Ухвала суду № 132315962, 03.12.2025, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1379/25

провадження № 2-во/179/31/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши безповідомлення учасниківсправи заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2025 року у цивільній справі № 179/1379/25 за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2025 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та визнання права власності на спадкове майно, яким у задоволенні позову відмовлено.

27 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про виправлення описки, в якій зазначає, що у рішенні суду неправильно зазначено: «Оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 », а фактично правильно: «Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 ». Також невірно зазначено: «Враховуючи вищенаведене, оскільки спадкоємець ОСОБА_3 », а фактично правильно «Спадкодавець ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч.1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2024 року справа № 990/162/23 (11-240заі24) зазначено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Наведені норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо.

Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц.

Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Суд може відмовити у виправленні описки, якщо вони допущені в мотивувальній частині рішення та не є суттєвими, оскільки виконанню підлягає резолютивна частина рішення як у добровільному порядку, так і примусовому.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виправлення описки, оскільки вказані заявником описки допущені не в резолютивній, а в мотивувальній частині рішення суду, не істотними та жодним чином не впливають на виконання рішення суду. З матеріалів справи не вбачається, що зазначені заявником описки перешкоджають виконанню рішення суду чи суттєво спотворює висновки за результатами розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що у судове рішення у справі № 179/1379/25 виготовлено без суттєвих недоліків, які б спотворювали текст рішення та призвели до його неправильного сприйняття, а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про виправлення описки в рішенні суду слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 260-261, 269, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2025 року, ухваленому у цивільній справі №179/1379/25 за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя О.Ю. Кравченко