Рішення № 132307522, 04.12.2025, Теплодарський міський суд Одеської області

Справа №516/367/25

Провадження №2/516/207/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д.,

при секретарі Прущак С.В.,

розглянувши в місті Теплодар у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Українські фінансові операції" (далі ТОВ «УФО») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 47560 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 20 листопада 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 4154295, згідно якого товариством перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 5800 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2 % на день.

26 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ "Українські фінансові операції" укладено договір факторингу № 26.07.2024, у відповідності до умов якого, товариство передає ТОВ «УФО» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «УФО» приймає належні товариству права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги до Договору № 26.07.2024 ТОВ "УФО" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 47560 грн. Відповідач борг не погасив, а тому за відповідачем рахується заборгованість у зазначеному розмірі.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягає, з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідача звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності та одночасно зазначила, що позов визнає в частині боргу, однак вважає що судові витрати завищенні, оскільки позовна заява є не складною та не потребує тривалої підготовки.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "УФО" у повному обсязі.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» є фінансовою установою та має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію установи ФК № В0000322 від 13.08.2021 року.

20 листопада 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено електронний договір № 4154295 про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 5800 грн., строком на 360 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 2 % в день.

Договір укладено в електронному вигляді, через ідентифікацію клієнта за допомогою технології BankID, а саме Веб-сайту (https//credit7.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Лінеура Україна», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

На офіційному веб-сайті товариства у вільному доступі для всіх клієнтів товариства розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті товариства розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор 13375, для підписання Кредитного договору від 20.11.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5800 грн., строк кредитування 360 днів, стандартна % ставка 2 % в день.

Відповідно до умов укладеного Кредитного договору, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, шляхом прийняття виконання зобов`язання товариства, а саме отримавши кредитні кошти.

Кошти товариством на рахунок клієнта перераховано, що підтверджується відповідною довідкою.

26 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «УФО» укладено договір факторингу № 26.07.2024, згідно якого позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором від 20.11.2023 року, у загальному розмірі 47560 грн., з яких 5800 грн. тіло кредиту та 41760 грн. заборгованість за відсотками.

Станом на момент звернення ТОВ "УФО" до суду борг відповідачем не погашений.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Так, Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі N732/670/19, від 23.03.2020 року у справі N404/502/18, від 07.10.2020 року N127/33824/19.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті ТОВ «Лінеура Україна» у вільному доступі для всіх клієнтів товариства розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення.

20 листопада 2023 року ОСОБА_1 скористалась наданою товариством послугою та уклав кредитний договір за допомогою Веб-сайту, що підтверджується наданими до суду документами.

Відповідач самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит та після отримання одноразового ідентифікатора для підписання Кредитного договору, підписав його та після цього отримав кошти на рахунок , що підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з оплати послуг банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

ТОВ «Лінеура Україна» передало право вимоги по кредитному договору ТОВ «Українські фінансові операції», однак відповідачем станом на грудень 2025 року борг не погашено та існує заборгованість перед фінансовою установою у загальному розмірі 47560 грн..

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України.

Щодо відшкодування судових витрат.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час пред`явлення позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

З урахуванням повного задоволення позову, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування судових витрат зі сплати судового збору підлягає 2422,40 грн.

Також, позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійснення витрат пов`язаних з розглядом справи позивачем надано: - договір № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року про надання правової допомоги, укладений між ТОВ "УФО" та адвокатом Дідухом Є.О., за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає доручення та бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в повному обсязі та на умовах, передбачених даним договором;

- заявки № 4154295 на виконання доручення до Договору від 25 вересня 2024 року;

- акт прийому-передачі виконаних робіт від 10 вересня 2025 року, згідно якого сторонами погоджено, що правнича допомога відносно відповідача ОСОБА_1 становить в сумі 10000,00 грн.. яка складається з певних складових за тарифами та погодинною оплатою;

- рахунок на оплату № 4154295 щодо обов`язку ТОВ «УФО» оплатити послуги адвоката у загальному розмірі 10000 грн..

Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

Судом приймається, що позивачем на підставі поданих доказів було отримано правничу допомогу на підставі договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року про надання правничої допомоги, яка пов`язана з розглядом даної справи.

Разом з цим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення судових витрат оскільки справа є типовою та адвокат Дідух Є.О. надає правову допомогу позивачу на постійній основі, що підтверджується договором. Сторона відповідача вважає, що витрати позивача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеними.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правову допомогу, з урахуванням позиції обох сторін щодо його розміру, у розмірі 5000 грн., що відповідає складності справи та пропорційності заявлених вимог.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення нараховувати інфляційні втрати і 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин 10 та 11 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Зі змісту зазначених норм ЦПК вбачається, що визначення в резолютивній частині рішення про нарахування відсотків та пені є правом суду, а не обов`язком, і, крім того відповідальність передбачена в статті 625 ЦК України не є а ні відсотками по кредиту, а ні пенею в розумінні цивільного законодавства.

За таких даних відсутні підстави для визначення такого обов`язку для виконавця в резолютивній частині рішення суду.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 4, 5, 19, 258-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "Українські фінансові операції" (код ЄДРПОУ 40966896, юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, прим. 2) заборгованість за кредитним договором від 20 листопада 2023 року № 4154295 у розмірі 47560 грн, з яких 5800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 41760 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» у розмірі 7422,40 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення..

.

Суддя І. Д. Под`ячева