Рішення № 132311632, 04.12.2025, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2025 Справа № 917/1919/25

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Приватного підприємства Павлівське (код ЄДРПОУ 32364757; адреса: вул. Шляхівська, 4, село Мала Павлівка, Охтирський район, Сумська область, 42730)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Криворучка Сергія Григоровича (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

про стягнення 36470,95 грн

без виклику сторін

Суть справи. Розглядається позовна заява про стягнення з Фізичної особи-підприємця Криворучка Сергія Григоровича на користь Приватного підприємства Павлівське 36470,95 грн, в тому числі 28 490,66 грн інфляційних нарахувань; 7 980,29 грн 3% річних, які нараховані на заборгованість за договором на регулярне сервісне обслуговування і ремонт устаткування №1 від 07.04.2015 року, стягнуту за рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.12.2017 у справі № 917/1555/17.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що:

- Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.12.2017 по справі № 917/1555/17 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Криворучко Сергія Григоровича на користь Приватного підприємства "Павлівське" 109610 грн. 69 коп. коштів, на які не були виконані роботи за договором, 1644 грн. 16коп. витрат з оплати судового збору;

- відповідач відмовлявся виконати судове рішення від 04.12.017 добровільно. Стягнення коштів здійснювалось частково;

- 01.10.2025 відповідно до постанови державного виконавця закінчене виконавче провадження у зв`язку фактичним з виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

- позивач вважає, що оскільки відповідач добровільно не здійснив оплати на виконання судового рішення у справі № 917/1555/17, є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, наявні підстави для стягнення інфляційних нарахувань та 3 процентів річних від простроченої суми за період фактичного невиконання судового рішення.

Процесуальні дії суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2025 для розгляду даної справи визначено суддю Пушка І.І.

Згідно з ухвалою від 15.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1919/25, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В ухвалі від 15.10.2025 суд запропонував відповідачу не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надати суду відзив на позов.

Ухвала від 15.10.2025, яка надсилалися відповідачу двічі засобами поштового зв`язку за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду 20.10.2025 та 15.11.2025 із довідками поштового відділення «адресат відсутній».

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З інформації на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, вбачається, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 15.10.2025 у справі №917/1919/23 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 16.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130999638), а отже відповідач мав можливість ознайомитися з текстом ухвали.

На офіційному сайті Господарського суду Полтавської області суд 29.10.2025 розмістив відповідне оголошення про розгляд цієї справи.

Таким чином, відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух цієї справи, користуючись засобами поштового зв`язку, офіційним вебсайтом судової влади України, однак наданими йому процесуальними правами не скористався.

У постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22 викладено висновок, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20 тощо).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї заяви

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав.

Строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився 05.11.2025.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно частини 5 статті 75 ГПК України обставини встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиційність - це обов`язковість обставин, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені обставини не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив у законну силу. Cуть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.12.2017 року у справі № 917/1555/17, встановлено наступне.

Між Приватним підприємством "Павлівське" (позивачем) та Фізичною особою-підприємцем Криворучком Сергієм Григоровичем (відповідачем) укладено договір на регулярне сервісне обслуговування і ремонт устаткування №1 від 07.04.2015 року (надалі - Договір); (а.с.17-30).

Згідно п.2.1. Договору виконавець (відповідач) зобов`язався регулярно, згідно встановленого регламенту, проводити роботи по сервісному обслуговуванню устаткування, надалі - обладнання, що належить замовнику (позивачу). Специфікація обслуговуваного устаткування, що належить замовникові, зазначено в Додатку №1.

Згідно п.3.1. Договору сума договору визначається наростаючим по всіх накладних і актах виконаних робіт, оформлених впродовж дії цього договору.

За п. 4.2 Договору оплата робіт по регламентному сервісу проводиться шляхом: 50% суми за рахунком попередньої оплати; 50% суми за рахунком впродовж 3 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Згідно п.4.4. Договору передоплата запасних частин, комплектуючих і видатних матеріалів для регулярного сервісного обслуговування заміни по необхідності проводиться на підставі виставлених рахунків на оплату в розмірі 100%.

В матеріали справи позивачем надані докази проведення ним оплати на користь відповідача на загальну суму 157803,56 грн.

Відповідач виконав ремонтні роботи та поставив позивачу запасні частини на загальну суму 45192,77грн.

Відповідачем не були повністю виконані роботи, оплачені позивачем.

Заборгованість відповідача становить 109610,69 грн.

Отже, зазначені вище фактичні обставини були встановлені рішенням господарського суду Полтавської області від 04.12.2017 року у справі № 917/1555/17, яке набрало законної сили 19.12.20217, та не потребують доказуванню згідно з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України.

10.01.2018 видано наказ на примусове виконання судового рішення.

ФОП Криворучко С.Г. відмовився самостійно виконувати рішення суду, тому ПП «Павлівське» звернулося до Державної виконавчої служби.

20.03.2018 Державним виконавцем Лохвицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Колісник Альбіною Юріївною відкрито виконавче провадження ВП № 56020581.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

В межах справи № 917/1555/17 суд встановив факт порушення відповідачем як виконавцем Договору на регулярне сервісне обслуговування і ремонт устаткування №1 від 07.04.2015 року, а саме: не виконання в повному обсязі робіт, вартість яких була сплачена позивачем, як замовником за договором.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.12.2017 по справі № 917/1555/17 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Криворучко Сергія Григоровича на користь Приватного підприємства "Павлівське" 109610 грн. 69 коп. коштів, на які не були виконані роботи за договором, 1644 грн. 16коп. витрат з оплати судового збору.

Отже, суд погоджується з посиланням позивача що зазначена сума заборгованості є доведеною та не потребує доказування.

В подальшому, заборгованість за рішенням суду від 04.12.2017 у справі № 917/1555/17, відповідачем була погашена в повному розмірі, а саме:

У період з 20.03.2018 по 04.09.2025 державною виконавчою службою примусово стягнуто заборгованість у повній сумі - 111 254,85 грн.

Стягнення коштів здійснювалось частково. З 20.03.2018 по 09.05.2024 державною виконавчою службою з відповідача було стягнуто 25 455,71 грн.

Державним виконавцем прийнято рішення на реалізацію майна боржника. Постановою від 07.05.2024 накладено арешт на земельну ділянку Криворучки С.Г. кадастровий номер 5322682800:00:004:0358. Виконавцем звернуто стягнення на вказану земельну ділянку, шляхом її реалізації на відкритих торгах (аукціоні) та перераховано позивачеві остаточну суму заборгованості у розмірі 85 799,71 грн.

01.10.2025 відповідно до постанови державного виконавця закінчене виконавче провадження у зв`язку фактичним з виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В зв`язку з несвоєчасною сплатою заборгованості позивачем нараховані:

за період з 04.09.2021 по 04.09.2025 року на суму боргу 88589,48 грн 3% річних в розмірі 7 980,29 грн; 28 490,66 грн інфляційних втрат.

При прийнятті рішення суд враховує, що частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Порушення відповідачем умов договору, є підставою для нарахування визначених ст. 625 Цивільного кодексу України платежів.

Суд приймає до уваги, що рішенням суду від 04.12.2017 у справі № 917/1555/17 річні та інфляційні не стягувались.

Позивачем у позовній заяві у справі № 917/1919/25 заявлено до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, нарахованих на частину боргу в розмірі 88 589,48 грн, починаючи з 04.09.2022 до дня, що передує фактичній сплаті заборгованості в повному обсязі (04.09.2025).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку, що період їх нарахування та розмір є обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства України, та такими, що підлягають задоволенню.

Перевірка правильності розрахунків пені, інфляційних витрат та 3 % річних проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «ЛІГА 360».

Згідно з ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Ч. 1 ст. 79 ГПК України передбачає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача (згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовано коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Керуючись ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Криворучка Сергія Григоровича (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства Павлівське (код ЄДРПОУ 32364757; адреса: вул. Шляхівська, 4, село Мала Павлівка, Охтирський район, Сумська область, 42730) 28490,66 грн інфляційних нарахувань, 7 980,29 грн 3% річних; 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя І.І. Пушко