2025 від 04.02.2025; 2) 5500,00 грн заборгованості за неустойкою за кредитним договором № 8234743 від 03.02.2025; 3) 15000,00 грн заборгованості за пенею за кредитним договором № 73336461 від 06.02.2025, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні договори укладено під час дії воєнного стану (в 2024 році), отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки (штрафних санкцій, пені) за 2025 рік, а саме: 1) 5000,00 грн штрафу за кредитним договором № 07227-02/2025 від 04.02.2025; 2) 5500,00 грн неустойки за кредитним договором № 8234743 від 03.02.2025; 3) 15000,00 грн пені за кредитним договором № 73336461 від 06.02.2025, а всього на суму 25500,00 грн є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

Судом такожперевірено нарахуваннявідповідачу процентівза кредитнимидоговорами.Суд дійшоввисновку,що нарахуванняпроцентів проведеновідповідно доумов договорута нормчинного законодавства,зокрема:проценти нарахованопротягом строкукредитування,відсоткова ставкане перевищуємаксимальний розмірденної процентноїставки (1%),який встановлено статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування». Підстав для зменшення розміру відсотків судом не встановлено. Тому позов в частині стягнення з відповідача 10170,00 грн заборгованості за відсотками згідно кредитного договору № 07227-02/2025 від 04.02.2025; 9509,50 грн заборгованості за відсотками згідно кредитного договору № 8234743 від 03.02.2025; 337,50 грн заборгованості за відсотками згідно кредитного договору № 73336461 від 06.02.2025 - підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії за надання кредитів, то суд звертає увагу що відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Пункт 10 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає, що у договорі про споживчий кредит зазначаються: порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

В усіх трьох кредитних договорах було зазначено розмір комісії за надання кредитів. Відповідач погодився з умовами даних договорів, підписавши їх в електронному вигляді.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за надання кредитів в розмірі: 1000,00 грн за згідно кредитного договору № 07227-02/2025 від 04.02.2025; 1897,50 згідно кредитного договору № 8234743 від 03.02.2025; 1125,00 згідно кредитного договору № 73336461 від 06.02.2025 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідачем істотно порушено умови укладених кредитних договорів, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашено кредит, комісію та проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кошти, на що він розраховував при укладенні договорів, а тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 52539,50 грн, в тому числі за:

-кредитним договором № 07227-02/2025 від 04.02.2025 в розмірі 21170,00 грн, з яких: 10000,00 грн основна сума боргу, 10170,00 грн заборгованість за відсотками, 1000,00 грн заборгованість за комісією;

-кредитним договором № 8234743 від 03.02.2025 в розмірі 22407,00 грн, з яких: 11000,00 грн основна сума боргу, 9509,50 грн заборгованість за відсотками, 1897,50 грн заборгованість за комісією;

-кредитним договором № 73336461 від 06.02.2025 в розмірі 8962,50 грн, з яких: 7500,00 грн основна сума боргу, 337,50 грн заборгованість за відсотками, 1125,00 грн заборгованість за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2038,45 грн (3028,00 грн. * 67,32%).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 ,на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ідентифікаційний код юридичної особи 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30,) заборгованість у загальному розмірі 52539,50 грн, в тому числі за:

-кредитним договором № 07227-02/2025 від 04.02.2025 в розмірі 21170,00 грн, з яких: 10000,00 грн основна сума боргу, 10170,00 грн заборгованість за відсотками, 1000,00 грн заборгованість за комісією;

-кредитним договором № 8234743 від 03.02.2025 в розмірі 22407,00 грн, з яких: 11000,00 грн основна сума боргу, 9509,50 грн заборгованість за відсотками, 1897,50 грн заборгованість за комісією;

-кредитним договором № 73336461 від 06.02.2025 в розмірі 8962,50 грн, з яких: 7500,00 грн основна сума боргу, 337,50 грн заборгованість за відсотками, 1125,00 грн заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму сплаченого судового збору в розмірі 2038,45 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 04.12.2025.

Головуючий