Постанова № 1323107, 22.01.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.01.2008

Справа №2-22/14538-2007А

За позовом - ПП «Жайворонок» ( м.Ялта, вул. Большивістська 33)

До відповідача - ДПІ у м.Ялта ( м. Ялта, вул. Васильєва, 16 )

Про скасування рішення .

Суддя Яковлєв С.В.

За участю секретаря Дулімової В.І.

Представники:

Від позивача – Ходирев С.С. – пред-к, дов. від 17.12.2007 р.

Від відповідача – Володкін С.А. – пред-к, дов. № 2285/9/10-0 від 04.05.2007 р.

Сутність спору: ПП «Жайворонок» (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило анулювати акт № 001749 від 07.06.2007 р. та скасувати рішення ДПІ у м.Ялта (далі відповідач) про застосування фінансових санкцій від 15.06.2007 р. № 0003722303 та № 0003712303. Вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача під час проведення перевірки 07.06.2007 р. склали акт № 001749 , в якому зафіксували нібито встановлені порушення позивачем чинного законодавства України. За результатами вказаної перевірки були прийняти рішення про застосування штрафних санкцій за порушення, які позивач не допустив.

Представник позивача , керуючись 49,51 КАСУ, під час судового засідання. яке відбулось 18.12.2007 р., надав клопотання про уточнення позовних вимог , просив визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо проведення планової перевірки від 07.06.2007 р. , складання акту № 001749 від 07.06.2007 р., винесення рішень про застосування штрафних санкцій від 15.06.2007 р. № 0003722303 та № 0003712303, скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 15.06.2007 р. № 0003722303 та № 0003712303

Представник відповідач під час судового засідання, яке відбулось 12.11.2007р., надав відзив на позов ( вих. № 7849/9/16.0 від 09.11.2007 р.) , в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що штрафні санкції до позивача застосовані у зв’язку з порушенням ним діючого законодавства України , тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні , яке відбулось 15.01.2008 р., представник відповідача надав пояснення на клопотання позивача про уточнення позовних вимог ( вих. № 168/9/10-0 від 11.01.2008 р.) , в якому вказав, що перевірка позивача проводилась з додержанням вимог чинного законодавства України, штрафні санкції застосовані до позивача правомірно .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши учасників процесу , суд

встановив:

Позивач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності рішенням виконкому Ялтинської міської ради від 25.02.94 р.

Працівниками відповідача на підставі направлень № 0095 та № 0094 від 04.06.2007 р. була проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій позивачем у магазині , розташованому за адресою : м. Ялта, вул. Ленінградська 14/1 .

За результатами вказаної перевірки був складений акт № 001749, в якому зроблений висновок про порушення позивачем п.5, 11 ст. 3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. 15-3 Закону України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

На підставі вказаного акту відповідач 15.06.2007 р. прийняв рішення №0003722303 про застосування фінансових санкцій , згідно з яким за здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив для застосування на місці застосував до нього згідно зі ст. 17 Закону України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” штрафні санкції у розмірі 1700 грн. Крім того на підставі зазначеного акту перевірки відповідач 15.06.2007 р. прийняв рішення про застосування штрафних санкцій №0003712303, згідно з яким відповідно до п.3, п. 6 ст. 17 “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосував до позивача штрафні санкцій у сумі 425 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

У ст.2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту , що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну.

Згідно з п. 5 та п. 11 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані , зокрема, у разі незастосування реєстраторів розрахункових операції проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення , проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів ( послу) та обліку їх кількості.

Відповідальність за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлена у ст.17 , п.3 якої визначає, що у разі невикористання при здійснені розрахункових операцій розрахункової книжки до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , застосовуються штрафні санкції у розмірі двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян .

Згідно з п.6 ст.17 вказаного закону за порушення його вимог до суб’єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються штрафні санкції у розмірі п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування , цін товарів (послуг) та облік їх кількості.

Матеріали справи свідчать про те, що під час проведення 04.06.2007 р. перевірки магазину позивача , розташованого за адресою : м. Ялта, вул. Ленінградська 14/1, працівниками відповідача був встановлений факт порушення вимог п. 5 та п. 11 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. У складеному відповідачем акту перевірки № 001749 представник позивача – завідуюча магазином Безсонова А.Н. - ніяких заперечень про встановлення зазначених порушень не надала.

У порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ, позивач не надав доказів необґрунтованого застосування відповідачем штрафних санкцій за порушення ним ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” .

За таких обставин, вивчивши надані сторонами документи, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано застосовані до позивача штрафні санкції у розмірі 425 грн. , в наслідок чого не підлягають задоволенню вимоги по скасуванню рішення № 0003712303 від 15.06.2007 р.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та тютюновими виробами визначені у Законі України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Відповідно до ст. 15 вказаного закону роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності у них ліцензій.

У ст.. 15-3 Закону України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визначені обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів , згідно з якими продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів. .

Відповідальність за порушення норм Закону України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визначена у ст. 17 цього Закону .

Позивачем надані документи , яки свідчать про те, що він здійснює роздрібну торгівлю віном на винос шляхом його розливу з 10 літрових ємкостей у разову тару ємністю 1 літр з кришкою . Зазначену тару позивач отримує від постачальників алкогольних напоїв.

До матеріалів справи залучена копія Ліцензії Серія АВ № 144995 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями терміном дії з 20.10.2006 р. по 20.10.2007 р. з визначенням місця торгівлі м. Ялта, вул. Ленінградська 14/1.

Надання відповідачем копії фіскального чеку № 307 на думку суду згідно зі ст. 70 КАСУ не може бути доказом продажу позивачем алкогольних напоїв на розлив для споживання їх на місці.

Вивчивши документи справи, вислухавши пояснення представників сторін , суд вважає, що під час проведення 04.06.2007 р. перевірки магазину позивача , розташованого за адресою : м. Ялта, вул. Ленінградська 14/1, працівниками податкового органу зроблений помилковий висновок про продажу ним у зазначеному приміщенні алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, в той час , як за зазначеною адресою на підставі Ліцензії Серія АВ № 144995 позивачем фактично здійснювалась діяльність з продажу за готівкові кошти алкогольних напоїв безпосередньо громадянам для їх особистого некомерційного використання, що відповідно до Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими Постановою КМУ № 854 від 30.07.96 р., є саме роздрібно торгівлею алкогольними напоями.

За таких обставин суд вважає, що висновки відповідача , зафіксовані у акті перевірки № 001749 від 07.06.2007 р. , щодо порушення позивачем вимог ст.15-3 Закону України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються обставинами справи , в силу чого, згідно зі ст. 70 КАСУ цій акт є неналежним доказом виявлення відповідачем зазначених вище порушень Закону України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. З огляду на вище наведене суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по скасуванню рішення відповідача від 15.06.2007 р. №0003722303 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1700 грн.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в України” визначає, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК . До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України” здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності , достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обов’язкових платежів ) , додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності. У ст. 11-1 вказаного закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків , яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків . Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку , коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених у вказаній статті Закону України “Про державну податкову службу в України”. Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду , а у разі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу , яке оформляється наказом.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в України” посадові особи органу держаної податкової служби вправі приступати до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявністю підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки. Ненадання цих документів платнику податків є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Ст.15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюються органами державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Планові перевірки по РРО згідно з п. 2.6 додатку № 2 до Наказу ДПА України від 11.10.2005 р. № 441 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану – графіка перевірок суб’єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні» проводяться за окремими щомісячними планами податкових органів.

Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавстві , який зареєстрований в Мінюсті України 25.08.2005 р. за № 925/11205 . За результатами проведення перевірок оформляється акт, який є службовим документом, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства ( п.1.3). Факти виявлених порушень викладаються в акті перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів ( п. 1.7).

Під час судового засідання, яке відбулось 22.01.2008 р., представником відповідача надана копія Додатку до плану графіку контрольно - перевірочної роботи відділу оперативного контролю ДПІ у м. Ялта на червень 2007 р., який затверджений наказом в.о. керівника відповідача. У зазначеному документі заплановано проведення перевірки магазину позивача, розташованого за адресою : м. Ялта, вул. Ленінградська 14/1.

Вивчивши зазначені документи, матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін , суд прийшов до висновку, що відповідач під час проведення перевірки 07.06.2007 р. , складання акту № 001749 від 07.06.2007 р., винесення рішень про застосування штрафних санкцій від 15.06.2007 р. № 0003722303 та № 0003712303, діяв в межах повноважень , передбачених чинним законодавством України, та у спосіб, який передбачений Конституцією та законами України, в наслідок чого не підлягають задоволенню вимоги по визнанню зазначених дії протиправними.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.01.2008 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 28.01.2008р.

Керуючись ст.ст.94,98 , 160-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення ДПІ у м. Ялта ( м. Ялта, вул. Васильєва, 16 ) від 15.06.2007 р. №0003722303 про застосування до ПП «Жайворонок» ( м.Ялта, вул. Большивістська 33, код ЄДРПОУ 20728502) фінансових санкцій у сумі 1700 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користьПП «Жайворонок» ( м.Ялта, вул. Большивістська 33, код ЄДРПОУ 20728502) 1,13 грн.- судового збору.

4 .В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.