Рішення № 132316095, 17.11.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1753/25

№ 2/183/2649/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Фролової В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Сторожик А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року, через підсистему «Електронний суд», до суду звернулось ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 80155 грн. та судовій витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між 27.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 4423532 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким позивач надав відповідачу кошти у розмірі 8200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач умов кредитного договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. В подальшому, 25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 25/10/2024, за яким ТОВ «Лінеура Україна» передав ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 4423532 за реєстром боржників, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (відбулася назва юридичної особи позивача) набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 61910 грн., з якої: 8200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 49610 грн. - сума боргу за відсотками, нарахованих первісним кредитором, 4100 штрафні санкції.

Відповідач не здійснила заходів для погашення існуючої заборгованості, що стало підставо для звернення позивача до суду із позовом.

Ухвалою судді 03.03.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 09.09.2025 витребувано з АТ «Універсал банк» документи на підтвердження факту випуску банківської картки на ім`я відповідача, а також факту зарахування коштів 27.02.2024.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати дану справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання. До суду повернулися рекомендовані повідомлення з конвертом та довідкою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як встановлено у ч.1ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У свою чергу, відповідач не повідомляв суд про зміну своєї адреси. Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, відповідач не скористався, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно достатті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно достатті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12.11.2025, є дата складення повного судового рішення 17.11.2025.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 27.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора 62071) було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4423532, згідно з умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 8200 грн. строком на 350 днів.

Згідно з п.1.3. Договору про споживчий кредит №4423532 періодичність платежів зі сплати процентів становить кожні 25 днів.

Згідно п.1.4.1. Договору стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом (застосовується в межах всього строку кредиту).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 119700,64 % річних ( п. 1.5.1.), орієнтовна загальна вартість кредиту складає 79950 грн. ( п. 1.6.1.).

Відповідно до п.2.1. Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Можливість укладення кредитного договору в електронній формі передбачена п.1.1. самого договору.

Разом з Договором ОСОБА_1 підписала також Таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до інформації АТ «Універсал Банк» від 20.10.2025 за № БТ/Е 15815 на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку. 2702.2024 було зараховано платіж в сумі 8200 грн.

В подальшому, 25.10.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» уклали договір факторингу №25/10/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 , за договором № 443532, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору факторингу, в якому зазначено, що заборгованість відповідача становить 61910 грн., з яких: 8200 грн. - прострочена заборгованість за основною сумою боргу, 49610 грн. - сума боргу за відсотками, 4100 грн. - заборгованість за пенею, штрафами.

На виконання вказаного вище договору, 01.11.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило первісному кредитору ТОВ «Лінеура Україна» плату за відступлення права вимоги за вказаним договором, що підтверджується платіжною інструкцією № 3475.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 10.12.2024 року та рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 вбачається, що товариство змінило назву на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 443532 від 27.02.2024.

В частині заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту , суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що 27.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» укладено електронний Договір № 4423532 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надаліКредитний договір 1) який було підписано Позичальником, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «62071». Відповідно до п.1.3 Договору №4423532, строк кредиту 350 днів: з 27.02.2024 по 11.02.2025.

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитних договорів здійснено шляхом перерахування на банківську картку НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна» від 01.11.2024 вих. № 20241101-4280.

З Витягу з Реєстру боржників, наданого позивачем вбачається, що відповідач має заборгованість перед первісним кредитором станом на 25.10.2024 в сумі 61910 грн., з яких 8200 грн. - тіло кредиту, 49610 грн. - нараховані відсотки.

Окрім цього, позивач нарахував проценти за 109 календарних днів в сумі 22345 грн.

Таким чином, загальна сума процентів за користування кредитом становить 80155 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу,який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зобов`язання виникають з підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1054 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК Українивстановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір з ТОВ «Лінеура Україна», отримав кредитні кошти, однак не виконав зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, тому з нього на користь позивача слід стягнути тіло кредиту у розмірі 8200 грн.

Однак щодо розміру процентів, які погоджено сторонами та за якими заборгованість більша за фактично отримані позичальником кошти, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048ЦК України).

Частиною 1статті 1048 ЦК Українипередбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище сторонами погоджено розмір процентів, порядок їх нарахування та відповідно до розрахунку заборгованості він складає загальну суму 71955 грн.

Суд звертає увагу, що вказана сума відсотків з огляду на сам розмір позики 8200 грн. більше ніж у вісім з половиною раз перевищує саму суму позики та є явно завищена, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст.509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи ч. 4ст. 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 71955 грн. не є співмірною сумі кредиту у 8200 грн. за вищевказаним кредитним договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно завищеної суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру процентів за вказаним договором до 8200 грн.

При визначенні розміру процентів суд виходить з розміру облікової ставки НБУ та строк дії договору кредиту.

Таким чином, з відповідача слід стягнути заборгованість за процентами в розмірі 1060,98 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 4100 грн., суд зазначає, що відповідно до п. 18Розділу «Прикінцевіта перехідніположення» ЦКУкраїни у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, з огляду на викладене, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання зобов`язань належить відмовити.

За змістом статей 12,13,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на підставі викладеного вище, виходячи із принципів законності та справедливості, суд висновує про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №443532 від 27.02.2024 у загальному розмірі 9260,98 грн., з яких: 8200 грн. -заборгованість по тілу кредиту; 1060,987 грн. нарахованих процентів.

Питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, слід вирішити відповідно дост. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 9260,98 грн., у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 279,88 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

Згідно з ч.ч. 1, 3ст.134ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 3-5статті 137 ЦПК Українивстановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 рокуу справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Таким чином, суд вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 10000,00 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положеньЦПК Україниє малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у суму 3000 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263,265,280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4423532 від 27.02.2024 в сумі 9260 (дев`ять тисяч двісті шістдесят) гривень 98 коп., з яких: 8200 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1060,987 грн. нарахованих процентів.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 279,88 грн., та витрати на професійну допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2;

Відповідач: ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Повне судове рішення складено і підписано 17 листопада 2025 року.

Суддя В.О. Фролова