Ухвала суду № 132307778, 03.12.2025, Буський районний суд Львівської області

УХВАЛА

судового засідання

Єдиний унікальний номер №943/2124/24

Провадження №1-кп/943/66/2025

03 грудня 2025 року

м.Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника потерпілого ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

провівши в приміщенні суду в режимі відеоконференцзв`язку в м. Буськ судове засідання з розгляду кримінального провадження № 12023141210000257 від 11.06.2023 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1ст.122КК України, -

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні, захисник обвинуваченого, адвокатом ОСОБА_4 заявлено усне клопотання про визнання очевидно недопустимим доказу, а саме покази, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , оскільки такі були непослідовні, свідок путався у своїх показах, називав різні години під час слідчого експерименту у серпні 2023 року.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника.

Вислухавши думку прокурора, потерпілого, захисника ОСОБА_6 у відмові в задоволенні такого, оскільки свідок ОСОБА_9 допитаний безпосередньо в суді, жодних процесуальних порушень під час допиту не було, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 89 КПК України сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особм, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказав недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала (ст. 350 КПК України).

За змістом ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, докумєнти, висновки експертів.

У відповідності до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під, час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи викладені захисником, безумовно підлягають оцінці при наданні судом аналізу доказів під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження так як можуть впливати на визнання належності та допустимості зазначеного в ньому доказу.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв?язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

На час розгляду даного клопотання, судовий розгляд кримінального провадження триває, конкретних ознак очевидної недопустимості доказів судом на даній стадії не встановлено, а тому суд вважає передчасним вирішевати питання про їх недопустимість.

Керуючись ст.ст. 87, 89 ч. 2 ст. 349 КПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_4 про визнання доказу очевидно недопустимим, а саме показів свідка ОСОБА_9 - відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженю не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя ОСОБА_1