Рішення № 132316197, 04.12.2025, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1763/25

2/0187/674/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2025 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

20.10.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява від директора ТОВ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТ» заборгованість за договором № 287188 від 13.05.2020 у розмірі 15 368,16 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.05.2020 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 287188. Відповідно до даного договору Банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 12 500,00 гривень строком на 730 днів, з кінцевим терміном повернення 13.05.2022 із сплатою процентів за користування кредитними коштами.

26.11.2021 укладено договір № 26-11/2021 відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 287188. 10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 287188. Однак, на даний час заборгованість за договором відповідачем не погашена, проценти не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 15 368,16 грн., з яких: 8667,82 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 6700,34 грн. -заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, яку позивач просить стягнути.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

24.11.2025 від представникавідповідача досуду надійшоввідзив напозовну заявута клопотанняпро витребування доказів у вищезазначеній справі.

Представник відповідача у відзиві просить суд не брати до уваги розрахунки заборгованості Відповідача по справі зазначений Позивачем в позовній заяві, так як посилання фінансової установи на ці розрахунки заборгованості за договорами, як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки самі розрахунки є внутрішніми документами установ (створений установою) та не є належним та допустимим доказом по справі. Документів первинного бухгалтерського обліку (належним чином оформлені розрахункові документи, які підтверджують факт видачі/перерахування кредитних коштів та згідно яких можна було б встановити суму, яку надав/перерахував Відповідачу кредитор згідно кредитного договору), оформлені у відповідності зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачем до суду надано не було, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості здійснити розрахунок заборгованості, правильність нарахування відсотків Позивачем та перевірити суму заборгованості пред`явлену позивачем та з якого рахунку і на який рахунок були здійснені фінансові операції, та на яких підставах. Враховуючи викладене, вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості за процентами задоволенню не підлягають. Стосовно вимог Позивача в частині стягнення з Відповідача заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором зазначаю, що надані Позивачем розрахунки заборгованості за простроченим тілом кредиту не є первинним документом. Жодних інших належних та допустимих доказів того, що Відповідачу кредитором були надані кредитні кошти, що Відповідач використовував саме їх та правильність нарахування процентів за використання кредитних коштів, стороною Позивача суду не надано.

01.12.2025 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Представник позивача зазначає, що договір №287188 укладено між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в паперовій формі, а також, що згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору.

Позивачем на підтвердження вимог статті 1054 ЦК України, щодо виконання зобов`язань, а саме надання ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів за Договором №287188 про надання споживчого кредиту від 13.05.2020 року, надано платіжне доручення №2534 від 13 травня 2020 року, відповідно до якого, 13.05.2020 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перерахувало на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «БАНК ФОРВАРД», код банку 380418, кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн. Отже, при звернення до суду з даною позовною заявою позивачем надано до суду докази на підтвердження виконання ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» умов Договору №287188 про надання споживчого кредиту від 13.05.2020 року, укладеного між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , щодо надання кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн. В свою чергу відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів про повернення кредиту у строки та розмірі, передбачених Договором №287188 про надання споживчого кредиту від 13.05.2020 року.

26.11.2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (фактор) укладено договір факторингу №26-11/2021 відповідно до якого, за цим договором клієнт первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржниками. Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу №26-11/2021 від 26.11.2021 року, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги з ОСОБА_1 за Договором №287188 про надання споживчого кредиту від 13.05.2020 року. Крім того, як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 від 10.01.2023 року, до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги з ОСОБА_1 за Договором №287188 про надання споживчого кредиту від 13.05.2020 року. Отже, враховуючи норми статей 512, 513, 514 ЦК України, до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право в обсязі і на умовах визначених Договором №287188 про надання споживчого кредиту від 13.05.2020 року.

Ухвалою Петриківського районного суду від 04.12.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача Мартиненка С.О. у витребуванні доказів, відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Договору про надання споживчого кредиту № 287188, укладеного 13.05.2020 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 10 000,00 гривень, строком на 730 днів, з кінцевим терміном повернення 13.05.2022. (а.с. 28-29).

Відповідно до пункту 1.5. Договору, ти процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: - за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); - за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85 % річних.

Відповідач в повній мірі був ознайомлений з умовами надання та користування Кредитом про надання споживчого кредиту № 287188, що свідчить його особистий підпис у Договорі про надання споживчого кредиту, паспорті споживчого кредиту, анкеті заяві та графіку платежів. (а.с. 44, 48, 49).

Факт перерахування кредитних коштів за договором № 287188, підтверджується копією платіжного доручення № 2534 від 13.05.2020, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» здійснило переказ коштів на банківський рахунок згідно договору № 287188 від 13.05.2020, ОСОБА_1 в розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 54).

На момент передачі прав вимоги, 26.11.2021, заборгованість відповідача перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за договором складала 11 977,03 грн. (а.с. 55).

Як встановлено із розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «Вердикт Капітал», новий кредитор нарахував відсотки за користування кредитом за період з 26.11.2021 по 12.05.2022 включно у сумі 3391,13 грн. Загальний розмір заборгованості за договором, згідно цього розрахунку станом на 10.01.2023 складає 15 368,16 грн. (а.с. 56).

26.11.2021 укладено договір № 26-11/2021 відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 287188.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 287188.

Перехід права вимоги за кредитним договором № 287188 до позивача, відповідачем не заперечується.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, згідно наданого розрахунку становить 15 368,16 грн., з яких: 8667,82 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 6700,34 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідач не надав жодного доказу того, що належним чином виконав зобов`язання з повернення кредитних коштів первісному кредитору.

Вирішуючи спір, суд враховує наступні положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як встановлено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

З огляду на наведені правові позиції, суд, не має сумнівів у правильності розрахунків, наданих позивачем.

Так представником позивача надано в якості доказів первинних документів про надання ОСОБА_1 кредитних коштів та на яку суму, наступні документи, а саме: завірену належнимчином копіюДоговору №287188про наданняспоживчого кредиту,який укладеноміж ТОВ«СЛОН КРЕДИТ»та ОСОБА_1 в паперовійформі.Також,позивачем разомз позовноюзаявою поданодо суд,належним чиномзасвідчену копіюдокументів первинногобухгалтерського обліку,а самеплатіжне доручення№ 2534від 13травня 2020року,відповідно доякого,13.05.2020року ТОВ«СЛОН КРЕДИТ»перерахувало напоточний рахунок ОСОБА_1 кредитні коштив розмірі10000,00грн., оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Суд зауважує, що надані документи є належними доказами на підтвердження існування у позичальника заборгованості за кредитним договором № 287188 від 13.05.2020 у розмірі 15 368,16 грн.

Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.ст. 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається на учасників справи.

Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідатиме встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, добровільно заборгованість не сплатив, а тому позовні вимоги позивача слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість у розмірі 15 368,16 грн., з яких: 8667,82 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 6700,34 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Будь, яких доказів, погашення заборгованості відповідачем не надано, тому позивні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову до суду у сумі 2422,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 0563220032від 10.10.2025.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422,40 грн.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Згідно частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» ТА АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги № 335 від 01.09.2025 на загальну суму 9000,00 грн.; витяг з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025.

Відповідно до частини 4 статті 137ЦПКУкраїни розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6статті 137 ЦПК Україниобов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

На підставістатті 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 43, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 287188 від 13.05.2020, станом на 10.01.2023, в розмірі 15 368,16 грн. (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім грн. 16 коп.), з яких: 8667,82 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 6700,34 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. (дев`ять тисяч грн. 00 коп.), а всього на загальну суму 11 422,40 грн. (одинадцять тисяч чотириста двадцять дві грн. 40 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Реквізити сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926, адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133);

Відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя В.О. Говоруха