Постанова № 132306238, 24.11.2025, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

24.11.2025

Справа № 494/2390/25

Провадження № 3/494/746/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

24.11.2025 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши об`єднані матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за статтею 122-4, статтею 124 та частиною четвертою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2025 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 та частиною четвертою статті 130 КУпАП.

Постановою суду від 30.10.2025 року вказані справи об`єднанні в одне провадження під спільним номером 494/2390/25 (провадження 3/494/746/25) та призначені до розгляду.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №494612 про адміністративне правопорушення від 26.10.2025 року вбачається, що 26.10.2025 р о 14.20 год по вул. Пристанційній в м. Березівка Одеської області ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки DAEWO LANOS НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на відбійник, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим своїми діями порушив п.12.1 ПДР за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Також, згідно протоколу серії ЕПР1 №494711 про адміністративне правопорушення від 26.10.2025 року вбачається, що 26.10.2025 р о 14.20 год по вул. Пристанційній в м. Березівка Одеської області ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки DAEWO LANOS НОМЕР_1 здійснив наїзд на дорожній відбійник та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив п. 2.10 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст 122-4 КупАП.

Згідно протоколу серії ЕПР1 №494629 про адміністративне правопорушення від 26.10.2025 рокувбачається, що 26.10.2025 р о 14.20 год по вул. Пристанційній в м. Березівка Одеської області ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки DAEWO LANOS НОМЕР_1 , при цьому вживав алкоголь (алкогольне пиво), після дорожньо транспортної пригоди з його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим своїми діями порушив п. 2.10є ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 03.02.2025 року.

В судове засідання 07.11.2025 року ОСОБА_1 не з`явився, одночасно від нього на адресу суду надійшла заява про відкладення слухання справи на іншу дату для укладення договору з адвокатом. Також зазначив, що вину свою не визнає.

На підставі вказаного слухання справи відкладено на 24.11.2025 р.

В судовому засіданні 24.11.2025 р ОСОБА_1 свою вину визнав частково. Зазначив, що дійсно 26.10.2025 р в м. Березівка по вул. Пристанційній керуючи своїм автомобілем скоїв дорожньо транспортну пригоду, при цьому розгубився та поїхав з місця ДТП та через деякий час повернувся і чекав поліцейських. Також стверджував, що алкогольні напої в цей день не вживав та протокол відносно нього за ч.4 ст 130 КУпАП складено безпідставно. Додав, що просив поліцейських викликати швидку та пройти освідування на алкоголь, але останні проігнорували його прохання.

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши відеодокази та матеріали справи, суд вважає наступне:

Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».

Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».

Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протоколи серії ЕПР1 №494612 , ЕПР1 №494711 та серії ЕПР1 №494629 за ст 122-4, ст. 124 та ч.4 ст. 130 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».

Дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.4 ст. 130, ст 124 та ст 122-4 КУпАП, оскільки він скоїв ДТП, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний та вживав алкоголь після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за його участю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Винуватість у вчинені адміністративних правопорушень за ч.4 ст. 130 та ст. ст .122-4. 124 КУпАП підтверджена зібраними та дослідженими доказами, які містяться у матеріалах справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 26.10.2025 р, рапортом від 26.10.2025 р, схемою місця ДТП, відеозаписом та фотознімками.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 130 та ст. ст. 124 і 122-4 КУпАП -судом не встановлено.

За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень.

Водночас, суд враховує, що у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини по справі Яременка проти України (Заява № 32092/02) встановлено: «…Якість доказів також слід взяти до уваги, у тому числі, чи не викликають обставини, за яких вони були отримані, сумнівів щодо їх надійності та акуратності. Хоча проблеми із справедливістю не завжди виникають, якщо отримані докази не підтверджуються іншими матеріалами, слід відзначити, що якщо докази є дуже сильними і немає ризику їх ненадійності, необхідність у підтверджуючих доказах є, відповідно, меншою».

Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.

Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Відповідно до вимогстатті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статей 34, 280 КУпАП обставин, які пом`якшують відповідальність часткове визнання вини. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 35 КУпАП не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.4 ст. 130 , ст 124 та ст 122-4 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП, з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень, накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкціїстатті 130 ч.4 КУпАП, зокрема у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.

Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданнюКодексу України про адміністративні правопорушеннящодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положеньст. 321 КУпАПщодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося.

Згідно пункту 12 розділу XIІнаказу Міністерствавнутрішніх справ України від07.11.2015№ 1395«Про затвердженняІнструкції зоформлення поліцейськимиматеріалів проадміністративні правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксовані нев автоматичномурежимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положеннястатті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з`являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.

Відповідно достатті 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Доказів звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 40-1, ст. 122-4, 124, 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4, статтею 124 та частиною четвертою статті 130 КУпАП, та на підставі ст.36КУпАП застосуватищодо ньогоадміністративне стягненняу видіштрафу урозмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на три роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ банку 37567646) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити, що відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що на підставі статті 308КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 7тачастиною першою статті 287цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до О деського апеляційного суду.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному в період з 26.11.2025 року по 03.12.2025 року, надмірним навантаженням, постійним відключенням електроенергії та повітряними тривогами на території Одеської області, повний текст постанови виготовлений та підписаний 04.12.2025 року.

Суддя І.А. Римар